ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2015 р. Справа № 818/1317/15

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідача Матішинець В.В., Фрик В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.06.2015р. по справі № 818/1317/15

за позовом ОСОБА_1

до Державної екологічної інспекції у Сумській області

про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИЛА:

15.04.2015 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Сумській області в якому просив суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ Начальника Державної екологічної інспекції у Сумській області Базарова Г.І. від 14 квітня 2015 року № 42-о про звільнення з посади начальника відділу - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Сумської області відділу екологічного та радіологічного контролю на митній території Сумської області Державної екологічної інспекції у Сумській області ОСОБА_1;

- поновити на посаді начальника відділу - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Сумської області відділу екологічного та радіологічного контролю на митній території Сумської області Державної екологічної інспекції у Сумській області ОСОБА_1;

- стягнути з відповідача середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу.

Позивач доводив, що його звільнення було здійснено протиправним, а висновки відповідача про порушення ним присяги державного службовця є безпідставними.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року по справі № 818/1317/15 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції, позивач та представник позивача підтримали доводи апеляційної скарги та просили апеляційну скаргу задовольнити. Зазначили, що позивача звільнили без встановлення в повному обсязі обставин справи, проведених з порушенням порядку проведення службових розслідувань, без належних доказів факту порушення присяги державного службовця.

Представники відповідача заперечували проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на письмові заперечення по справі, просили постанову суду першої інстанції залишити без змін, як законну, обґрунтовану, прийняту з урахуванням всіх обставин справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, осіб, які приймали участь у судовому розгляді справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 з 03.01.2012р. працював в ДЕІ у Сумській області начальником відділу екологічного та радіологічного контролю на митній території Сумської області.

Наказом Начальника Державної екологічної інспекції у Сумській області Базарова Г.І. від 14 квітня 2015 року № 42-о ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Сумської області відділу екологічного та радіологічного контролю на митній території Сумської області Державної екологічної інспекції у Сумській області, як він вважає незаконно.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач під час проходження публічної служби своїми діями створив складну ситуацію в роботі ПЕК «Бачівськ» та «Катеринівка», пов'язану з неможливістю передачі працівниками відділу печаток і штампів; повідомив керівництву інспекції неправдиву інформацію щодо відсутності телефонного зв'язку з деякими працівниками, з метою не залучати цих працівників до чергувань; надавав вказівки працівникам відділу не відповідати на телефонні дзвінки від керівництва Держекоінспекції та не виконувати будь-яких доручень керівництва; образливо висловлювався в адресу інших працівників, а саме: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, вживав нецензурну лексику, погрожував фізичною розправою і звільненням; зірвав проведення наради, повідомивши недостовірну інформацію про скасування її проведення.

Крім того, в результаті неналежного складання позивачем графіків вимушених відпусток, склалась ситуація, коли в період вересень-грудень 2014 року деякі працівники перебували у вимушених відпустках майже чотири місяці поспіль, а інші жодного дня або були у відпустці без збереження заробітної плати менше місяця. При цьому, позивач направляв у тривалі відпустки саме тих працівників, до яких мав упереджене ставлення.

Також, внаслідок невиконання позивачем своїх обов'язків, на пункті екологічного контролю «Бачівськ» були відсутні журнал прийому-передачі зміни черговими інспекторами, журнал реєстрації транспортних засобів і вантажів, раніше використані журнали знаходились без належного оформлення, а в журналі з техніки безпеки були відсутні відомості про проведення планових інструктажів.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, оскільки зазначені висновки суд першої інстанції зробив лише на підставі наявних в матеріалах справи поясненнях та доповідних записках працівників ДЕІ у Сумській області ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_11 (а.с. 29-38, том 1)

Як вбачається із матеріалів справи позивач прийняв присягу державного службовця 5 вересня 2005 року, при цьому перебуваючи на державній службі, був звільнений з підстав передбачених п.6 ст.30 Закону України «Про державну службу» за порушення присяги державного службовця.

Правовідносини у сфері проходження державної служби регулюються Конституцією України, Законом України «Про Державну службу», КЗпПУ України та прийнятими на їх підставі нормативними актами.

Пунктом 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу» передбачено, що державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої у ст. 17 цього Закону.

З тексту Присяги вбачається, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недотримання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. У зв'язку з цим як порушення Присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання державним службовцем своїх обов'язків.

