ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2012 р. Справа № 30290/10
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді: Сапіги В.П.,
суддів: Попка Я.С., Хобор Р.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 30.06.2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання незаконними дій щодо неналежного розгляду звернення, відмови надати інформацію та зобов»язання до надання інформації,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо неналежного розгляду його звернення від 04.03.2010 року, відмови надати запитувану інформацію та надання інформації, що не відповідає дійсності неправомірними, зобов"язати Сихівський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради надати йому належну та обгрунтовану відповідь на його звернення.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що постановою Сихівського районного суду м.Львова від 06.10.2009 року Сихівський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради зобов"язано нарахувати та виплатити позивачу недоплачену суму разової щорічної допомоги на оздоровлення як інваліду 3-ї групи внаслідок захворювання, пов"язаного з аварією на ЧАЕС за 2008 рік в розмірі 4-х мінімальних зарплат з урахуванням виплачених сум. 04.03.2010 року звернувся до відповідача та просив повідомити про всі заходи вжиті відділом для виконання постанови суду, надавши при цьому копії відповідних документів. Окрім того, в заяві просив надати письмову інформацію про те, чи здійснювалася відповідачем у 2010 році виплата допомоги на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. 23.03.2010 року ним був одержаний лист-відповідь відповідача від 19.03.2010 року №2605/10-122, з якого вбачається, що його заява належним чином не розглянута, оскільки прохання викладені в ній не вирішені, також у вищезгаданій відповіді, начальником Сихівського відділу соціального була надана інформація, що не відповідає дійсності.
Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 30.06.2010 року позов задоволено з тих підстав, що відповідачем заява належним чином не розглянута.
Не погодившись з постановою суду її оскаржив відповідач – Сихівський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, який просить скасувати дану постанову та прийняти нову про відмову у задоволенні позову.
При цьому апелянт обґрунтовує і мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням заперечень на позовні вимоги.
Відповідно до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таке можливе на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з наступних мотивів.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства, що регулюються Законом України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року 393/96 ВР.
Стаття 1 Закону України від 02.10.1996 року 393/96 встановлює, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Статтею 5 цього ж Закону передбачено, що звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Згідно із ст. 14 Закону України від 02.10.1996 року 393/96 органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.
Відповідно до ст.7 Закону України від 02.10.1996 року 393/96, звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому розгляду.
ОСОБА_2 04.03.2010 року звернувся до Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради з проханням письмово повідомити його про всі заходи вжиті відповідачем для виконання постанови суду, надавши при цьому копії відповідних документів, в тому числі копію документа, яким було проведено нарахування йому допомоги на оздоровлення за 2008 рік відповідно до судового рішення.
Крім цього, заявник просив надати письмову інформацію про те, чи здійснювалася відповідачем у 2010 році виплата допомоги на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
На дану заяву 19.03.2010 року позивач отримав відповідь за №2605/10-122 за підписом начальника управління за якою ОСОБА_2 надано детальну інформацію щодо ходу виконання ППВР ВДВС Головного управління юстиції у Львівській області постанови Сихівського районного суду м.Львова від 06.10.2009 року та роз»яснено, що в порядку ст.11-1 Закону України «Про виконавче провадження» останній має право ознайомитись з виконавчим провадженням з виконання постанови суду.
Стаття 19 Закону України від 02.10.1996 року 393/96 встановлює обов'язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг. Зокрема, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, що відповідачем заява належним чином не розглянута, оскільки не вирішеним лише є питання щодо надання інформації з приводу здійснення виплат Сихівським відділом соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради у 2010 році допомоги на оздоровлення, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на наведене вище, колегія суддів приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 підлягає до часткового задоволення, а саме в частині надання інформації з приводу здійснення виплат Сихівським відділом соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради у 2010 році допомоги на оздоровлення, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, на зазначені вище положення закону та обставини справи уваги не звернув, що призвело до неправильного вирішення справи й відповідно до ч. 3,4 ст. 202 КАС України є підставою для скасування судового рішення та постановлення нового за яким позов необхідно задовольнити частково.
Керуючись ст. 160, ст.197, п.3 ч.1 ст. 198, ст.202, ч.2 ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради – задовольнити частково.
Скасувати постанову Сихівського районного суду м. Львова від 30.06.2010 року у справі №2а-660/10 та прийняти нову постанову про часткове задоволення позовних вимог.
Визнати неправомірними дії Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо ненадання інформації ОСОБА_1 на звернення від 04.03.2010 року з приводу здійснення виплат Сихівським відділом соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради у 2010 році допомоги на оздоровлення, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Зобов»язати Сихівський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради надати ОСОБА_1 інформацію на звернення від 04.03.2010 року з приводу здійснення виплат Сихівським відділом соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради у 2010 році допомоги на оздоровлення, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
В решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через п»ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя : В.П.Сапіга
Судді: Р.Б.Хобор
ОСОБА_3