ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  51/16

06.04.09

За позовом Київської регіональної спілки споживчої кооперації

до 1. Приватного вищого навчального закладу «Київський кооперативний  економічно-правовий коледж»

2. Міжрегіональна академія управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Київська обласна спілка споживчих товариств

про визнання недійсною додаткової угоди від 15.02.05р. та виселення

Суддя  Пригунова А.Б.      

Представники сторін:

від позивача: Ситенко О.Д.

від відповідача 1: Мальчик Т.Ю.

від відповідача 2: не з’явились

від третьої особи: Ситенко О.Д.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогами про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди гуртожитку від 02.06.00р. від 15.02.05р. та про виселення відповідача 2 з 4-го та 5-го поверхів будівлі гуртожитку, що розташована за адресою: 03022, м. Київ, вул. Ломоносова, 18а. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач 1 не мав права передавати в суборенду вищевказані приміщення без відповідного погодження з позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.08р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 14.01.09р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

Розгляд справи неодноразово відкладався через нез’явлення у судове засідання повноважних представників відповідачів, неналежне виконання сторонами вимог суду, залучення до участі у розгляді справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Київської обласної спілки споживчих товариств та необхідність витребування нових доказів у справі.

Під час розгляду справи представник позивача надав суду письмові пояснення, в яких позовні вимоги обґрунтовує належністю йому спірного майна на праві власності та відсутністю доказів щодо наявності повноважень на розпорядження зазначеним майном у відповідача 1.

У процесі розгляду справи третя особа надала суду відзив на позов, відповідно до якого підтримує заявлені позовні вимоги.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача 1 надав суду письмові пояснення, відповідно до яких зазначив, що правові підстави для укладення оспорюваної угоди у нього відсутні.

Представник відповідача 2 на виклик суду не з’явився, вимог ухвали суду від 23.03.09 р. не виконав, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача 2 про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі відповідача 2.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 06.04.09 р. за згодою представників позивача, відповідача 1 та третьої особи судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи,  Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.06.00 р. між Київським кооперативним економіко-правовим коледжом та Міжрегіональною академією управління персоналом був укладений договір оренди гуртожитку (надалі – договір).

За умовами договору Київський кооперативний економіко-правовий коледж зобов’язався передати, а Міжрегіональна академія управління персоналом прийняти в оренду 4-й та 5-й поверхи гуртожитку коледжу, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, 18 загальною розрахунковою кількістю 300 койко-місць, з метою забезпечення житлом студентів академії.

Пунктом 7.1. договору передбачено строк його дії з 02.06.00 р. по 31.12.06 р.

Постановою правління Облспоживспілки від 12.03.02 р. № 5 п. 1 «Про власність»зобов’язано відповідно до постанови ХІІІ з’їзду споживчої кооперації Київської Облспоживспілки передати станом на 31.03.02 р. позивачу у власність безоплатно з правом володіння, користування і розпорядження, як членський внесок до статутного фонду Київської регіональної спілки споживчої кооперації в обмін на корпоративні права, наявні кошти та власне майно Київської обласної спілки споживчих товариств по залишковій вартості.

З додатку № 1 до вказаної постанови від 12.03.02 р., яким передбачено пооб’єктний перелік вартості майна, що передається позивачу вбачається, що останньому передається, зокрема, кооперативний коледж.

10.12.02 р. позивач набув право власності на приміщення площею 7569,00 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, 18, літера А.

Матеріалами справи встановлено приналежність спірному приміщенню - гуртожитку поштової адреси: м. Київ, вул. Ломоносова, 18а.

02.01.05 р., 02.01.06 р., 02.01.07 р. між позивачем та відповідачем 1 були укладені договори № 12 оренди цілісного майнового комплексу з правом суборенди окремих його частин, а 02.01.08 р. –договір оренди цілісного майнового комплексу № 12, відповідно до умов яких позивач зобов’язався передати, а відповідач 1 прийняти у строкове платне користування майновий комплекс та окремо визначене майно, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, 18.

Пунктами 6.1. зазначених договорів визначені терміни їх дії: договору від 02.01.05 р. –з 02.01.05 р. до 30.12.05 р.; договору від 92.01.06 р. –з 02.01.06 р. до 20.12.06 р.; договору від 02.01.07 р. –з 02.01.07 р до 30.12.07 р. договору від 02.01.08 р. до 30.12.08 р.

Факти передачі приміщення відповідачу 1 відповідно до умов зазначених договорів підтверджуються наявними у матеріалах справи актами передачі-приймання та не спростовуються представниками сторін.

15.02.05 р. відповідачі уклали додаткову угоду до договору від 02.06.00 р., якою визначили строк дії договору з 02.06.2000 р. до 15.02.2010 р.

Пунктом 1.1. статуту Київського кооперативного економіко-правового коледжу, що прийнятий загальними зборами трудового колективу від 01.03.05 р. та затверджений позивачем 25.03.05 р. передбачено, що відповідач 1 є правонаступником прав і обов’язків Київського кооперативного економіко-правового коледжу, що створений на підставі постанови правління Київської облспоживспілки «Про реорганізацію Київського кооперативного економіко-правового технікуму у Київський кооперативний економіко-правовий коледж»від 12.06.99 р. № 114. Відповідач 1 створено на підставі розпорядження правління Київської облспоживспілки «Про реорганізацію Київського кооперативного економіко-правового коледжу у приватний навчальний заклад «Київський кооперативний економіко-правовий коледж»від 25.03.05 р. № 03 п. 2.   

Відповідно до ст. 56 ГК України суб’єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб’єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

Стаття 59 ГК України передбачає, що у разі перетворення одного суб’єкта господарювання в інший до новоутвореного суб’єкта господарювання переходять усі права і обов’язки попереднього суб’єкта господарювання.

Згідно з ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам –правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Отже, відповідач 1 є правонаступником  прав та обов’язків Київського кооперативного економіко-правового коледжу.

Позивач просить суд визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди гуртожитку від 02.06.00р. від 15.02.05р, укладену між відповідачами та виселити відповідача 2 з 4-го та 5-го поверхів будівлі гуртожитку, що розташована за адресою: 03022, м. Київ, вул. Ломоносова, 18а.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на ч.1, ч. 2 ст. 203 ЦК України, за якими зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Позивач вважає, що оскільки відповідно до ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права, а у відповідача 1 таке право відсутнє, додаткова угода від 15.02.05 р. має бути визнана судом недійсною, а відповідач 2, який користується орендованим майном за такою угодою –виселеним.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи спірне майно з 10.12.02 р. належить позивачу на праві колективної власності.

В силу вимог ст. 268 ЦК УРСР (чинному на момент переходу права власності на майно, що є об'єктом оренди за договором від 02.06.00 р.) при переході права власності на здане в найом майно від наймодавця до іншої особи договір найму зберігає чинність для нового власника.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»(в редакції станом на 10.12.02 р.) у разі переходу права власності до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника.

Таким чином, суд дійшов висновку, що до позивача як нового власника спірного майна, з 10.12.02 р. перейшли права та обов’язки наймодавця за договором від 02.06.00 р.

Згідно з п. 4. ЦК України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Аналогічні положення містяться у п. 4 розділу ІХ «Прикінцеві положення»Господарського кодексу України від 16.01.03 р.

Отже, з 01.01.04 р. до відносин, що виникають на підставі договору від 02.06.00 р. застосовуються положення про оренду (найм) ЦК України від 16.01.03 р., ГК України від 16.01.03 р.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

Пунктом 7.3. договору від 02.06.00 р. передбачено, що зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін.

Позивач стверджує, що не уповноважував відповідача 1 укладати оспорювану угоду.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач 1 будь-яких доказів, підтверджуючих його повноваження на укладення оспорюваної угоди суду не представив та зазначив, що правові підстави для укладення угоди від 15.02.06 р. у нього відсутні.

Беручи до уваги, що наймодавцем за договором від 02.06.00 р., а отже і його стороною, на час укладання додаткової угоди від 15.02.05 р. був позивач, суд дійшов висновку, що відповідач 1 не мав будь-яких повноважень укладати таку угоду та вносити зміни до договору щодо продовження строку його дії.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Стаття 203 ЦК України встановлює умови чинності правочинів, зокрема: законність змісту правочину,  наявність у сторін необхідного обсягу цивільної дієздатності, наявність об’єктивно  вираженого волевиявлення учасника правочину, його відповідність внутрішній волі, відповідність форми вчиненого правочину вимогам закону, спрямованість волі учасників правочину на реальне досягнення обумовленого ним юридичного результату.

Виходячи з положень ч. 3 ст. 215 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути пред'явлена тільки особами, визначеними законом, а саме: однією зі сторін або заінтересованою стороною, тобто права яких вже були порушені

Приймаючи до уваги, що за змістом статті 284 Господарського кодексу України, правом на продовження строку договору оренди наділені лише його сторони, а відповідач 1, втративши статус наймодавця, а отже сторони за договором підписав з відповідачем 2 додаткову угоду від 15.02.05 р. без належних на це правових підстав, суд дійшов висновку визнати недійсною угоду від 15.02.05 р. на підставі частини 1 статті 203 та статті 215 ЦК України у зв’язку з невідповідністю її  сутті та змісту  приписам статті 284 ГК України.

Пунктом 7.7. договору від 02.06.00 р. передбачено та сторонами у справі не заперечується, що дія договору припиняється внаслідок, зокрема закінчення строку, на який він був укладений.

Виходячи з положень п. 7.1. договору його строк закінчився 31.12.06 р.

Відповідно до ст. 291 ГК України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з ч.1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані,

Приймаючи до уваги наведене, зважаючи на те, що строк дії договору від 02.06.00 р.  закінчився 31.12.06 р., додаткова угода до нього від 15.02.05 р. визнана недійсною, а нового договору, об’єктом якого є будівля гуртожитку, що розташована за адресою: 03022, м. Київ, вул. Ломоносова, 18а, позивач та відповідач 2 не уклали, і у матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували наявність речового права у відповідача 2 на зазначене приміщення, суд вважає, що на даний час у відповідача 2 відсутні правові підстави користуватися спірним приміщенням.

За таких обставин суд визнає заявлені позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.   

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсною додаткову угоду від 15.02.05 р. до договору оренди від 02.06.00 р., що укладена між Приватним вищим навчальним закладом «Київський кооперативний економіко-правовий коледж»(03022, м. Київ, вул. Ломоносова, буд. 18, ідентифікаційний код 01788243) та Міжрегіональною академією управління персоналом (03039, м. Київ, вул. Фрометівська, 2, ідентифікаційний код 00127522).

3. Виселити Міжрегіональну академію управління персоналом (03039, м. Київ, вул. Фрометівська, 2, ідентифікаційний код 00127522) з четвертого та п’ятого поверхів будівлі гуртожитку, що знаходиться за адресою: 03022, м. Київ, вул. Ломоносова, 18а.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя

Пригунова А.Б.

Дата підписання 22.05.09 р.