ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2012 р. Справа № 30492/10
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді: Сапіги В.П.
суддів: Попка Я.С., Хобор Р.Б.
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Радивилівського районного суду від 06.07.2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до інспектора ДПС ВДАІ Радивилівського району Невинного Володимира Володимировича, УДАІ УМВС України в Рівненській області про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до інспектора ДПС ВДАІ Радивилівського району Невинного В.В., УДАІ УМВС України в Рівненській області про визнання незаконною та скасування постанови щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ч. І ст. 122 КУпАП у виді штрафу в сумі 300 грн.
В обгрунтування позовних вимог вказує на те, що його притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що нібито 03.04.2010 року, управляючи автомобілем марки ВАЗ по вул. О.Невського в м. Радивилів здійснив стоянку на пішохідного переходу. Позивач вважає, що здійснив стоянку в належному місці, де не діє зона знаку 15.9 г ПДР України.
Постановою Радивилівського районного суду від 06.07.2010 року в позові відмовлено з тих підстав, що відповідач довів правомірність своїх дій, які полягали у притягненні позивача до адміністративної відповідальності за порушення п.15.9 г ПДР України.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, вказуючи при цьому на те, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема висновки суду не відповідають обставинам справи.
Так апелянт зазначає, що судом не враховано, що жодними доказами відповідач не довів вини в порушенні п.15.9 г ПДР України, зокрема вважає, що розмітка «пішохідний перехід» нанесена за вказаною адресою неправомірно.
Тому апелянт вважає, що постанову суду необхідно скасувати та закрити провадження у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Суд першої інстанції встановив, що постановою по справі про адміністративне правопорушення від 03.04.2010 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. І ст. 122 КУпАП з тих підстав, що в цей день о 11 годині 30 хв., керуючи транспортним засобом марки ВАЗ-219 з реєстраційним номером ВК 6979 АК по вул. О.Невського в м. Радивилів здійснив стоянку автомобіля на пішохідному переході чим порушив п.15.9 г ПДР України та накладено штраф в сумі 300 грн.
Статтею 251 КУпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Протоколом серії ВК №109608 від 03.04.2010 року встановлені фактичні дані з яких слідує, що ОСОБА_2 в цей день о 11 годині 30 хв., керуючи транспортним засобом марки ВАЗ-219 з реєстраційним номером ВК 6979 АК по вул. О.Невського в м. Радивилів здійснив стоянку автомобіля на пішохідному переході чим порушив п.15.9 г ПДР України. В даному протоколі викладено пояснення позивача з яких слідує, що мав намір забрати автомобіль з даної стоянки, де останній розписався в тому, що йому роз»яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП та повідомлено про розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції не може погодитись з твердженням апелянта, що в м. Радивилів по вул. О.Невського, 10 дорожня розмітка «пішохідний перехід» нанесена без рішення органу місцевого самоврядування, оскільки це спростовується листом Радивилівської міської ради від 29.02.2012 року за яким вказана розмітка нанесена на підставі протокольного рішення виконавчого комітету Радивилівської міської ради №22 від 22.06.2007 року.
З наведеного необхідно погодитись з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_2 правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та стягнення накладено в межах санкції даної норми КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій.
Вирішуючи вимогу апелянта щодо закриття провадження у справі необхідно вказати, що за приписами ч.4 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції, а така вимога позивачем не ставилась перед Радивилівським районним судом.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В зв’язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об’єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи та прийшов до вірного висновку.
З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що Радивилівський районний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційні скарги належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ч.1 ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.
Постанову Радивилівського районного суду від 06.07.2010 року у справі №2а-242/10 – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя : В.П.Сапіга
Судді: Р.Б.Хобор
ОСОБА_3
Повний текст виготовлено 30.03.2012р.