Дергачівський районний суд Харківської області

м. Дергачі, вул. Першого Травня, 63, 62300, (05763) 3-02-62

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2010 р. Дергачівський районний суд Харківської області

в складі: головуючого Манич В.П.

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, про визнання бездіяльності незаконною та про здійснення вчинити певні

дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дергачівського районного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати дії відповідачів неправомірними; зобов’язати відповідача усунути порушення та провести перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат, згідно ст.48 ЗУ №796-ХІІ від 28.02.1991 р. за 2006-2009р.р.; зобов’язати відповідача виплатити йому щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат з моменту здійснення правопорушення, а саме за 2006-2009р.р.; зобов’язати відповідачів в подальшому нараховувати та виплачувати йому щорічну допомогу на оздоровлення як інваліду III групи 1 категорії осіб, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі 4 мінімальних заробітних плат і до зміни відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і „ від 28.02.1991 р. порядку визначення розміру щорічної допомоги на оздоровлення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Позивач посилається на те, що за довідкою МСЕК він являється інвалідом 3-ї групи і віднесений до 1-ї категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв’язку з чим йому ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Дергачівського району Харківської області повинно робити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», від 28.02.1991р., в якому зазначено, що він , як інвалід III групи 1 категорії має право на щорічну допомогу на оздоровлення, у розмірі 4 мінімальних заробітних плат. Проте, після його звернення відповідачі цього не зробили і тому він відповідно до ст.2 КАСУ та ч.2 ст.71 КАСУ оскаржує їх дії. Згідно ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах: інвалідам III групи, учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії - 4 мінімальних заробітних плат. ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Дергачівського району Харківської області у своїй діяльності керується ст. 19,46 Конституції України, постановою КМУ „Про затвердження типових положень про Головне управління праці та соціального . захисту населення обласної, Київської міської, районної, районної у місті Києві та Севастополі” №790 від 30.05.2007р. відповідно до п.З якої ОСОБА_2 соціального захисту населення призначає та виплачує соціальну допомогу, встановлену законодавством, а саме у його випадку повинно виплачувати щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат, але він цю допомогу отримує в заниженому розмірі, а тому вважає що відповідач своїми діями та бездіяльністю порушує його Конституційні права та чинне законодавство. Підрахунку щорічної допомоги на оздоровлення позивач вказав у таблиці:________________________________ . ,

Термін діїРозмір, грн.Підстава

01.01.2006/30.06.2006350ЗУ від 20.12.2005 р.№3235-ІУ

01.07 .2006/30.11.2006375-

01.12.2006/31.12.2006400-

01.01.2007/31.03.2007400ЗУ від 19.12.2006р.№489-У

01.04.2007/30.06.2007420-

01.07.2007/30.09.2007440-

01.10.2007/31.12.2007460-

01.01.2008/31.03.2008515ЗУ від 28.12.2007р.№107-УІ

01.04.2008/30.09.2008525-

01.10.2008/30.11.2008545-

01.12.2009/31.10.2009625-

01.11.2009744ЗУ від 20.10.2009р.№1646-УІ

Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органа« соціального захисту населення . У разі виникнення права на щорічну допомогу з різних підстав передбачених ч.4 цієї статті, надається одна з них, за вибором особи. Виплати зазначені в цій статті провадяться протягом одного місяця з дня встановлення інвалідності чи смерті потерпілого. Згідно довідки Вищого адміністративного суду України від 01.01.2007року при нарахуванні щорічної матеріальної допомоги на оздоровлення необхідно застосовувати ст.48 Закону про ЧАЕС враховуючи те, що постанова КМУ „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 26.07.1996р. №836 є підзаконним нормативно-правовим актом, а у випадку виникнення колізії між нормами підзаконного нормативного акта та нормами закону, застосуванню підлягають положення останнього”. Крім того, ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу. Вважає, що дії відповідача щодо перерахунку в

щорічної одноразової допомоги, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідн до ПКМУ „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіоне фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету” від 3 січня 2002року №1,значно меншому розмірі ніж це передбачено статтями відповідного Закону і є такими, що суперечать вимогам та Конституції України та порушують його конституційне право. Також зазначає, що відповідно до вимог ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, а тому вважає, що строк для звернення до суду не пропущено, тим більше ст.99 КАСУ передбачає і інші строки для звернення до суду за захи своїх прав.

Позивач в судове засідання не з’явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутн позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області в судове засідання не з’явився, в наданих запереченнях просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог на тій підставі, що згідно з пунктом 3 . Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постаної КМУ від 20.09.2005р. № 936, виплати компенсацій та допомоги громадянам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, здійснюються уповноваженим органом праці та соціального захисту населення за місцем

реєстрації громадян. Відповідно до п.22 Бюджетного кодексу України визначено мережу виконавців бюджетних програм. Згідно до покладених повноважень районні управління праці та соціального захисту населення районної держадміністрації Дергачівського району здійснюють призначення та формують списки для Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат. Тобто, саме рішення про призначення приймають районні управління, на підставі яких вже провадиться виплата.

Відповідно до постанови КМУ від 20.09.2005р. № 936 «Про затвердження Порядку використання державного бюджету для виконання програм, пов‘язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи « управління праці та соціального захисту населення Дергачівської РДА, як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, безпосередньо не здійснює соціальні виплати постраждалим громадянам і відповідно не має кошторисних призначень на здійснення виплат та реєстраційних рахунків для об лікування коштів для здійснення виплат громадянам. Компенсація учасниками ліквідації аварії на ЧАЕС виплачується в порядку та розмірах, передбачених КМУ. Ст.63 ЗУ « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи закріплює норму, якою встановлюється, що фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього закону, здійснюється за рахунок державного бюджету. Виконання цього Закону залежить від фінансових ресурсів доходної частини Державного бюджету України. Згідно із ст. 67 даного Закону конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсації підвищуються Кабінетом міністрів України відповідно до зміни вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати. Також, частиною 2 ст. 4 Бюджетного Кодексу України встановлено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовується лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та Закону про Державний бюджет України. Відповідно до ст. 23 Бюджетного Кодексу України

будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Відповідно до п.5 ст. 51 Бюджетного Кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань. Бюджетні призначення на забезпечення виконання судових рішень за програмами соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у Державному бюджеті на 2009 рік непередбачено, видатки на зазначені цілі не затверджувались у кошторисах розпорядників бюджетних коштів та у відповідних паспортах бюджетних програм на 2009 рік. Позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, відповідно до ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення.

Постановою КМУ від 12.07.2005р. № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою розмір доплати було збільшено) визначено розміри щорічної допомоги на оздоровлення: інвалідам І і II групи - 120 грн.; учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії - 100 грн.; учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 3 категорії - 75 грн. та ніяких змін до закону щодо розміру виплат внесено не було. Механізм та порядок виплати щорічної допомоги на оздоровлення у зв'язку із відповідним рішенням Конституційного суду України у 2008, 2009рр. не визначено. Згідно із п. 2 ст. 99 КАСУ особи, які звернулися до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів встановлюється річний строк позовної давності. Тому вважають, що позовні вимоги необхідно розглядати тільки в обсязі зазначеної річної позовної давності, так як списки на щорічну допомогу на оздоровлення формуються на початку поточного року.

Представник відповідача обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат ХОДА ГУПСЗН в судове засідання не з’явився, надавши заперечення, в якому просить відмовити в позові посилаючись на те, що Центр підпорядковується Головному управлінню праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, яке є головним розпорядником коштів. Районні управління праці та соціального захисту населення здійснюють призначення та встановлюють суми належних соціальних виплат відповідно до діючого законодавства. В Харківській області існує дві системи виплат соціальних виплат та компенсацій: централізована та децентралізована. Але в обох системах функції призначення належать виключно районним управлінням праці та соціального захисту, до компетенції яких входить визначення статусу та права. В умовах централізованої системи нарахування і виплати соціальних виплат, до якої відноситься і ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Дергачівської РДА на підставі розпоряджень про призначення допомоги або компенсації Центром проводиться нарахування, оформлення виплатних документів, їх подальша відправка до відділів зв’язку та банківських установ і складання відповідної звітності. Таким чином, на підставі розпоряджень ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Дергачівської РДА позивачу були нараховані та виплачені всі необхідні соціальні виплати. Крім того, Центр не має права вносити зміни до будь-яких нормативно- правових актів або самостійно визначати розмір соціальних виплат, а тому не може бути належним відповідачем по справі, просить справу розглядати за відсутності представника.

Суд вважає можливим справу розглянути по суті у відсутності сторін відповідно до ст.122 ч.З КАС України в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, з’ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази у їх сукупності, приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно посвідчення серії А № 406515 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та громадянина, захворювання якого пов’язане з наслідками Чорнобильської катастрофи (категорія 1). Згідно довідки Сер. MCE №031746 є інвалідом 3 групи.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та віднесений до 1-ї категорії, має інвалідність 3-ї групи за особовим рахунком 700028.

Згідно довідки, виданої Харківським обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації, ОСОБА_1 отримав щорічну допомогу на оздоровлення за 2006 рік - у червні; за 2007 рік - 5 липня(до ухвалення рішення КСУ); за 2008 рік - у серпні 2008 року, за 2009 рік - у вересні 2009 року в розмірі 90,00 грн.

Позивач звертався до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Дергачівської РДА з заявою щодо недоврахування щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак, згідно листа йому було відмовлено в перерахунку.

Відповідач не заперечує того факту, що позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), і є учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС.

Враховуючи зазначений статус позивача, суд зазначає, що його соціальний захист регулюється Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ".

Відповідно до ч .4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи "для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до 1 категорії, інвалідам 3 групи щорічна допомога на оздоровлення виплачується у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Згідно із ч. 7 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Зі змісту ЗУ „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом, дію зазначених норм зупинено на 2007 рік та щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених КМУ.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 р.№6-рп/2007 від 09 липня 2007 р. по справі „Про соціальні гарантії громадян” визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 29, пункту 13 статті 71, пункту 30 статті 71 ЗУ „Про Державний бюджет України на 2007 рік”. Також встановлено, що це рішення має преюдиціональне значення для судів при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей

зазначених законів, що визнані неконституційними. Конституційний Суд України дійшов висновку, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого(додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає ст.ст.1,3, ч.2 ст.8, ч.2 ст.19, ст.ст.21,22, п.1 ч.2 ст.92, ч.ч. 1,2,3 ст.95 Конституції України.

Пунктом 5 зазначеного Рішення Конституційного Суду України визначено, що рішення має преюдиціональне значення для судів при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виниклії внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Таким чином, положення п.30 ст.71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року №489-V втратило чинність 09.07.2007 року.

Статтею 76 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” були встановлені наступні розміри мінімальної заробітної плати на відповідні періоди 2007 року , а саме: 400 гривень - з 01 січня по 31 березня 2007 року; 420 гривен - з 01 квітня 2007 р. по ЗО червня 2007 року; 440 гривен - з 01 липня по ЗО вересня 2007 року; 460 гривен - з 01 жовтня 2007 року. Зі змісту вимог законів України про встановлені« розмірів мінімальних заробітних плат, не вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей застосуванні розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Як було встановлено під час розгляду справи, виплата позивачу щорічної допомоги на оздоровленні; за 2007 рік була здійснена 05 липня в розмірі 90 грн., тобто до ухвалення Конституційним Судом України вищезазначеного рішення і здійснювалась ОСОБА_2 праці та соціального захисту населенні Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, а отже право позивача на отримання та обов’язок ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Дергачівської райони державної адміністрації Харківської області здійснити такі виплати припиняються з моменту виплат певних сум, розмір яких визначається на час їх здійснення.

Відповідно до п.28 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про несення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 48 Закону України „ Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” викладено в такій редакції: « Одноразої компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами, та сім'ям які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЗ та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, у справ:

конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції Укряйї

(конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п. п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України " Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.28 розділу 2 Закону України " Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України Рішення Конституційного Суду України у цих справах мають Преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не можуть бути оскарженими.

Таким чином, виходячи із системного аналізу вищезазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд вважає протиправною бездіяльність ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації щодо невиплати позивачу разової щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, встановленому Законом України „ Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, оскільки з моменту прийняття Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п.28 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України ”, ця норма Закону втратила чинність.

Як було встановлено під час розгляду справи, виплата щорічної грошової допомоги на оздоровлення позивачеві здійснювалась ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації за 2008 рік - в серпні 2008 року, тобто після ухвалення Конституційним Судом України вищезазначеного рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали І »наслідок Чорнобильської катастрофи", щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач проживає в Дергачівському районі Харківської області, а тому обов’язок по призначенню та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення покладено на ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації, за місцем проживання позивача.

Згідно ч. 2 ст. 19, ч. З статті 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, і в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. З ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно, розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи правомірність дій ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації щодо здійснення виплат щорічної допомоги на оздоровлення суд застосовує законодавство, яке діяло на час вчинення дій суб’єкта владних повноважень, виходячи з наступного.

