Судове рішення #49643207


ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


17 січня 2012 р. < Текст >Справа № 81569/09


           Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:


головуючого судді Коваля Р.Й.

суддів Пліша М.А.,

ОСОБА_1


розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради Івано-Франківської області на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради Івано-Франківської області про стягнення недоплаченої разової допомоги учаснику бойових дій,-


В С Т А Н О В И В:


В липні 2009 року позивач ОСОБА_2(далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати дії управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради Івано-Франківської області(далі по тексту - управління) щодо відмови у доплаті разової грошової допомоги незаконними та зобов’язати дане управління виплатити 2380 грн. на недоплаченої разової щорічної грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2009 рік.

Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09 жовтня 2009 року позов задоволено – визнано дії управління щодо недовиплати разової щорічної грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2009 рік неправомірними; зобов’язано управління здійснити перерахунок та виплатити позивачу недоплачену щорічну разову грошову допомогу у відповідності до вимог ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням виплаченої суми.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, який вважає, що вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить постанову скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що діяв правомірно, оскільки здійснював належні позивачу виплати у розмірі, що був визначений Законом України Про Державний бюджет України на відповідний рік та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2009 року № 211.

Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання апеляційного суду не з’явилися, хоч були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувану постанову слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням і на нього поширюється дія норм Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до вимог ст. 17 даного Закону фінансування витрат, пов’язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Частиною 4 ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту передбачено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

У 2009 році відповідач здійснив виплату вказаної грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2009 року № 211 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», керуючись при цьому положеннями Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», якою Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат.

Такі дії відповідача є неправомірними, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ст. 71 цього Закону Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Із змісту наведеної норми вбачається, що вона поширює свою дію на правовідносини щодо державних соціальних гарантій, у яких вихідним критерієм є мінімальна заробітна плата.

Однак в даному випадку таким критерієм є мінімальна пенсія за віком, тому колегія суддів вважає, що положення ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» не поширюються на спірні правовідносини.

Тому виплата разової щорічної грошової допомоги позивачу у 2009 році повинна становити 5 мінімальних пенсій за віком, розмір яких визначається відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням положень ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік».

Відсутність бюджетного фінансування, на яку вказує відповідач, не може бути підставою невиконання відповідним суб’єктом владних повноважень покладених на нього обов’язків. В свою чергу реалізація особою права на отримання соціальних виплат не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. 160, 195, ст.197, ч.1 п.1 ст. 198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -


У Х В А Л И В:


Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради Івано-Франківської області - залишити без задоволення.

Постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09 жовтня 2009 року – залишити без змін.

Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.


Головуючий суддя : Р.Й. Коваль


Судді: М.А. Пліш


ОСОБА_3















































  • Номер: 6-а/712/17/17
  • Опис:
  • Тип справи: про розгляд клопотань, подань, заяв у порядку виконання судових рішень
  • Номер справи: 2а-828/09
  • Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси
  • Суддя: Коваль Р.Й.
  • Результати справи: залишено без змін
  • Етап діла: Розглянуто у апеляційній інстанції
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 25.04.2017
  • Дата етапу: 20.07.2017
  • Номер: А/875/10659/17
  • Опис: про зобов'язання провести перерахунок пенсії по інвалідності та визнання неправомірною відмову в перерахунку пенсії
  • Тип справи: Адміністративна апеляційна скарга
  • Номер справи: 2а-828/09
  • Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
  • Суддя: Коваль Р.Й.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 05.07.2017
  • Дата етапу: 20.07.2017
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація