ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2012 р. Справа № 31322/10
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді: Сапіги В.П.,
суддів: Хобор Р.Б., Попка Я.С.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу приватного підприємства «Українська служба комерційної безпеки «Вітязь» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.07.2010 року у справі за позовом прокурора м. Тернополя в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі до приватного підприємства «Українська служба комерційної безпеки «Вітязь» про стягнення заборгованості по страхових внесках,-
В С Т А Н О В И В :
Прокурор м. Тернополя в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі звернувся в суд з адміністративним позовом до приватного підприємства «Українська служба комерційної безпеки «Вітязь» про стягнення заборгованості по страхових внесках на суму 32545,88грн.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ПП «Українська служба комерційної безпеки «Вітязь» всупереч положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ від 09.07.2003 року несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувалися страхові внески, внаслідок чого виникла заборгованість по сплаті страхових внесків за період з 01.12.2006 року по 31.08.2008 року в сумі 32545,88 грн. При цьому відповідач в добровільному порядку відмовляється погасити дану заборгованість.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.07.2010 року позов задоволено з тих підстав, що вимога Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі до відповідача за №Ю-2352 від 07.11.2008 року про сплату боргу в сумі 32545,88 грн. є чинною за рішенням судів і така заборгованість підлягає до стягнення в судовому порядку.
Не погодившись з постановою суду, ПП «Українська служба комерційної безпеки «Вітязь» подало апеляційну скаргу за якою просить скасувати дану постанову суду та винести нову про відмову в задоволені позовних вимог та при цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням заперечень на позовні вимоги.
Відповідно до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таке можливе на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що ПП «Українська служба комерційної безпеки «Вітязь» зареєстровано як юридична особа за адресою м. Тернопіль вул. Танцова, 20 та є платником страхових внесків, збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та є страхувальником у розумінні Закону України №1058-ІУ від 09.07.2003 року.
Статтею 1 Закону України №1058-ІУ від 09.07.2003 року встановлено, що страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, плачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Відповідно до ст.ст. 1,2,4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 року відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від фактичних витрат на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, а також винагороди, що виплачуються громадянам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру.
У відповідності до ч. 1 ст. 19 Закону України №1058-ІУ від 09.07.2003 року страхові внески до солідарної системи нараховуються для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності. Згідно з ч.6 ст.20 Закону України №1058-ІУ від 09.07.2003 року страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим періодом для відповідача відповідно до абз.2 ч.6 ст.20 Закону №1058-ІУ, є календарний місяць.
Відповідно до вимог ст.106 Закону України №1058-ІУ від 09.07.2003 року суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Цією ж статтею встановлено право органів Пенсійного фонду звертатись до суду з позовом про стягнення недоїмки.
У відповідності до п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України №1058-ІУ від 09.07.2003 року за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.
Суд встановив, що за період з 01.12.2006 року по 31.012.2006 року актом перевірки № 34/269 від 25.09.2008 року ПП «Українська служба комерційної безпеки «Вітязь» донараховано страхових внесків по тарифах 31,8% - на суму 868,11 грн., з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року донараховано страхових внесків по тарифах 33,2 %- на суму 17573,92 грн., 4% -529,21 грн., за період з 01.01.2008 року по 31.08.2008 року донараховано страхових внесків по тарифах 33,2% - 12935,65 грн.,4% - 602,83 грн. При цьому заборгованість по страхових внесках до Пенсійного Фонду за відповідачем станом на 08.12.2008 року становить 32545,88 грн., яка не охоплена заходами примусового стягнення.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.01.2009 року в задоволенні позовних вимог ПП «Українська служба комерційної безпеки «Вітязь» до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про скасування вимоги №Ю 2352 від 7.11.2008 року про сплату боргу в сумі 32545,88 грн. - відмовлено.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 11.05.2010 року у справі №5216/09/9104 постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.01.2009 року залишено без змін.
Зважаючи на наведені вище обставини, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що всупереч п.6 ч. 2. ст. 17 Закону України №1058-ІУ від 09.07.2003 року відповідачем не сплачено заборгованість зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на суму 32545,88 грн.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції підставно задовольнив позовні вимоги, оскільки відповідач як суб'єкт владних повноважень надав суду достатні та беззаперечні докази в обгрунтування обставин, на яких ґрунтуються його вимоги.
Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В зв’язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об’єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи.
З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що Тернопільський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст. 160, ст. 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу приватного підприємства «Українська служба комерційної безпеки «Вітязь» – залишити без задоволення.
Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.07.2010 року у справі № 2а-12050/08 – без змін.
Ухвала набирає законної сили через п»ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя : В.П. Сапіга
Судді: Р.Б.Хобор
ОСОБА_1