Таким чином, як порушення Присяги, так і інше дисциплінарне правопорушення можуть бути наслідком недотримання, порушення державним службовцем правових, етичних (моральних) норм. Водночас, дисциплінарне правопорушення пов'язується лише з порушенням правових вимог щодо проходження публічної служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про державну службу» до державного службовця застосовуються дисциплінарні стягнення за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює. Частиною 2 цієї статті передбачено, що до службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу, як попередження про неповну службову відповідність і затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Отже, як порушення Присяги, так і інше дисциплінарне правопорушення, можуть бути наслідком недотримання державним службовцем правових та етичних (моральних) засад проходження публічної служби. Таким чином, припинення державної служби у зв'язку з порушенням Присяги та інша дисциплінарна відповідальність державних службовців можуть бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення державним службовцем достатньо близьких за характером одне до одного правопорушень.

Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з державної служби за вчинення іншого дисциплінарного правопорушення, з дотриманням строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Звільнення за порушення присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 01жовтня 2013 року (справа № 21-259а13).

Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування, порядок проведення якого регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000р. № 950 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі за текстом - Порядок).

При цьому необхідно враховувати, що наслідком вчинення дисциплінарного правопорушення можуть бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення з державної служби, які є санкціями різних рівнів відповідальності і не можуть застосовуватися як альтернативні.

В обґрунтування порушення позивачем Присяги державного службовця суд першої інстанції помилково посилається на акт службового розслідування від 19.12.2014 року, оскільки судом не було досліджено та враховано, що з даним актом позивач взагалі ознайомлений не був та рішень відповідачем про притягнення його до дисциплінарної відповідальності не приймалось, що є порушення п.п. 9,10 Порядку.

Пунктом 9 Порядку передбачається, що перед поданням на розгляд з актом службового розслідування ознайомлюються особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проведено службове розслідування, та керівник органу, в якому вона працює.

Про дату і місце ознайомлення з актом службового розслідування зазначені особи повідомляються за день до його проведення. Під час ознайомлення з актом службового розслідування зазначені особи можуть висловити свої зауваження, які додаються до акта.

Пунктом 10 Порядку передбачається, що за результатами розгляду керівник органу державної влади (посадова особа), який прийняв рішення щодо проведення службового розслідування, приймає в десятиденний термін з дати надходження акта службового розслідування відповідне рішення, з яким ознайомлюється особа, стосовно якої проводилося службове розслідування.

Натомість, відповідачем було протиправно прийняте рішення не ознайомлювати позивача з Актом службового розслідування від 19.12.2014р., чим позбавили його права надати пояснення, зауваження до Акту та оскаржити прийняте на його підставі рішення, що є порушенням порядку проведення службового розслідування, як норми матеріального права.

За таких обставин колегія суддів вважає посилання відповідача, з яким погодився суд першої інстанції, на акт службового розслідування від 19.12.2014р. як на підставу звільнення позивача з посади за порушення присяги державного службовця, неприпустимим.

Крім того, слід зазначити, що суд першої інстанції, беручи до уваги висновки акту службового розслідування від 19.12.2014р. взагалі не врахував той факт, що до посадових обов'язків позивача не відноситься здійснення контролю за охороною праці, надання відпусток, стану ведення діловодства в очолюваному ним підрозділі.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для видання наказу про звільнення позивача послугував Акт службового розслідування від 26.01.2015р.

В свою чергу, підставою для проведення службового розслідування стали звернення на гарячу Урядову лінію державних інспекторів Масленнікова О.В. від 06.12.14р. та від 12.12.14р. та ОСОБА_10 10.12.14р.

До матеріалів службового розслідування були долучені матеріали попередньої перевірки, проведеної Державною екологічною інспекцією України, а саме складені на ім'я Голови Державної екологічної інспекції України ОСОБА_15 пояснення ОСОБА_9, пояснювальна ОСОБА_10, доповідна записка ОСОБА_8, пояснення ОСОБА_6, та пояснювальна ОСОБА_11 В даних документах зазначені особи стверджують про те, що з моменту призначення позивача на посаду у 2011 році, вони отримували від нього протиправні накази не відповідати на телефонні дзвінки від керівництва ДЕІ у Сумській області, затягувати час оформлення вантажів, вимагати кошти від перевізників, які отримував ОСОБА_16 для подальшої передачі позивачу, проводити вимірювання димності при низьких температурах, моральний тиск на тих інспекторів, які відмовлялись їх виконувати.

За результатами службового розслідування комісія прийшла до висновку про порушення позивачем Конституції України(ст..21,27,28,29), Закону України «Про державну службу»(ст.3,5,7), Закону України «Про правила етичної поведінки»(ст. 6,7,9,12,14), Наказу Головного управління Державної служби України від 04.08.2010р. № 214 «Про затвердження Загальних правил поведінки державного службовця» та Посадової інструкції начальника відділу екологічного та радіологічного контролю на митній території Сумської області (п. 4.2, 4.3, 4.4).

