Справа № 2-а-638/09/1512
ПОСТАНОВА
Іменем України
06 травня 2009 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого-судді – Іванчук В.М.
за участю секретаря – Куршпіль Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду Київського району м. Одеси про визнання відмови у виплаті державної соціальної допомоги безпідставною, та стягнення щомісячної державної соціальної допомоги,
ВСТАНОВИВ:
20.03.2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання відмови безпідставною та стягнення щомісячної державної соціальної допомоги, по якому просить суд визнати відмову відповідача у виплаті соціальної допомоги безпідставною, стягнути з відповідача на користь позивача невиплачену державну соціальну допомогу як дитині війни за період з 2007 року по грудень місяць 2008 року включно у розмірі 2601,30 грн., та зобов`язати нарахувати та виплачувати щомісячну державну допомогу в 2009 р., посилаючись на те, що він є дитиною війни і отримує в Управлінні пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси, який не виплачує позивачеві надбавку до пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний дітей війни», чим порушуються законні права та інтереси позивача.
Позивачка до судового засідання не з`явилась, але надала до суду заяву в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просить справу розглядати за її відсутністю .
Представник відповідача - Управління пенсійного фонду України в Київському районі м.Одеси під час судового розгляду адміністративний позов позивача не визнав, просив у задоволенні позову відмовити.
Суд, вислухавши думку, доводи та пояснення сторони по справі, ознайомившись з матеріалами справи та наданими доказами, вважає адміністративний позов підлягаючим частковому задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин по справі.
Правовідносини між сторонами є адміністративно-правовими та урегульовані положеннями КАС України.
Судом встановлені такі обставини по справі.
Позивач є дитиною війни, що підтверджується посвідченням ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 1 п. п. 1, 6 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту.
Згідно до ст. 110 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік„ від 20.12.2005 року встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" запроваджуються у 2006 році поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Згідно до ст. 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" передбачено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами, у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп2007 встановлено, що положення ст. ст. 71 та 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" не відповідають Конституції України.
Відповідно до п. 41 розділу II Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік" та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року внесено зміни до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" і дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту„ до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп2008 встановлено, що положення пунктів 36-100 розділу II „Внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року, в тому числі п. 41 визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача щодо не вмотивованості вимог позивача про стягнення невиплаченої державної соціальної допомоги у відповідності до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" від 18.05.2004 року за 2007 рік та 2008 рік включно, оскільки положення „Про Державний бюджет України на 2007 рік", якими обмежено дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп2007 визнано неконституційними.
Також, Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп2008 встановлено, що положення пунктів 36-100 розділу II „Про Державний бюджет України на 2008 рік», внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року, в тому числі п. 41 визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року, на яку посилається відповідач, як на підставу своїх заперечень щодо виплати позивачу державної соціальної допомоги у 2008 році в обмеженому розмірі, також не може бути взятою до уваги, оскільки Постанову засновано на п. 41 „Про Державний бюджет України на 2008 рік", внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року, який вже на час прийняття Постанови № 530, було визнано неконституційним рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10-рп2008.
Суд не погоджується з запереченнями представника відповідача про те, що позивачем пропущено строк позовної давності звернення до суду, який становить один рік з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
Суд виходить з того, що відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими Законами, а для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод і інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а також для захисту прав свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду.
По даній справі суд застосовує положення ст. 46 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсії не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати здійснюється згідно із Законом.
Оскільки з ухваленням Конституційним Судом України рішень про визнання неконституційними положень Законів України «Про Державний бюджет України» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ці норми втратять чинність і не підлягають застосуванню, то суд не має права зобов'язувати відповідача - УПФ здійснити нарахування соціальних виплат позивачеві за весь 2007 рік та за весь 2008 рік.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Що стосується вимог позивача на 2009 рік, то в цій частини позов задоволенню не підлягає, оскільки суд вирішувати спори на майбутній час не вправі.
Таким чином, право позивача на підвищену пенсію є обґрунтованим лише з 19.07.2007 року, тобто з часу визнання неконституційним положення відповідної статті Закону про «Державний бюджет України на 2007 рік».
Подібні відносини склалися і в 2008 році, оскільки зміни до ст. 6 Закону, що внесені п. 41 розділу 2 Закону України від 28.12.2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України 22.05.2008 року.
Посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат доплати до пенсії не може братися до уваги, оскільки відсутність коштів не є підставою невиконання зобов'язань, покладених на управління законодавством.
Згідно до ч. 2 ст. 17 Закону України „Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 року № 2017-Ш мінімальний розмір пенсії за віком не може бути нижче прожиткового мінімуму, встановленого законом, а ч. 2 зазначеного Закону передбачено, що розмір мінімальної пенсії за віком визначається виключно законами України.
У відповідності із ст. 1 Закону України „Про обов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-1У розмір мінімальної пенсії за віком, як державної соціальної гарантії, визначається цим Законом і відповідними Законами України „Про державний бюджет" на відповідні роки.
Тому, суд при задоволенні частини позовної заяви про стягнення на користь позивача з відповідача невиплаченої державної соціальної допомоги у відповідності до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" від 18.05.2004 року стягує невиплачену державну соціальну допомогу за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, а також з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
При розрахунку розміру несплаченої надбавки позивачу за 2007 рік суд враховує положення ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якою встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абз.1, ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абз.5, ч.1 цієї статті, збільшений на 1%: 9.07.2007 - 30.09.2007 р. - 406 грн.+1% (4,06) грн. = 410,06 грн; 1.10.2007 - 31.12.2007 р. – 411 грн.+1%( 4,11) =415,11 грн.
Суд виходить з того, що надбавка складає: за 22 дні липня 2007 року — 87,30 грн.; з 1.08.2007 року до 30.09.2007 року із розрахунку - 410,06 грн. х 30% = 123,02 грн. на місяць х 2 місяців = 246,04 грн.; з 01.10.2007 року до 31.12.2007 року із розрахунку - 415,11 грн. х 30%= 124,53 грн. на місяць х 3 місяці = 373,60 грн., що взагалі за 2007 рік становить 706,94 грн.
За 2008 рік доплати позивачу складають з урахуванням, що відповідачем сплачувались надбавки дітям війни - 47,00 грн. з 1 січня 2008 року; 48,10 грн. з 1 квітня 2008 року; 48,20 грн. з 1 липня 2008 року; 49,20 грн. з 1 жовтня 2008 року; за 9 днів травня 2008 року - 41,89 грн., однак позивач отримав 48,10 грн., тому за даний період нарахувань не передбачається; за червень 2008 року із розрахунку мінімальної пенсії за віком - 481,00 грн. х 30% = 144,30 грн.; з 1 липня 2008 року до 30 вересня із розрахунку мінімальної пенсії за віком - 482,00 грн. х 30% = 144,60 грн. на місяць х 3 місяці = 433,80 грн.; з 1 жовтня 2008 року до 31 грудня 2008 року із розрахунку мінімальної пенсії за віком - 498,00 грн. х 30% = 149,40 грн. на місяць х 3 місяці = 448,20 грн. і всього за 2008 рік надбавка складає 1026,30 грн., з урахуванням частково виплачених коштів у розмірі 342,10 грн. стягненню підлягає 684,20 грн.
Взагалі за 2007 та 2008 роки стягненню підлягає сума - 1391,14 грн.
У відповідності до вимог ст. 256, ч.1, п.1 КАС України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення невиплаченої частини державної соціальної допомоги у межах суми стягнення за один місяць 149,40 грн..
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6-14, 17, 19, 122, 159-163, 167, 185, 186, 254, 256 КАС України, ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" від 18.05.2004 року, Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року, ст. 19 Закону України „Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії", п. 6 ст. 3 ЦК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду Київського району м. Одеси про визнання відмови у виплаті державної соціальної допомоги безпідставною, та стягнення щомісячної державної соціальної допомоги задовольнити частково.
Стягнути з Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси на користь ОСОБА_1 невиплачену державну соціальну допомогу за період з 10.07.2007 року до 31.12.2007 року та з 23.05.2008 року по 31.12.2008 року у розмірі 1391,14 грн.
В іншій частині адміністративного позову відмовити.
Допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення невиплаченої частини державної соціальної допомоги у межах суми стягнення за один місяць 149,40 грн.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Київського районного суду міста Одеси заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду міста Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження і одночасного направлення копії апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Суддя: