ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
15.03.07 р. Справа № 44/409пн
Господарський суд Донецької області у складі судді О.М. Сковородіної при секретарі судового засідання: Бахмет А.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Богданов Г.Г.- голова ліквідаційної комісії
від відповідача: Сагін М.В. – довіреність від 29.12.06р.
за позовом: Дочірнього підприємства „Єнакієвське спеціалізоване управління „Донбасдомнаремонт” м. Єнакієве
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Єнакієвський металургійний завод” м. Єнакієве
про заборону в користуванні майном та спонукання повернути майно з незаконного володіння та користування
в судовому засіданні оголошена
перерва з 14.02.-27.02.07р.
Позивач, Дочірнє підприємство „Єнакієвське спеціалізоване управління „Донбасдомнаремонт” м. Єнакієве, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Єнакієвський металургійний завод” м. Єнакієве про заборону в користуванні майном та спонукання повернути майно з незаконного володіння та користування.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір зберігання № 8 від 08.10.2003р., акт прийому-передачі об’єктів основних засобів від 08.10.03р., службову записку до акту прийому-передачі майна, лист від 04.05.06р. № 11, лист від 19.06.06р., рішення господарського суду Донецької області від 13.01.02р. у справі № 35/188пд, протокол № 6 від 09.01.04р., акт прийому-передачі об’єктів основних засобів від 06.10.03р., свідоцтво про право власності від 22.03.05р., витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 31.08.06р., рішення господарського суду Донецької області у справі № 16/51 від 06.03.06р.
06.03.07р. позивачем у справі було надане уточнення позовних вимог, в яких він просить виключити із складу позовних вимог майно, а саме: блок мон. 1 рол. 10 (інвентарний номер 421853), машину для розігріву вуг. маси (інвентарний номер 421800), оскільки це майно відповідно до договору купівлі-продажу № 2403148 від 15.10.04р. було відчуджено відповідачу.
В цій же заяві позивач з посиланням на вимоги ст. 41 Конституції та Закону України „Про власність”, просить суд зобов’язати відповідача: 1) повернути в належному технічному стані майно; 2) усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні майном, тобто забезпечити безперешкодний доступ посадових осіб позивача до нерухомості.
Оскільки, підстави позовних вимог є незміненими, суд розглядає спір з урахуванням вказаної заяви.
Відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Заперечуючи проти позову, вказував на те, що: 1) позивачем необґрунтовано засновані норми ст.ст. 1212, 1214, 1213 ЦК України, оскільки позивач вказує, що майно було передано за договором зберігання, і як слід, необхідно застосовувати норми цивільного законодавства, які регулюють відносини за договором зберігання; 2) позивачем не надано доказів виконання зобов’язання, передбаченого ст. 948 ЦК України; 3) блок мон. 1 рол. 10 (інвентарний номер 421853), машина для розігріву вуг. маси (інвентарний номер 421800) відповідно до договору купівлі-продажу № 2403148 від 15.10.04р. було продано відповідачу; 4) свідоцтво про право власності від 22.03.05р. на об’єкт нерухомого майна (будівля побутова (баня) не є доказом права власності, оскільки відсутні ознаки, за якими можна ідентифікувати об’єкт та зробити висновок, що мова йдеться про будівлю, яка була передана за актом прийому-передачі об’єктів за договором зберігання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив.
Позивачу на праві власності належить майно, а саме:
що підтверджується рішенням господарського суду Донецької області від 13.01.03р. у справі № 35/188пд, рішенням господарського суду Донецької області від 06.03.06р. у справі № 16/51, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 31.08.06р.
Так, зокрема в рішенні господарського суду у справі № 35/188пд (2002р.) за позовом Колективного спеціалізованого підприємства по ремонту металургійних печей та обладнання „Донбасдомнаремонт” м. Донецьк до Відкритого акціонерного товариства „Єнакієвський металургійний завод” м. Єнакієве про розірвання договору оренди та повернення майна, судом встановлений преюдіційний факт щодо належності позивачу на праві власності (як орендодавцю) спірного майна.
Цей факт, в силу ч. 2 ст. 35 ГПК України не потребує доказуванню.
Будь-яких доказів, за якими спростовували преюдіційний факт (ч. 5 ст. 35 ГПК України) відповідачем не надано суду.
Тому, суд не приймає заперечення відповідача щодо неналежності спірного майна (окрім, блоку мон. 1 рол. 10 (інвентарний номер 421853), машини для розігріву вуг. маси (інвентарний номер 421800), щодо якого позивач зменшив позовні вимоги відповідно до заяви про уточнення позовних вимог), позивачу на праві власності.
Крім того, недоречним є посиланням відповідача на те, що позивачем не надано при розгляді данної справи доказів щодо вартості спірного майна, оскільки, в теперішній час судом не вирішується питання, на які впливають вартісні показники цього майна.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем був укладений договір зберігання № 5 від 08.10.2003р., згідно з яким поклажодавець передає, а зберігач приймає та зобов’язується зберігати майно відповідно до акту прийому-передачі в додатку № 1, який є невід’ємною частиною договору.
Факт передачі майна на зберігання підтверджується актом прийому-передачі об’єктів основних засобів від 08.10.03р. Пунктом 5.1 договору встановлений строк дії договору до 31.12.03р.
Відповідно до договору купівлі-продажу майна шляхом викупу від 15.10.04р. № 2403148 позивач продав відповідачу майно, зокрема, блок мон. 1 рол. 10 (інвентарний номер 421853), машину для розігріву вуг. маси (інвентарний номер 421800).
Відповідач не повернув вищевказане майно після закінчення строку дії договору, правові підстави для утримання цього майна у відповідача відпали, тому, суд вважає, що позивачем правильно визначений спосіб захисту порушеного права з посиланням на ст. ст. 1212, 1213 ЦК України.