В результаті Комісією було запропоновано притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади відповідно до ст. 147 Кодексу законів про працю України.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на той факт, що відповідачем акт службового розслідування від 26.01.15 року, який містить інформацію про ймовірне виявлення вчиненого позивачем та іншими особами правопорушення, що містить ознаки злочину (корупційні діяння, погрози фізичною розправою тощо), до правоохоронних органів не скеровувався. Як наслідок відомості до ЄРДР не вносились, кримінальне провадження не відкривалось та досудове розслідування не розпочиналось.

З даним Актом позивача було ознайомлено 14.04.15р. та передано на розгляд начальнику Державної екологічної інспекції у Сумській області Базарову Г.І. для прийняття рішення.

Того ж дня 14.04.15р. Базаров Г.І. отримав акт, та не погодившись з пропозиціями Комісії про застосування загального законодавства, прийняв рішення (з яким погодився суд першої інстанції) застосувати спеціальне законодавство, а саме припинити перебування позивача на державній службі за порушення присяги державного службовця (п.6, ч.1, ст. 30 Закону України «Про державну службу»).

Колегією суддів встановлено, що дані обставини справи судом першої інстанції взагалі не досліджувались. Натомість, судом першої інстанції хибно покладено в основу оскаржуваного рішення обставини, які досліджувались під час проведення службового розслідування стосовно позивача та були зафіксовані у акті службового розслідування від 19.12.2014р.

Сумський окружний адміністративний суд залишив поза увагою ту обставину, що ОСОБА_17 надав пояснення головному спеціалісту з питань виявлення та запобігання корупції Держекоінспекції України ОСОБА_18 про те, що він на Урядову гарячу лінію 06.12.14р. та 12.12.14р. не звертався, оскільки у нього для цього були відсутні будь-які підстави.

Працівники ДЕІ у Сумській області ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_19, ОСОБА_9, ОСОБА_20 зазначили у письмових поясненнях про те, що саме з моменту призначення позивача на посаду начальника відділу екологічного та радіологічного контролю на митній території Сумської області систематично отримували від нього протиправні вказівки, проте працівники цього ж відділу ОСОБА_14, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_16 у своїх поясненнях не підтвердили фактів надання позивачем неправомірних наказів чи вказівок.

Крім тог, відповідно до ч.3,4 ст. 70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Колегія суддів критично ставиться до наявних у матеріалах справи пояснень ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_19, ОСОБА_9, ОСОБА_7, оскільки їх зміст є ідентичним, не містить чіткої та конкретної інформації про дату, час та місце надання позивачем протиправних наказів, у який спосіб вони надавались, а містять лише загальні фрази, в результаті чого неможливо встановити коли саме було вчинено проступок і, взагалі, чи був він вчинений.

До того ж зазначені в поясненнях факти, зі слів осіб, які їх надавали відбувалися починаючи з 2011 року (позивач призначений на посаду у серпні 2012 року), а повідомлені ними були лише у грудні 2014р. коли розпочалось службове розслідування. Про причини неповідомлення про вказані правопорушення з боку позивача раніше, відповідачем пояснень не надано.

Частина 2 ст. 148 Кодексу Законів про працю в Україні передбачає, що дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Суд вважає, що зазначені обставини свідчать про упереджене ставлення з боку керівництва ДЕІ у Сумській області та осіб, які були у підпорядкуванні ОСОБА_1 та надавали згадані пояснення до позивача.

Інші належні та допустимі докази, які б беззаперечно підтверджувати факт порушення позивачем присяги державного службовця в матеріалах справи відсутні.

Оцінюючі та аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірності прийнятого ним оскаржуваного наказу про звільнення позивача із займаної посади.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо доведеності з боку відповідача факту правомірності своїх дій та прийнятого рішення у спірних правовідносинах із позивачем, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача є обґрунтованими, вмотивованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги спростовують правильність прийнятого судом першої інстанції рішення.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття судом першої інстанції помилкового судового рішення, викладеного в постанові про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.06.2015р. по справі № 818/1317/15 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Сумській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ Начальника Державної екологічної інспекції у Сумській області Базарова Г.І. від 14 квітня 2015 року № 42-о про звільнення з посади начальника відділу - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Сумської області відділу екологічного та радіологічного контролю на митній території Сумської області Державної екологічної інспекції у Сумській області ОСОБА_1.

Поновити на посаді начальника відділу - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Сумської області відділу екологічного та радіологічного контролю на митній території Сумської області Державної екологічної інспекції у Сумській області ОСОБА_1.

Стягнути з Державної екологічної інспекції у Сумській області на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 15 квітня 2015 року по 24.09.2015 року у розмірі 9695 гривень 25 копійок (дев'ять тисяч шістсот дев'яносто п'ять гривень двадцять п'ять копійок).

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.

Судді(підпис) (підпис) Рєзнікова С.С. Бегунц А.О.

Повний текст постанови виготовлений 01.10.2015 р.