Справа №2- 2309

2011 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2011 року Солом”янський районний суд м.Києва в складі:

головуючого- судді- ОСОБА_1

при секретарі- Мар»єву М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 спілки ”Аккорд” до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості суд,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідачки 4 400гр.заборгованості за кредитним договором, 12 928гр.07 коп. процентів та 2 200гр. штрафу, а всього 19 528гр.07 коп.

Посилається в позові на те, що 26.05.2005 року з відповідачкою був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого їй був наданий кредит в сумі 4 400гр. строком до 26.05.2006 року.

В порушення умов договору відповідачка кредит не повернула і станом на день звернення до суду заборгована сума складається з суми кредиту в розмірі 4 400гр.,12 928гр.07 коп. процентів та 2 200гр. штрафу.

Т.я. відповідачка відмовляється від виконання умов кредитного договору, просить задовольнити позов.

Представник відповідачки в судовому засіданні не заперечував обставин, викладених в позові та невиконання відповідачкою умов договору.

В той же час, подав заяву, якою просить застосувати строк позовної давності та відмовити позивачу в позові.

Після звернення з такою заявою до суду представника відповідачки, представник позивача подав до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Посилається на те, що причиною пропуску строку звернення до суду є неналежне виконання своїх обов»язків попереднім керівництвом КС та порушення кримінальної справи за фактом привласнення чужого майна службовими особами спілки.

Крім того, в грудні 2008 року порушена процедура про банкрутство спілки.

Ці обставини, поточна фінансова криза та велика кількість боржників стали причиною пропуску строку для звернення до суду.

Вважаючи ці причини поважними, просить поновити строк для звернення до суду з позовом та задовольнити його.

Після дачі пояснень в справі представник позивача в судове засідання двічі не з»явився, просить закінчувати розгляд справи в його відсутність.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов”язується надати грошові кошти/кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов”язується повернути кредит та сплатити проценти.

Встановлено, що 26.05.2005 року між сторонами був укладений ОСОБА_2 договір, відповідно до умов якого позивачем був наданий відповідачці кредит в сумі 4 400гр.

Додатком №1 до договору сторонами був обумовлений рекомендований графік платежів, згідно з яким кінцевий термін погашення кредиту встановлено 26.05.2006 року.

Згідно з п.1.1 договору проценти за користування кредитом нараховуються на фактичний залишок суми кредиту, виходячи з розрахунку 0,148% за кожний день користування кредитом.

За порушення строків сплати кредиту відповідачка зобов»язана сплатити пеню в розмірі 0,5% від суми остаточної заборгованості за кожний день прострочення.

/ а.с. 8 –13 /

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов»язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Встановлено, що відповідачка не приступила до виконання своїх зобов»язань за кредитним договором, залишок непогашеного кредиту складає 4 400гр.

Крім того, відповідно до п.2.3 ОСОБА_2 договору за користування грошовими коштами позивачем нараховано 12 928гр.07 коп. процентів та 2 200гр. штрафних санкцій.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов”язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу,інших актів цивільного законодавства,а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,що звичайно ставляться.

Виходячи з того, що відповідачка ухилилася від виконання умов укладеного з позивачем ОСОБА_2 договору, не виконує його, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими.

В той же час, відповідно до ст.256,257, 261 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як встановлено, вище, умовами кредитного договору сторони дійшли згоди, що кінцевим терміном повернення кредитних коштів є 26.05.2006 року.

Представник позивача не заперечувала, що відповідачка порушила умови договору та свої зобов»язання уже в перший місяць, не сплативши встановлений графіком поточний платіж.

Відповідно до п.п.3 п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 145 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі»встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд в рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення.

Виходячи з обставин, викладених вище, пропуску позивачем строку для звернення до суду без поважних причин, заяву представника відповідачки про застосування позовної давності, суд приходить до висновку про відмову в позові з цих підстав.

Суд не приймає до увагу позицію представника позивача з цього приводу, виходячи з наступного.

Дійсно, відповідно до п.5.1 договору строк його дії встановлено з моменту підписання до повного його виконання сторонами.

В той же час, строк дії договору, встановлений ним, не може збільшувати строки позовної давності, встановлені законом.

Як встановлено вище, відповідачка порушила свої зобов»язання за умовами кредитного договору.

За законом порушення зобов»язання є порушенням прав кредитора і про таке порушення останній дізнається негайно як при простроченні зобов»язання, яким в даному випадку є несплата чергового місячного платежу, так і в момент закінчення строку його виконання.

Строк позовної давності в такому випадку починає спливати від дня, наступного за днем порушення строку виконання зобов»язання.

Як встановлено вище, строк виконання зобов»язання стронами був обумовлений графіком, який є невід»ємною частиною договору, а саме 26.05.2006 року.

Таким чином, з наступного дня після сплину строку виконання зобов»язання для позивача почався перебіг строку позовної давності.

З цього випливає, що строк звернення до суду позивач пропустив, а п.5.1 договору, на який посилається представник позивача, не може свідчити про зворотнє.

Угода про зміну тривалості позовної давності сторонами, відповідно до ст.259 ЦК України, сторонами не укладалася, а тому в цій частині твердження представника позивача суперечать закону та не можуть бути прийняті до уваги.

Суд також не знаходить підстав для поновлення позивачу строку для звернення до суду з наступних підстав.

Відповідно до ч.5 ст.266 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Поважними причинами пропуску позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред»явлення позову стає неможливим або ускладненим.

Як встановлено вище, строк повернення кредиту відповідачкою сплинув у травні 2006 року.

Обставини, на які посилається представник позивача в обґрунтування клопотання, виникли відповідно в грудні 2008 року та лютому 2009 року, тобто через 2,5 роки після настання у позивача права вимоги.

Крім того, діяльність керівництва спілки, результатом якої стало порушення кримінальної справи щодо нього, та фінансова криза не є тими причинами, які можна вважати поважними та достатніми для поновлення строку для звернення до суду.

Керуючись ст.ст.256-257, 259,261, 166,526,612, 1054 ЦК України, ст.ст.57-60,209,212-214 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_2 спілки ”Аккорд” до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя