ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.07.2006 Справа № АП38/726
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кузнєцова І.Л.
суддів: Тищик І.В. - доповідач, Чимбар Л.О.
при секретарі Врона С.В.
за участю представників
позивача: не з’явився
відповідача: Волошина В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного багатогалузевого підприємства „СД”, м. Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.06р. у справі № АП38/726
за позовом приватного багатогалузевого підприємства „СД”, м. Дніпропетровськ
до державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, м Дніпропетровськ
про визнання незаконними дій податкового органу
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.06р. у справі № АП38/726 (суддя Бишевська Н.А.) позовну заяву приватного багатогалузевого підприємства „СД” було повернуто без розгляду на підставі п.6 ч.3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вмотивовуючи ухвалу, господарський суд прийшов до висновку, що даний спір не є підсудним господарському суду Дніпропетровської області.
Не погодившись з ухвалою суду, позивачем - приватним багатогалузевим підприємством „СД”, (далі –ПБП „СД”), подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати ухвалу господарського суду та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті. При цьому скаржник посилається на те, що зазначений спір являється адміністративним спором та підсудний господарським судам.
Відповідач у запереченні на апеляційну скаргу вважає доводи, викладені у апеляційній скарзі, необґрунтованими та просить залишити скаргу без задоволення, а ухвалу господарського суду б?ез змін.
Представник скаржника у судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
В судовому засіданні проголошено ухвалу.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки обставин справи господарським судом, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, ПБП „СД” звернулася з позовом до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, у якому просила визнати незаконним дії податкового органу:
- щодо вилучення первинних документів обліку та звітності підприємства без залишення копій;
- про здійснення цих дій без відома посадових осіб ПБП „СД”;
- про складання податковим органом завідомо неправдивого документу –акту №0692 від 10.11.2001р. щодо відсутності підприємства за юридичною адресою;
- про створення з боку ДПА у Дніпропетровській області перепон у розгляді господарськими судами справи №А25/2;
- визнати неприйняття з боку ДПА у Дніпропетровській області належних заходів реагування на скарги ПБП „СД” незаконною бездіяльністю;
- покласти на ДПА обов’язок повернути належні ПБП „СД” первинні документи господарської діяльності.
При розгляді позовної заяви по даній справі господарському суду необхідно було встановити, якому суду підвідомча справа - господарському чи загальної юрисдикції.
Статтею 22 Закону України “Про судоустрій” (в редакції закону України від №2747-VІ від 06.07.2005 р.) передбачено, що місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських відносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності (ч. 3); справи пов’язані з правовідносинами у сфері державного управління розглядаються місцевими адміністративними судами (справи адміністративної юрисдикції)(ч. 4).
З зазначеною нормою кореспондуються норми Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) та Кодексу адміністративного судочинства України (надалі –КАС України).
Господарським судам підвідомчі справи, коли склад учасників спору відповідає статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.
Справою адміністративної юрисдикції, відповідно до п.1 ч. 1 ст. КАС України, являється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до приписів зазначених норм до компетенції господарських судів відносяться приватно-правові спори, відповідно, до компетенції адміністративних судів –публічно-правові спори.
Спір у даній справі є публічно-правовим в силу наступних обставин:
- однією із сторін є суб’єкт владних повноважень;
- становище сторін у правовідносинах передбачає обов’язковість рішень суб’єкта владних повноважень для суб’єкта господарювання;
- відносини між сторонами не носять господарського характеру.
У даному випадку між сторонами склалися відносини не господарського характеру, а відносини, які відносяться до сфери державного управління; при здійсненні контролюючих функцій, податковим органом реалізовувалися його владні повноваження.
Згідно п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів вважає, що до утворення системи адміністративних судів розгляд таких справ повинен здійснюватися місцевими загальними судами за правилами Кодексу адміністративного судочинства України з врахуванням наступного:
Ч.2 ст.3 Цивільного процесуального кодексу України передбачено право на звернення до суду, у випадках, встановлених законом, а саме: до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.
Згідно зі ст. 15 цього Кодексу суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Вищевказана норма узгоджується з частиною 2 статті 22 Закону України “Про судоустрій України” (в редакції закону України від №2747-VІ від 06.07.2005 р.), яка визначає повноваження місцевих загальних судів по розгляду цивільних, адміністративних та кримінальний справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Аналіз вищенаведених норм дає підстави зробити висновок про те, що дана справа підлягає розгляду судами загальної юрисдикції, тобто є такою, що не підвідомча господарському суду.
За таких обставин підстави для скасування ухвали господарського суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 199, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.06р. у справі № А?П38/726 залишити без змін, апеляційну скаргу приватного багатогалузевого підприємства „СД” –без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий І.Л.Кузнецова
Судді І.В.Тищик
Л.О.Чимбар