Посилання відповідача на те, що позивач не надав доказів щодо виконання власного обов’язку забрати річ від зберігача після закінчення строку договору зберігання в порядку ч. 2 ст. 948 ЦК України, не впливають на розгляд цієї справи по суті, з огляду на таке.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Тобто, обов’язок повернення речі для відповідача виникає з моменту припинення підстави, за якою воно було набуте – в цьому випадку, з моменту закінчення строку дії договору зберігання.
При цьому, обов’язок зберігача повернути річ, закріплений також у ч. 1 ст. 949 ЦК України.
Зміст наведених норм законодавства слід розуміти, як такий, що пов’язує виконання обов’язку щодо забрання поклажодавцем речі зі зберігання з діями (обов’язком) зберігача, який повинен повернути річ, а не навпаки. Тобто, протиправним є лише ухилення поклажодавця від прийняття речі, коли така річ повертається.
Суд вважає хибними доводи відповідача (як обґрунтування заперечень проти позову), щодо ненадання позивачем доказів передачі на зберігання майна з певними інвентарними номерами.
Так, до матеріалів справи надано належним чином засвідчена копія додатку № 1 до договору зберігання, в якому спірне майно перелічено в тому числі з вказанням інвентарних номерів.
З урахуванням обставин справи та наданими позивачем доказами, на підставі ст. ст. 1212, 1213 ЦК України, вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Що стосується вимог позивача щодо заборони користування майном суд виходить з наступного.
Пунктом 1.4 договору зберігання передбачено право зберігача на користування майном. Зі спливом строку договору це право припинилось.
Доказів, які б підтверджували, що відповідач має право користування спірним майном (за іншими правовими підставами), останнім не надано.
Статтею 386 ЦК України встановлено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Таким чином, ці вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вимоги щодо усунення перешкод в користуванні нерухомим майном та розпорядженні майном шляхом забезпечення безперешкодного доступу посадових осіб позивача до нерухомості, є на думку суду, правомірними, виходячи з наступного.
Ст. 41 Конституції України, ст. 317 ЦК України, Закону України „Про власність” встановлюють зміст права власності, який полягає у праві володіння, користування та розпорядження власним майном.
Ч. 3 ст. 319 ЦК України встановлено, що усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Враховуючи наведені норми законодавства, суд вважає, що позивач в силу ст. 391 ЦК України, має право вимагати усунення перешкод в користуванні об’єктами нерухомості.
Суд вважає, що вимога позивача, як поклажодавця, щодо повернення речей у належному технічному стані є правомірною з урахуванням наступного.
Ч. 2 ст. 949 ЦК України передбачає, річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.
В договорі та додатках до нього не міститься застережень щодо неналежного технічного стану майна.
Відповідач не надав суду доказів, які підтверджували факт, що під час зберігання ним було виявлено неналежний стан майна.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі Конституції України, ст. ст. 317, 319, 321, 386, 391, 948, 949, 1212, 1213 ЦК України та керуючись ст.ст. 22, 32-35,43,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-
В И Р I Ш И В :
Задовольнити позовні вимоги Дочірнього підприємства „Єнакієвське спеціалізоване управління „Донбасдомнаремонт” м. Єнакієве до Відкритого акціонерного товариства „Єнакієвський металургійний завод” м. Єнакієве про спонукання повернути майно з незаконного володіння, про заборону користування майном, про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном та розпорядженні майном шляхом забезпечення безперешкодного доступу посадових осіб позивача.
Зобов’язати Відкрите акціонерне товариство „Єнакієвський металургійний завод” м. Єнакієве (86429, Донецька область, м. Єнакієве, пр. Металургів, 9, ЄДРПОУ 00191193) повернути Дочірньому підприємству „Єнакієвське спеціалізоване управління „Донбасдомнаремонт” м. Єнакієве (86430, Донецька область, м. Єнакієве, вул. Сталеварів, 53, ЄДРПОУ 30458848 ) в належному технічному стані майно, а саме:
Зобов’язати Відкрите акціонерне товариство „Єнакієвський металургійний завод” м. Єнакієве (86429, Донецька область, м. Єнакієве, пр. Металургів, 9, ЄДРПОУ 00191193) усунути перешкоди Дочірньому підприємству „Єнакієвське спеціалізоване управління „Донбасдомнаремонт” м. Єнакієве (86430, Донецька область, м. Єнакієве, вул. Сталеварів, 53, ЄДРПОУ 30458848 ) в користуванні та розпорядженні нерухомим майном, а саме:
шляхом безперешкодного доступу посадових осіб Дочірнього підприємства „Єнакієвське спеціалізоване управління „Донбасдомнаремонт” м. Єнакієве.
Заборонити Відкритому акціонерному товариству „Єнакієвський металургійний завод” м. Єнакієве (86429, Донецька область, м. Єнакієве, пр. Металургів, 9, ЄДРПОУ 00191193) користуватися спірним майном.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Єнакієвський металургійний завод” м. Єнакієве (86429, Донецька область, м. Єнакієве, пр. Металургів, 9, ЄДРПОУ 00191193) на користь Дочірнього підприємства „Єнакієвське спеціалізоване управління „Донбасдомнаремонт” м. Єнакієве (86430, Донецька область, м. Єнакієве, вул. Сталеварів, 53, ЄДРПОУ 30458848, п/р26000255573451 у Донецькій філії АКБ УСБ м. Донецька, код банку 334011) витрати з державного мита в сумі 85,00грн., та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.
Повний текст рішення підписаний 20.03.07р.
Рішення набирає законної сили 02.04.2007р.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Сковородіна О.М.