З 01.01.2008 року по 22.05.2008 року конкретні розміри щорічної допомоги на оздоровлення були встановлені згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2008-2009 роки.

Як зазначалось вище, позивач отримав щорічну допомогу на оздоровлення за 2008 рік у серпні 2008 року в розмірі 90,00 грн., а за 2009 рік - у вересні 2009 року, що підтверджується відповідною довідкою Харківського обласного Центру по нарахуванню і виплаті допомоги та контролю за призначенням і виплатою пенсій.

Суд зазначає, що особи, яким щорічна допомога на оздоровлення була сплачена після 22.05.2008 року, тобто після ухвалення рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, мають право на її отримання у розмірах, встановлених базовими законами, а саме, статтею 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Така позиція ґрунтується на приписах ч.2 ст.152 Конституції України та зазначених рішеннях Конституційного Суду України.

Враховуючи зазначене рішення, яким визнано неконституційними положення Закону України «Про Держаний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими внесено зміни або зупинено на відповідний рік дію статті 48 «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з моменту його ухвалення, а саме з 22.05.2008 року, органи соціального захисту населення, застосовуючи положення законів неконституційними діяли протиправно, всупереч приписам базових законів, які підлягали при визначенні розміру щорічної допомоги на оздоровлення.

Застосування законодавства України у такий спосіб, ґрунтується на висновках Конституційного Суду України, наведених в мотивувальній частині рішення від 03.10.1997 року №4-зп, який наступне: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована оди нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткові попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбач- актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».

Щорічна допомога на оздоровлення позивачу призначена та виплачувалася за 2009 рі Постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та склала 90 грн.

Згідно з положенням ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-:

Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковіст Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, юридичну силу.

Отже, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними норма при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме ст. 48 Закону України „Про статусі ссоціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" , а не Постанова Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

За таких обставин суд вважає, що відповідачі зобов’язані нарахувати та виплаті позивачу щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із сум мінімальної заробітної плати на момент виплати.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на пропущення позивачем річного строку для зверненні до суду з адміністративним позовом, виходячи з наступного.

Згідно ст.ст. 50, 54 Закону України «Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок; Чорнобильської катастрофи» виплата щомісячної державної та додаткової пенсії є компенсацією за шкоду або відшкодуванням шкоди, заподіяної здоров’ю особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АСС та сім’ям за втрату годувальника.

Відповідно до п.З ч.І ст. 268 Цивільного кодексу України позовна давність на вимогу про; відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю не поширюється.

За змістом ч.З ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи Кодексом адміністративного судочинства України та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, ніж річний строк передбачений ч.2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, виходячи з системного аналізу ст.ст. 50, 54 Закону України „ Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, п.З ч.І ст. 268 Цивільного кодексу України та ч ,ч. 2, 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, вважаємо, що на вимогші позивача відшкодувати шкоду, заподіяну його здоров’ю строки позовної давності не поширюються на річний строк звернення до адміністративного суду не застосовується.

Крім того, відповідно до ч. 2. ст. 87 Закону України « Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час бв обмеження будь-яким строком.

Крім того, суд вважає такою, що не підлягає задоволенню позовна вимога про стягнеідв; недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення за 2008-2009рр., оскільки кошти не були нараховані, а суд не може перебирати на себе функції щодо нарахування зазначених коштів.

Керуючись ч. 2 ст. 19, ч. З ст. 22, ст. 152 Конституції України, ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статусі і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішення Конституційного Суду України №10-рп2008 від 22.052008 року, ст. ст. ч.4 ст. 9, 71, 72, 86, 94, 98, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області по відмові у перерахунку коштів на оздоровлення за 2008 та 2009 p.p. у відповідності до ч.4 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Зобов’язати ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області здійснити перерахунок та провести відповідні виплати щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1, як особі віднесеної до 1 категорії учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інваліду 3-ї групи за 2008 рік, у відповідності до ч.4 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в редакції зазначеного Закону, яка діяла з 22.05.2008 року, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року №107-VI, з урахуванням фактично виплачених сум у 2008 році.

Зобов’язати ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області здійснити перерахунок та провести відповідні виплати щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1, як особі віднесеної до 1 категорії учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інваліду 3-ї групи за 2009 рік, у відповідності до ч.4 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року № 835-VI, з урахуванням фактично виплачених сум у 2009 році.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі заяви на оскарження в 10 денний строк та подання після цього апеляційної скарги протягом 20 днів.

Суддя

ОСОБА_3.