Цивільна справа № 4-с-14/11

У Х В А Л А

12.10.2011Обухівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді –Тиханського О.Б.

при секретарі судового засідання –Личак О.Л.,

за участю прокурора – Кравченко Н.М.

адвоката –ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області скаргу ОСОБА_2 на постанову органу дізнання Обухівського РВ ГУ МВС України в Київській області про порушення кримінальної справи,

В С Т А Н О В И В :

Скаржниця звернулась з даною скаргою до суду, обґрунтовуючи яку зазначила, що виконуючим обов’язки дізнавача СД Обухівського РВГУ МВС України в Київській області ОСОБА_3 16 травня 2011 року була винесена постанова про порушення кримінальної справи по заяві ОСОБА_4 по факту крадіжки товару з магазину, що розташований АДРЕСА_1 за ознаками злочину передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Дана постанова на думку скаржниці винесена незаконно так, як жодних крадіжок майна ОСОБА_4 не було та даною заявою про порушення кримінальної справи по факту крадіжки ОСОБА_4 намагається уникнути відповідальності по поверненню їй та іншим кредиторам грошових коштів, а тому повідомляє працівникам міліції неправдиві відомості, щоб уникнути виплати грошей і окрім того оскаржувана постанова про порушення кримінальної справи не відповідає вимогам КПК України та прийнята незаконно та з грубими порушеннями вимог процесуального законодавства, в зв’язку з чим просить в судовому порядку скасувати дану постанову та відмовити в порушенні кримінальної справи.

В судовому засіданні ОСОБА_2 підтримавши скаргу зазначила, що у своїй постанові дізнавач не вказує на час вчинення злочину невідомою особою, не зазначив приводів та підстав до порушення справи, не повідомив заявницю про неправдивий донос. Також у даній постанові вказується на те, що заявниці завдано шкоду у великих розмірах, однак на підставі якого документу був визначений розмір даної шкоди не відомо, що в свою чергу вказує не необ’єктивність та упередженість дізнавача. В постанові про порушення кримінальної справи відсутнє посилання на час та місце скоєння злочину. Формулювання “після закінчення договору оренди”є процесуально невірним також у даній постанові значиться, що власниками даного магазину є ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що теж не відповідає дійсності, оскільки він належить тільки ОСОБА_6 ОСОБА_4 скарга подана ОСОБА_2 у відповідності з ч. 3 ст. 2367 КПК України, оскільки порушення даної справи стосується її законних прав та інтересів, оскільки вона вела спільний бізнес з ОСОБА_4 з березня 2010 року по початок травня 2010 року. Весь спільний з ОСОБА_4 товар перебував у магазині в м. Обухів, що належить ОСОБА_6 та в м. Кагарлик, який вони з заявницею спільно орендували. Також скаржниця в судовому засіданні заявила, що оскільки вони з ОСОБА_4 вели спільний бізнес то вона знала на яку суму знаходився товар у їхніх орендованих магазинах, товару на 150 000 грн. у них ніколи в Обухові не було. В обох магазинах товару було орієнтовно на 100 000 грн., а тому ОСОБА_4 у своїй заяві вказує неправдиву інформацію. Яку працівники Обухівського РВГУ МВС України в Київській області навіть не перевірили оскільки навіть не встановлений розмір збитків, а тому просить скаргу задовольнити, постанову скасувати та відмовити в порушенні кримінальної справи.

Прокурор в судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги, вказавши, що вона є безпідставною та необґрунтованою, так як для винесення постанови про порушення кримінальної справи було достатньо підстав і приводів.

ОСОБА_7 будучи належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи в судове засідання не з’явилась, про причини неявки суду не повідомила.

Виконуючий обов’язки дізнавача СД Обухівського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_3 будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення скаржника, особи в інтересах якої подано скаргу, думку прокурора, дослідивши матеріали скарги та матеріали, на підставі яких було порушено справу № 16-1886, вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 236-7 КПК України встановлено, що постанова про порушення кримінальної справи щодо конкретної особи чи за фактом може бути оскаржена до місцевого суду за місцем розташування органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову, з дотриманням правил підсудності; скарга на постанову про порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину може бути подана до суду, особою, інтересів якої стосується порушена кримінальна справа, а з змісту скарги вбачається, що постанова про порушення кримінальної справи була винесена В.о. дізнавача Обухівського РВ ГУ МВС України в Київській області, скаржник звернувся з скаргою до Обухівського районного суду Київської області, тим самим суд вважає скаржника належною особою, яка має право звернутися до суду і його скарга подана з дотриманням правил підсудності, що відповідає статті 236-7 КПК України.

Згідно ч.14 ст.236-8 КПК України розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевірити: чи були наявними на час порушення справи приводи, передбачені ч.1 ст.94 КПК; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (ч.2 ст.94 КПК); чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок (ст.98 КПК).

Статтею 94 КПК України встановлено, що приводами до порушення кримінальної справи є: заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян; повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним; явка з повинною; повідомлення, опубліковані в пресі; безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.

Приводом для винесення постанови від 16 травня 2011 року про порушення кримінальної справи стала заява ОСОБА_4, що підтверджується копією постанови (а.с.2-3 кримінальної справи №66-1234).

Згідно частини 2 статті 94 КПК України встановлено, що справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Підстава для порушення кримінальної справи складається з двох взаємопов’язаних елементів: наявності ознак злочину в події, що стала відомою органу дізнання, слідчому, прокурору і суду, та наявності достатніх даних, на базі яких встановлюються ознаки вчиненого злочину або злочину, що готується; ознаками злочину відповідно до ч.1 статті 11 КК України є: визначення діяння злочином у Кримінальному кодексі; суспільна небезпека діяння; його протиправність; винність; вчинення діяння суб’єктом злочину, тим самим кримінальна справа може бути порушена тільки за наявності в заяві або в повідомленні достатніх даних, на основі яких встановлюються об’єктивні ознаки скоєного або підготовленого злочину.

Згідно статті 98 КПК України встановлено, що при наявності приводів і підстав, зазначених у статті 94 КПК України, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа,

Об’єктивною стороною злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, яка зазначена в постанови від 16 травня 2011 року є: таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена у великих розмірах, а суб’єктивною стороною даного злочину є вина у формі прямого умислу, мотив і мета при цьому можуть бути різними, але на кваліфікацію цього злочину не впливають.

З матеріалів справи кримінальної справи в якій наявні документи на підставі яких було винесено оскаржувану постанову відсутній привід для порушення справи, а саме заява потерпілої також як вбачається з матеріалів справи будь яка перевірка даних, які вказують на наявність ознак злочину не проводилась так як постанова була винесена на підставі матеріалів поданих потерпілою, які не містять в собі предмету доказування тобто є нікчемними процесуальними документами, що зібрані в різний період часу і при цьому, в порушення статті 97 КПК України, до винесення постанови про порушення кримінальної справи, не був встановлений дійсний розмір збитків завданих ОСОБА_4, інформацію надану заявницею працівники Обухівського РВГУ МВС України в Київській області не перевірили розмір збитків не встановлений документів, які б підтверджували наявність у ОСОБА_4 даного товару в матеріалах справи немає, за основу взятий лише акт недостачі який є нікчемним процесуальним документом, оскільки складений невідомими особами, які не мали жодного стосунку до здійснення ОСОБА_4 підприємницької діяльності, що підтверджується матеріалами кримінальної справи № 16-1886 та спростовує підставу зазначену в постанові від 16 травня 2011 року.

Виходячи із наведеного, суд вважає, що у особи, яка порушила кримінальну справу, не було достатніх підстав порушувати кримінальну справу за ознаками злочину передбаченого ч.4 ст.185 КК України, оскільки зібрані матеріали перевірки не вказували на наявність ознак цього злочину, вимоги ст.98 КПК України при цьому не були враховані, тому є всі підстави для визнання постанови про порушення кримінальної справи незаконною та її скасування.

Керуючись ст.ст. 236-7, 236-8 КПК України, постанови № 6Пленуму Верховного Суду України від 4 червня 2010 року “Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи”суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу ОСОБА_2 на постанову органу дізнання Обухівського РВ ГУ МВС України в Київській області про порушення кримінальної справи від 16 травня 2011 року задовольнити.

Постанову виконуючого обов’язки дізнавача СД Обухівського РВ ГУ МВС України в Київській області від 16 травня 2011 року про порушення кримінальної справи по заяві ОСОБА_4 по факту крадіжки товару з магазину, що розташований АДРЕСА_2, київської області за ознаками злочину передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України скасувати.

Постанова може бути оскаржена на протязі семи діб з дня її винесення шляхом подання апеляції до апеляційного суду Київської області.

Подача апеляції не зупиняє виконання постанови судді.

Суддя: