Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Справа №2-2479/10

«08» червня 2010 року м. Слов’янськ

Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Геєнко М.Г.,

при секретарі – Горичевій С.В.,

за участю:

представника позивача – ОСОБА_1,

розглянув у відкритому попередньому судовому засіданні у залі суду м. Слов’янська цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

07 квітня 2010 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № 240693-СRED від 24.07.2008 року та договору поруки б/н від 24.07.2008 року було видано кредит в сумі 30000,00 грн. ОСОБА_2, поручителем якої став ОСОБА_3, шляхом перерахування кредитних коштів на картрахунок № 4405885221569491 відкритий ПриватБанком згідно договору № 240693-CARD від 24.07.2008 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20.07.2010 року. Але станом на 31.01.2010 року відповідачі заборгованість не погашають, сума заборгованості за кредитом складає 16024,90 грн., відсотки за користування кредитом – 1059,64 грн., штраф (фіксована частина) – 250,00 грн., штраф (процентна складова) – 854,23 грн., а всього 18188,77 грн. Просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитом у розмірі 18188,77 грн. та судові витрати, та накласти арешт на майно (грошові кошти), що належать відповідачам та знаходяться у них або в інших осіб; обмежити відповідачів у праві виїзду за межі України.

Представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з’явились, хоча про час, місце і дату розгляду справи повідомлялись належним чином, згідно ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів, також на підставі ст.ст. 224, 225, 226 ЦПК України, суд вправі постановити заочне рішення.

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

24.07.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання строкового кредиту № 240693-СRED шляхом перерахування кредитних коштів на картрахунок № № 4405885221569491 відкритий ПриватБанком згідно договору № 240693-CARD від 24.07.2008 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20.07.2010 року. (а.с.7-10).

24.07.2007 р. між ПАТ КБ „ПриватБанк” та ОСОБА_3 було укладено договір поруки б/н згідно якого відповідач ОСОБА_3 зобов’язалася у випадку прострочення платежу ОСОБА_2, відповідати перед позивачем та сплатити відсотки за користування кредитом, штрафи, пені та інші платежі у розмірі, порядку та на умовах Кредитного договору (а.с. 10)

Згідно розрахунку заборгованості станом на 31.10.2010 року заборгованість відповідачів за кредитною угодою складає 18188 грн. 77 коп. (а.с. 6)

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до ст. ст. 549, 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання; неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

На підставі ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Стосовно вимог про вжиття заходів по забезпеченню позову шляхом накладання арешту на майно, яке належать відповідачам та обмеження їх у праві виїзду за межі України, суд приходить до висновку про їх необґрунтованість та недоведеність з наступного:

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України та ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Згідно ч.ч.2, 3 ст. 60 ЦПК України докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України сторони мають право, якщо подання потрібних доказів є неможливим, або у них є складнощі в поданні цих доказів, заявити клопотання про забезпечення цих доказів.

Згідно ст. 137 ЦПК України у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов’язаний витребувати такі докази.

Докази, а саме: відомості про наявність у відповідача у власності указаного у позові майна, як то: грошові кошти на рахунках, нерухоме та рухоме майно; проїзний документ/паспорт - позивачем надані суду не були.

Позивачем також ніяких відомостей про те, що подання ним потрібних доказів стосовно наявності у відповідача майна є неможливим, або у нього є складнощі в поданні цих доказів суду надано не було; клопотання про забезпечення доказів суду не надавалося.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з відповідачів потрібно стягнути на користь позивача 18188 грн. 77 коп. заборгованості по кредитній угоді та стягнути з відповідачів судовий збір у сумі 181 грн. 89 коп. і 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення справи., а в частині позову стосовно вимог про вжиття заходів по забезпеченню позову шляхом накладання арешту на майно, яке належать відповідачу, необхідно відмовити у зв’язку з необґрунтованістю вимог.

Керуючись ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 217, 218, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 509, 524-526, 530, 532, 533, 536, 546 ЦК України ,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка проживає за адресою: м. Миколаївка, вул. 50-річчя Слов’янської ТЕС. АДРЕСА_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2, який проживає за адресою: м. Миколаївка, вул. 50-річчя Слов’янської ТЕС. АДРЕСА_1 на користь ПАТ КБ „ПриватБанк”, на р/р 29098829000000, МФО 305299 заборгованість за кредитним договором у сумі 18188 (вісімнадцять тисяч сто вісімдесят вісім) грн. 77 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ „ПриватБанк”, на р/р 64993919400001, МФО 305299 витрати з інформаційно – технічного забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. та судовий збір у сумі 181 (сто вісімдесят одна) грн. 89 коп.

В частині позовних вимог стосовно накладення арешту на майно боржника – грошові кошти, що належать відповідачам та знаходяться у них або в інших осіб і обмеження відповідачів у праві виїзду за межі України - відмовити у зв’язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Слов’янський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення постановлено та підписано у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Суддя Слов’янського міськрайонного суду Геєнко М.Г.