Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #49725643

1-КП/415/468/15

УХВАЛА 428/5007/15-к

Іменем України

30.09.15 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Старікової М.М.

за участю: секретаря Зайченко І.А.

прокурора Сичова В.М.

захисників ОСОБА_1

ОСОБА_2

представника потерпілої ОСОБА_3

обвинувачених ОСОБА_4

ОСОБА_5

потерпілих ОСОБА_6

ОСОБА_7

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12014130240002660 від 09.11.2014 року у відношенні

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, РФ, громадянина України, не працюючого,не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 років Перемоги, 14/42,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, кв. Дружби народів, 17/84,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

07 вересня 2015 року до Лисичанського міського суду Луганської області з апеляційного суду Луганської області надійшло кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014130240002660 від 09.11.2014 року у відношенні ОСОБА_4, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та ОСОБА_5, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Ухвалою від 11 вересня 2015 року вищезазначене кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.

Прокурор висловив думку щодо можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, обвинувачених, захисників, потерпілих та представника потерпілої, зазначивши при цьому про відсутність підстав для закриття справи або повернення обвинувального акту.

Потерпілі ОСОБА_6, ОСОБА_7 та її представник ОСОБА_3 проти призначення кримінального провадження до судового розгляду не заперечували.

Обвинувачені ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та їх захисники ОСОБА_2 і ОСОБА_1 також не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, у відповідності до положень ст. 314 КПК України, яка регламентує  порядок та межі підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт з долученими до нього відповідно до ст. 291 КПК України додатками, приходить до наступного висновку.

Кримінальне провадження підсудне Лисичанському міському суду Луганської області.

Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, порушень вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду та являлись підставою для повернення обвинувального акту прокурору, судом не встановлено.

Враховуючи відсутність підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України та обмежень, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України суд приходить до висновку про необхідність призначення даного кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, обвинувачених, захисників, потерпілих та представника потерпілої.

Також, під час підготовчого судового засідання прокурор Сичов В.М. звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5, в обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та за який, згідно санкції статті, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, підстави, за яких було обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не змінились, а ризики не зменшились, оскільки, обвинувачений не працює, постійного джерела доходів не має, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, а тому існують ризики, що перебуваючи на волі останній може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення. Враховуючи що, судовий розгляд кримінального провадження у відношенні ОСОБА_4 і ОСОБА_5 не розпочатий, просив суд продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 діб.

Захисник ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5, вважала доводи на які посилається прокурор необґрунтовані, а ризики того, що обвинувачений може вчинити інше правопорушення або переховуватись від суду – безпідставні та надумані, оскільки її підзахисний має постійне місце проживання, не судимий, а тому просила суд змінити обраний відносно ОСОБА_5 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Потерпілі ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та представник ОСОБА_3 підтримали клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5

Заисник ОСОБА_2, обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вважали клопотання прокурора таким, що не підлягає задоволенню.

Вислухавши доводи сторін кримінального провадження, думку потерпілих та представника потерпілої ОСОБА_3, суд вважає клопотання прокурора Сичова В.М. про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний відносно обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

В судовому засіданні встановлено, що у відношенні ОСОБА_5 на досудовому розслідуванні ухвалою слідчого судді від 10 листопада 2014 року було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 20.03.2015 року ОСОБА_5 засуджений за ст.121 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі, запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - залишено без змін.

Як вбачається з ухвали апеляційного суду Луганської області від 18.08.2015 року, якою вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 20.03.2015 року скасовано, а кримінальне провадження направлено на новий судовий розгляд, а запобіжний захід у відношенні ОСОБА_5 залишений без змін у виді тримання під вартою, строк дії якого не визначений, а тому, суд приходить до висновку, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого слід відраховувати з дати винесення ухвали апеляційного суду Луганської області, тобто з 18.08.2015 року.

При цьому суд враховує правову позицію ЄСПЛ викладену у п. 74 рішення від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України» відповідно до якої «відсутність чітко сформульованих положень, які б визначали, чи можливо належним чином продовжити (якщо так, то за яких умов) застосування на стадії судового слідства запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного на визначений період на стадії досудового слідства», «не відповідає критерію «передбачуваності закону» для цілей пункту 1 статті 5 Конвенції».

Згідно пунктів 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України "метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; … 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, який відповідно до санкції статті карається позбавленням волі від 7 до 10 років та відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема що обвинувачений може переховуватись від суду відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України свідчать такі обставини як тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення в якому він обвинувачується, що може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України»), при цьому обвинувачений не працює, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, тобто, соціальні фактори, які б утримували його за місцем проживання відсутні, а тому існують ризики, що останній, перебуваючи на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення проти життя та здоров’я людини, що відповідно до ст. 3 Конституції України є найвищою соціальною цінністю.

Підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини які при цьому враховувались не змінились, а ризики не зменшились.

Суд не відхиляє доводів сторони захисту, викладених на користь обвинуваченого, але вважає що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов’язків та запобіганню процесуальних ризиків, ухилення від суду та можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому підстав для зміни або скасування запобіжного заходу суд не вбачає.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу перевагу, ніж правила про повагу до свободи особи (справа ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ»).

Враховуюче вищевикладене, з метою забезпечення обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також відсутність підстав для скасування або зміни запобіжного заходу, суд вважає необхідним продовжити раніше обраний обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 31, 177, 178, 197, 314-317, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014130240002660 від 09.11.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду на 09 жовтня 2015 року на 11 годину.

Розгляд кримінального провадження проводити суддею одноособово.

Про час та місце проведення судового розгляду повідомити прокурора, обвинувачених, захисників, потерпілих, представника потерпілої та свідків.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.121 КК України на 60 днів, тобто по 28 листопада 2015 року включно.

Дана ухвала в частині продовження запобіжного заходу діє до 28 листопада 2015 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: М.М. Старікова



  • Номер: 11кп/782/92/15
  • Опис:
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 415/5007/14-к
  • Суд: Апеляційний суд Луганської області
  • Суддя: Старікова М.М.
  • Результати справи: Винесено ухвалу про скасування вироку
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 26.05.2015
  • Дата етапу: 17.08.2015
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація