ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2015 року Чернігів Справа № 825/3222/15-а

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Добрянського В.В.,

при секретарі Шевченко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Господарського суду Чернігівської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області про зобов'язання провести перерахунок заробітної плати та її виплату,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про зобов'язання Господарського суду Чернігівської області здійснити перерахунок заробітної плати за період з 26.10.2014 по 27.03.2015 включно відповідно до статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції з 26.10.2014) та за період з 28.03.2015 по день прийняття судового рішення відповідно до статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд»), виплатити її в повному обсязі з урахуванням усіх надбавок та інших виплат, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу (місячна премія, надбавка за високі досягнення, надбавка за вислугу років, ранг, тощо).

Позовні вимоги мотивовані тим, що 26.10.2014 внесено зміни до частини 1 статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", яку доповнено абзацом другим такого змісту: "При цьому розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду", норми якої, з набранням чинності 28 березня 2015 року Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд", викладено в новій редакції, а саме частина 1 статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кореспондується у ч. 1 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" того ж змісту, однак, всупереч вищезазначених норм посадовий оклад виплачується не в повному обсязі.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, та клопотання про залучення інших відповідачів по справі: Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України, Державну судову адміністрацію України та Державне казначейство України.

Представник третьої особи надіслав до суду заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що ТУ ДСА України у Чернігівській області здійснює оплату праці працівникам апаратів судів, які є державними службовцями, на підставі Закону України "Про державну службу" та Постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов праці оплати працівників апаратів органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" від 09.03.2006 № 268 у межах бюджетних асигнувань. Крім того зазначає, що ТУ ДСА України у Чернігівській області може здійснювати виплати лише в межах затвердженого фонду оплати праці.

24.09.2015 протокольною ухвалою суду в задоволенні клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України та Державного казначейства України в якості відповідачів відмовлено.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши її матеріали, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 працює у Господарському суді Чернігівської області на посаді секретаря судового засідання та отримує посадовий оклад за займаною посадою в період з жовтня 2014 року по серпень 2015 року у розмірі 1218,00 грн., що підтверджується копією довідки Господарського суду Чернігівської області від 02.09.2015 № 06-23/1525/15 (а. с. 9).

Розпорядженням КМУ № 88-р від 24.02.2003 року «Про віднесення посад працівників апарату судів загальної юрисдикції до відповідних категорій посад державних службовців» посада секретаря судового засідання віднесена до 6-ої категорії посад державних службовців.

26 жовтня 2014 року внесено зміни до частини 1 статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", яку доповнено абзацом другим, в якому зазначено, що розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.

28 березня 2015 року набрав чинності Закон України "Про забезпечення права на справедливий суд", яким Закон України "Про судоустрій і статус суддів" викладено в новій редакції. Згідно з ч. 1 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", розмір заробітної плати працівників апаратів судів, Державної судової адміністрації України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України, їхнє побутове забезпечення і рівень соціального захисту визначаються законом і не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців органів законодавчої та виконавчої влади. При цьому, розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.

Відповідно до п. 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд", Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом, необхідно привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Посилання позивача на порушення відповідачем частини 1 статті 144 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (стара редакція) та частини 1 статті 147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (нова редакція) суд не приймає до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» джерелом коштів на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, є кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та інших джерел. Статтею п'ятою цього Закону України визначено, що організація оплати праці здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних документів.

Згідно статті 8 Закону України «Про оплату праці» умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 13 Закону України «Про оплату праці» визначено, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних актів України в межах бюджетних асигнувань та інших позабюджетних доходів. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.

Відповідно до статей 142, 143 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно статті 146 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суди загальної юрисдикції фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього закону, у межах річної суми видатків, передбачених державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

З метою уникнення законодавчої колізії пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік» було виключено посилання на конкретні статті діючого Закону України «Про судоустрій та статус суддів», а також установлено, що норми і положення частини першої статті 144 вищезазначеного Закону застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету.

Частиною п'ятою статті 149 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначено, що правовий статус працівників апарату суду встановлено Законом України «Про державну службу». Умови оплати праці, матеріально-побутового, медичного, санаторно-курортного і транспортного забезпечення працівників апарату суду визначається на засадах, що встановлені для відповідної категорії працівників апаратів центральних та місцевих органів виконавчої влади. Отже, ТУ ДСА України в Чернігівській області здійснювало оплату праці працівникам апарату суду, які є державними службовцями, на підставі Закону України «Про державну службу» та постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 р. №268 «Про упорядкування структури та умов праці оплати працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів».

Враховуючи вищевикладене, до внесення відповідних змін Кабінетом Міністрів України, відповідачем правомірно застосовувались розміри посадових окладів, передбачені додатками 45- 47 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 р. №268.

У додатку 47 до вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України (у редакції постанови КМ України № 700 від 12 травня 2007 року) затверджена схема посадових окладів керівних працівників і спеціалістів апарату місцевих загальних судів.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1, - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя В.В. Добрянський