ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

08 липня 2013 року № 2а-18958/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г., суддів Васильченко І.П., Соколової О.А., ознайомившись із заявою старшого державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві у справі

за позовом ОСОБА_1

до 1) Міністерства юстиції України;

2) Державної виконавчої служби України;

3) Державного підприємства «Інформаційний центр»;

третя особа: ОСОБА_2

про визнання протиправними дій, рішень бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, зоборону вчиняти дії, винесення окремих ухвал

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 лютого 2012 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державної виконавчої служби України та Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, третя особа - ОСОБА_2 позовні вимоги задоволено частково.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2012р. зазначено постанова залишена без змін та набрала законної сили.

01.07.2013р. на адресу суду надійшла заява старшого державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про встановлення порядку та способу виконання рішення суду, в якій просить встановити порядок та спосіб виконання виконавчого листа Київського апеляційного адміністративного суду № 2а-18958/11/2670 від 13.06.2012 про: «визнати протиправними дії ДП "Інформаційний центр" Міністерство юстиції України по неповному наданню інформації, що містилася в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень щодо скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кириченка Вадима Григоровича від 17.08.2007 про відкриття виконавчого провадження № 4529908 по виконанню рішення Європейського суду з прав людини від 15.02.2007 по заяві №25476/02 справа "Погребна проти України".

Також, державний виконавець просить вказати, які заходи примусового характеру необхідно вчинити державному виконавцеві при виконанні вищезазначеного виконавчого документу, посилаючись на статті Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.

Наведене норма частково встановлює механізм реалізації ст. 255 КАС України, згідно якої постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

З аналізу вказаної статті можна прийти до висновку про те, що якщо постановою суду було зобов'язано одну сторону судового процесу вчинити певні дії чи утриматись від їх вчинення, то у другої сторони виникло право вимагати виконання іншою свого обов'язку.

Фактично, право вимагати примусового виконання обов'язку, закріпленого в рішенні суду, є правом на примусове виконання самого рішення, спосіб реалізації якого частково закріплений ч. 1 ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто шляхом видачі виконавчого листа.

Якщо виходити із визначення обов'язку в рішенні суду, як присуду до активної чи пасивної поведінки (тобто зобов'язання вчинити дії чи утриматись від вчинення дій), то можна прийти до висновку, що визнання судом протиправною, неправомірною чи незаконною дії чи бездіяльності тієї чи іншої особи не містить таких присудів, а містить лише встановлені негативні факти щодо таких дій чи бездіяльності. Відповідно якщо рішення не містить обов'язку до вчинення дій чи утримання від їх вчинення, то воно і не визначає зобов'язаної сторони та сторони, якій належить право вимоги виконання такого обов'язку, якщо законом безпосередньо не встановлено протилежного.

З наведеного вбачається, що не всі судові рішення, які набрали законної сили, підлягають примусовому виконанню, а лише ті, які за своїм змістом визначають певний обов'язок, зобов'язану сторону та особу, якій належить право вимоги виконання обов'язку, тобто особу, на користь якої винесено таке рішення.

Таким чином, приписи ч. 1 ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України не поширюються на вищевказані рішення.

Також, суд звертає увагу на те, що наведені висновки зазначені в коментарі авторського колективу до Кодексу адміністративного судочинства України (рецензент - ОСОБА_4, за заг. ред. Р.О. Куйбіди (видання друге, доповнене). - К.: Юстиніан, 2009. - 976 с.), викладених в ч. 6 коментарю до ст. 258 КАС України.

Враховуючи наведене можна прийти до висновку про те, що рішення суду про визнання протиправною, неправомірною чи незаконною дії чи бездіяльності не підлягає примусовому виконанню та не потребує певних конкретних дій з боку державного виконавця для його виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 165, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву старшого державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 01.07.2013р. задовольнити.

Роз'яснити, що постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.02.2012 року в справі № 2а-18958/11/2670 в частині визнання протиправними дії ДП "Інформаційний центр" Міністерство юстиції України по неповному наданню інформації, що містилася в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень щодо скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кириченка Вадима Григоровича від 17.08.2007 про відкриття виконавчого провадження № 4529908 по виконанню рішення Європейського суду з прав людини від 15.02.2007 по заяві №25476/02 справа "Погребна проти України" не підлягає примусовому виконанню та не потребує певних конкретних дій з боку державного виконавця для його виконання.

Ухвала набирає сили у відповідності до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187, Кодексу адміністративного судочинства України, зі змінами та доповненнями. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий суддя Н.Г. Вєкуа

Суддя І.П. Васильченко

Суддя О.А. Соколова

повний текст ухвали складено 12.07.2013р.