ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

28.05.2009                                                                                            Справа  № 8/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Укравтозапчастини”, м. Київ

до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2,                                    м. Мукачево

про стягнення в сумі 50141,86 грн., в т.ч. 42140,10 грн. –основного боргу, 4041,13 грн. –пені, 3455,49 грн. –інфляційних та 505,14 грн. –3% річних

Суддя    –    В.С. Русняк

Представники:

Від позивача – Ситниченко О.В., довіреність № 1744 від 12.01.2008 р.;

Від відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ: стягнення в сумі 50141,86 грн., в т.ч. 42140,10 грн. –основного боргу, 4041,13 грн. –пені, 3455,49 грн. –інфляційних та 505,14 грн. –3% річних

Представник позивача позов підтримав, посилаючись на підтвердження підстав позовних вимог доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач не оплатив заборгованість за поставлений товар. Просить стягнути заборгованість та відшкодувати судові витрати.

Відповідач у судове засідання не з”явився. Поштова кореспонденція, що надсилалась відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві повернута суду з відміткою про те, що адресат не знаходиться за вказаною адресою. Однак, як випливає з поданої позивачем довідки ЄДРПОУ № 499118 відповідач ОСОБА_2 проживає за адресою зазначеною у позовній заяві (вул.Ужгородська, 126, м.Мукачево, Закарпатська область, 89600). Отже, відповідач був належним чином повідомлений про дату та час проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ТзОВ „Укравтозапчастини”  та приватним підприємцем ОСОБА_2 укладено Договір комісії № 05-06/06 від 05.07.2006 р  з продажу автомобільної та мототехніки.

Відповідно до умов Договору Комітент (позивач) зобов’язується передати у власність Комісіонера (відповідача) автомобільні товари асортимент, найменування, кількість та ціна, яких вказується в специфікаціях (актах прийому-передачі), які є невід’ємною частиною Договору, а останній прийняти зазначений товар і оплатити його вартість відповідно до умов Договору.

Постачальником умови Договору виконано. Згідно актів приймання –передачі товару та видаткових накладних № МК Прм-000139 від 03.07.2006 року товар в кількості 1 шт. на суму 9600,00 грн., № МК Прм-000074 від 05.07.2006 року товар в кількості 2 шт. на суму 13350,06 грн., МК Прм-000141 від 08.08.2006 року товар в кількості 4 шт. на суму 22950,06 грн., МК Прм-000247 від 25.09.2006 року товар в кількості 1 шт. на суму 6280,00 грн., МК Прм-000263 від 03.10.2006 року товар в кількості 1 шт. на суму 6260,00 грн., позивач передав відповідачеві 9 одиниць товару (мототехніку), яка відповідачем реалізована  частково в кількості 3 шт.

Сума нереалізованого відповідачем товару в кількості 6 шт. становить 42140,10 грн.

У відповідності до п.3.2 Договору комісіонер зобов’язаний передати комітентові весь нереалізований Товар, на протязі трьох діб з моменту пред’явлення вимог про повернення комітентові.

Листом № ІК-0020-533/08 від 14.10.2008 року позивач пред’явив відповідачеві вимогу про повернення нереалізованого товару в кількості 6 шт. або перерахування протягом 7 календарних днів грошових коштів в сумі 42140,10  грн.

Однак, як встановлено матеріалами справи, відповідач вимоги позивача не виконав, нереалізований товар позивачу не повернув, грошові кошти в сумі 42140,10 грн. не перерахував, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем, яка станом на день винесення рішення по справі становить суму 42140,10 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов’язання має виконуватися належним чином у відповідності з умовами договору та актами цивільного законодавства. Порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення з відповідача на його користь заборгованості в сумі 42140,10 грн.

У зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язання позивач просить стягнути з нього пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що складає суму 4041,13 грн.

Нарахована сума пені позивачем доведена та обґрунтовано матеріалами справи підлягає стягненню з відповідача в сумі 4041,13  грн.

Згідно з п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування в сумі 3455,49 грн. та 3% річних в сумі 505,14 грн.  також задовольняються судом та підлягають стягненню з відповідача.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до  ст. 49 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 619,42 грн., в т.ч. 501,42 грн. по оплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

     1.  Позов задоволити повністю.

   2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Укравтозапчастини” (м.Київ, вул. 1-го Травня, 1-А, код 30722204, п/р 26001301002008 в ВАТ „ВТБ Банк” м. Києва, МФО 321767) суму заборгованості 50141,86 грн., в т.ч. 42140,10 грн. –основного боргу, 4041,13 грн. –пені, 3455,49 грн. –інфляційних та 505,14 грн. –3% річних  та суму 619,42 грн. (в т.ч. 501,42 грн. по оплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відшкодування судових витрат.

          Видати наказ.

Суддя                                                                                       В.С. Русняк