Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #49662402

Справа № 438/119/15-к Головуючий у 1 інстанції: Марчук В.І.

Провадження № 11-кп/783/745/15 Доповідач: Каблак П. І.


У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


25 вересня 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі

головуючого судді: Каблака П.І.

суддів: Михалюка В.О., Тенюха В.П.,

з участю секретаря судового засідання: Мазур-Іванько Ж.В.,

прокурора: Телепка В.В.,

захисника обвинуваченого - адвоката: Лисовича І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та жителя м. Борислава, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, військовозобов'язаного, згідно ст.89 КК України раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України,

за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого - адвоката Лисовича Івана Ігоровича на вирок Трускавецького міського суду Львівської області від 05 червня 2015 р.,

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, із призначенням покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишено попередньо обраний без змін - тримання під вартою, а строк відбуття покарання постановлено рахувати з моменту фактичного затримання, а саме - 12 грудня 2014 р.

Вирішено питання з речовими доказами та судовими витратами у справі.

Місцевим судом встановлено, що ОСОБА_2 29.03.2013 року близько 03 год. 00 хв. за попередньою змовою в групі осіб з ОСОБА_3, одягнуті в чорні маски із вирізами для очей, шляхом підбору ключа вхідних дверей, проникли у квартиру АДРЕСА_1, де ОСОБА_2, тримаючи в руці ніж та приставляючи його до шиї неповнолітнього ОСОБА_4, погрожував йому застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яку ОСОБА_4 сприйняв за реальну, та тим самим шантажував батьків останнього, а ОСОБА_3, тримаючи у руці пістолет та приставляючи його до лоба потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6, погрожував їм застосуванням фізичного насильства, небезпечного для життя та здоров'я.

У період часу з 03 год. 00 хв. до 03 год. 45 хв. 29.03.2015 року ОСОБА_2 у групі осіб з ОСОБА_3 своїх злочинних дій не припиняли та відкрито заволоділи майном ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а саме: двома золотими обручками загальною вартістю 800 гривень, срібним кільцем із надписом «Спаси и сохрани» вартістю 8 гривень, вживаним плазмовим телевізором марки «LG» чорного кольору з діагоналлю екрану 32 дюйми вартістю 1800 гривень, вживаним ноутбуком марки «НР» чорного та сірого кольорів вартістю 2700 гривень, вживаним мобільним телефоном марки «Nокіа Х2-02» вартістю 600 гривень, вживаним мобільним телефоном марки «Nокіа 6070» вартістю 350 гривень, вживаним мобільним телефоном марки «Nокіа Х6» вартістю 1000 гривень, вживаним мобільним телефоном марки «Samsung khamp» вартістю 500 гривень, вживаним мобільним телефоном марки «LG chocolate» вартістю 600 гривень, вживаним мобільним телефоном марки «LG» вартістю 210 гривень, вживаним мобільним телефоном марки «FLY V100» вартістю 320 гривень, вживаним кухонним комбайном марки «Моulinex FP656» вартістю 1000 гривень, вживаною акумуляторною батареєю до автомобіля марки «Varta» вартістю 400 гривень, пляшкою лікеру марки «Sheridan's» вартістю 194 гривні та грошовими коштами у сумі 1000 гривень, чим заподіяли ОСОБА_5 та ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 11482 гривні.

Вирок суду в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 оскаржено його захисником - адвокатом Лисовичем І.І.

В поданій апеляційній скарзі апелянт стверджує про незаконність вироку місцевого суду у зв'язку з невідповідністю викладених у ньому висновків фактичним обставинам справи та покладенням в його основу доказів, які не можуть слугувати доказами вини ОСОБА_2 Зокрема, звертає увагу на те, що потерпілі в судовому засіданні не змогли ствердно вказати на ОСОБА_2 як на особу, яка вчинила щодо них злочин, показання осіб, які виконували роль понятих і статистів при пред'явленні потерпілим на досудовому слідстві особи нападника для впізнання сильно відрізняються між собою і є взаємовиключними, свідок ОСОБА_8 - працівник Бориславського МВ ГУМВС України у Львівській області, який, нібито виїжджав на місце події і затримав обвинуваченого, не зміг пояснити, звідки він знає останнього і як проводив затримання в темну пору доби без попереднього пред'явлення підозрюваної особи для впізнання чи впізнання особи по фотографіях. Крім цього, адвокат вважає, що огляд житла потерпілих і вилучення з нього речових доказів зі слідами, які можуть вказати на особу винуватця, проведено з порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, без надання відповідного дозволу судом, а висновки судово-трасологічних експертиз щодо вилучених в ході огляду об'єктів, взагалі є сумнівними, адже слід від взуття в помешканні потерпілих міг бути залишений не лише ОСОБА_2, а й будь-якою іншою особою, в якої є таке ж фабричне взуття, та й невідомо які сліди в процесі експертиз досліджувались, адже на їх упакуванні зазначена фабула зовсім іншого злочину, який до того ж був вчинений 16.01.2013 р. у с.м.т. Східниця. Захисник також наголошує на тому, що не можуть вважатися доказом вини ОСОБА_2 вилучений у нього під час затримання одяг, зокрема, шкіряні рукавиці, адже всупереч вимогам процесуального законодавства під час вилучення не було залучено адвоката, участь якого є обов'язковою, приймаючи до уваги те, що здійснювалось кримінальне провадження по особливо тяжкому злочину. На думку апелянта, судом першої інстанції повністю проігноровано наявність в ОСОБА_2 алібі, яке підтверджено свідками ОСОБА_10 та ОСОБА_7, а також допитаним в судовому засіданні засудженим за цей же злочин ОСОБА_3, який категорично заперечив присутність ОСОБА_2 на місці вчинення злочину. Викликає заперечення в захисника також той факт, що в оскаржуваному вироку суд послався на вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23.01.2014 р. в частині показань потерпілої ОСОБА_6, що недопустимо, оскільки до уваги можуть братися лише показання, безпосередньо дані в судовому засіданні при розгляді справи. За таких обставин апелянт вважає, що суд обґрунтував вирок недопустимими та неналежними доказами, свідомо надав перевагу показанням учасників провадження зі сторони обвинувачення, нівелюючи таким чином докази захисту, а також не усунув наявних очевидних протиріч в досліджених доказах, що свідчить про порушення вимог кримінального процесуального законодавства. З огляду на викладене адвокат Лисович І.І. просить оскаржуваний вирок скасувати, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 закрити.

Заслухавши доповідача, захисника обвинуваченого - адвоката Лисовича Івана Ігоровича на підтримання доводів апеляційної скарги, прокурора Телепка В.В., на заперечення доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів вважає, що така до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Так, як вбачається із матеріалів кримінальної справи суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини вчиненого обвинуваченим злочину. Висновок суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, ґрунтується на зібраних по справі доказах, яким суд дав належну оцінку.

Як вбачається з висновку судово-трасологічної експертизи №19 від 10.04.2013 року, відповідно до якого два сліди низу взуття зафіксовані у двох гіпсових зліпках №2, вилучений при вході у приміщення кв. АДРЕСА_1 і №3, вилучений з приміщення дерев»яної шопки по вул. Шевченка, буди придатні для групової приналежності слідоутворюючих поверхонь, залишені взуттям з таким же візерунком, як і взуття із візерунком на праву ногу, вилученим у підозрюваного ОСОБА_2 (а.с.188-198 Т.1).

Іншим висновком судово-трасологічної експертизи №23 від 16.04.2013 року, згідно якого слід візерунку матеріалу, відкопійованого на відрізку липкої стрічки загальними розмірами 172х83 мм, вилучений при огляді місця події по факту розбійного нападу на сім»ю ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 був придатний для ідентифікації слідоутворюючої поверхні та залишений рукавичками, виготовленими з матеріалу типу «шкіра» та залишений фрагментом шкіряної рукавички на ліву руку вилученої у підозрюваного ОСОБА_2 (а.с. 205-215 т.1)

З показів свідка ОСОБА_8 даними в судовому засіданні суду першої інстанції вбачається, що останній був в складі слідчо-оперативної групи Бориславського МВ ГУМВСУ України у Львівській області. За викликом група виїхала за адресою: АДРЕСА_1. Біля будинку потерпілий ОСОБА_4 вказав в яку сторону втекли нападники. Він з напарником побігли за ними, біля гаражів побачили ОСОБА_3 та ОСОБА_2, останній тримав в руках телевізор, а побачивши працівників міліції, викинув його. ОСОБА_2 утік, однак цієї ж ночі його затримали біля будинку, він був переодягнений в інший одяг з пакетом у руках, в якому був мокрий одяг у який ОСОБА_2 був одягнений під час переслідування.

Показами свідка ОСОБА_11, який був понятим при впізнанні підтверджується та обставина, що потерпілі впізнали обвинуваченого ОСОБА_2 Аналогічні покази надав і понятий ОСОБА_12 Свідок ОСОБА_13, який був статистом у слідчій дії впізнання також дав свідчення, з яких вбачається, що незважаючи на ту обставину, що голоси осіб, які впізнавалися різнилися між собою, потерпілі впізнали обвинуваченого.

З показів потерпілого ОСОБА_5 даними в судовому засіданні першої інстанції вбачається, що по структурі тілобудови обвинувачений ОСОБА_2 був схожий на нападника з ножем. З показів неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 вбачається, що тембр голосу обвинуваченого подібний на голос особи, що була з ножем при нападі.

Доводи апеляційної скарги захисника обвинуваченого про непричетність ОСОБА_2 до вчинення розбійного нападу є безпідставними та суперечать вищенаведеним доказам, яким суд дав вірну оцінку.

Відповідно до ч.1 ст. 233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.

Проникнення до житла проводилося без ухвали слідчого судді, однак за згоди особи, яка ним володіла і не заперечувала з приводу проведення огляду, при цьому, права нікого не були порушені. Власнику житла ОСОБА_5 було роз»яснено його права відповідно до ч. 1, 2 ст. 56, ст. 57 КПК України, останній підписав протокол огляду місця події без будь-яких заперечень чи зауважень (а.с. 16-19 Т.1). Доводи апелянта про те, що в тексті протоколу було в подальшому дописано речення про виявлення сліду структури матеріалу, вже після складення самого протоколу є голослівними та не підтверджені належними доказами.

Докази сторони захисту, а саме показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_7 та засудженого ОСОБА_3 не спростовують доказів сторони обвинувачення, такі дані особами, що перебувають у дружніх стосунках з ОСОБА_2 та не можуть бути допустимими судом.

Помилки допущені слідчим при упакуванні речей для проведення трасологічної експертизи (а.с. 209-219 Т.1), зокрема невірному здійсненні напису на лицевій стороні полімерного пакету, на думку колегії суддів, не впливають на зміст проведеної експертизи та отримані відповідно до неї результати.

Також колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг про те, що суд дав неправильну оцінку здобутим доказам, а інші докази не дослідив взагалі, що в основу вироку покладено припущення, не відповідають дійсності. Суд дослідив всі представлені докази, як зі сторони обвинувачення, так і сторони захисту.

Покарання обвинуваченому призначене з дотриманням вимог ст. 65 КК України, яке відповідає характеру тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. Обране судом покарання у виді позбавлення волі на 8 років з конфіскацією майна, на думку колегії суддів, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що вирок суду є законним та обґрунтованим, такий слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 408,419 КПК України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Вирок Трускавецького міського суду Львівської області від 05 червня 2015 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляційну скаргу Лисовича Івана Ігоровича в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 - без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Головуючий: Каблак П.І.

Судді: Михалюк В.О.

Тенюх В.П.





  • Номер: 11-кп/783/745/15
  • Опис: про обв. Плоскодняка В.М.
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 438/119/15-к
  • Суд: Апеляційний суд Львівської області
  • Суддя: Каблак П. І.
  • Результати справи: скасовано судове рішення і призначено новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції
  • Етап діла: Розглянуто у касаційній інстанції
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 11.08.2015
  • Дата етапу: 21.07.2016
  • Номер: 11-кп/783/923/16
  • Опис:
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 438/119/15-к
  • Суд: Апеляційний суд Львівської області
  • Суддя: Каблак П. І.
  • Результати справи: Винесено ухвалу про скасування вироку
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 02.08.2016
  • Дата етапу: 15.11.2016
  • Номер: 11-п/783/466/16
  • Опис: Подання про передачу кримінального провадження відносно Плоскодняка В.М.до іншого суду
  • Тип справи: на подання (клопотання ) про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого
  • Номер справи: 438/119/15-к
  • Суд: Апеляційний суд Львівської області
  • Суддя: Каблак П. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 02.12.2016
  • Дата етапу: 05.12.2016
  • Номер: 11-кп/811/544/21
  • Опис: про обвинувачення Плоскодняка В.М. за ч. 3 ст. 187 КК України
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 438/119/15-к
  • Суд: Львівський апеляційний суд
  • Суддя: Каблак П. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено до судового розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 02.06.2021
  • Дата етапу: 14.06.2021
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація