ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Рішення

20.05.2009 р.                                                                                    Справа № 19/40

За позовом Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м. Біла Церква Київської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „ДЮК і Ко”, с. Калини                Тячівського району

про стягнення 25 981 грн. 62 коп., в тому числі 20 610 грн. 32 коп. заборгованості за поставлений товар, 2 488 грн. 82 коп. пені, 2 514 грн. 46 коп. інфляційних нарахувань та 368 грн. 02 коп. три проценти річних (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог),

Суддя господарського суду – Пригара Л.І.

представники:

Позивача – ОСОБА_3, довіреність № 1829 від 17.04.2009 року

Відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1, м. Біла Церква Київської області заявлено позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „ДЮК і Ко”, с. Калини Тячівського району про стягнення  21 912 грн. 79 коп., в тому числі 19 810 грн. 32 коп. заборгованості за поставлений товар, 1 584 грн. 83 коп. пені, 220 грн. 49 коп. інфляційних нарахувань та 297 грн. 15 коп. три проценти річних.

Представником позивача у судовому засіданні 20.05.2009 року суду подано заяву б/н від 20.05.2009 року в порядку ст. 22 ГПК України про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача суму 25 981 грн. 62 коп., в тому числі     20 610 грн. 32 коп. заборгованості за поставлений товар, 2 488 грн. 82 коп. пені, 2 514 грн. 46 коп. інфляційних нарахувань та 368 грн. 02 коп. три проценти річних, а також судові витрати.

Представник позивача просить задоволити позов з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач своєчасно не виконав умови договору № 15 від 30.01.2007 року, а саме не оплатив вартість поставленого йому товару в розмірі 20 610 грн. 32 коп.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвали суду від 31.03.2009 року, 14.04.2009 року та 29.04.2009 року, надіслані відповідачу рекомендованим листом з повідомленням; повідомлення – судова повістка № 13965000 від 07.04.2009 року та повідомлення – судова повістка                 № 14056527 від 18.04.2009 року) у судові засідання 14 квітня 2009 року, 29 квітня 2009 року та 20 травня 2009 року явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалами суду документи не подав, тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали та заслухавши пояснення представника позивача,

суд встановив:

Між Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1,                 м. Біла Церква Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю „ДЮК і Ко”, с. Калини Тячівського району 30.01.2007 року був укладений договір               № 15. Згідно умов договору продавець (позивач) взяв на себе зобов’язання відпустити, а покупець (відповідач) зобов’язався прийняти та оплатити напівфабрикати заморожені в асортименті, кількості згідно накладних.

Розділом 2 договору зазначено, що прийомка товару по кількості та якості проводиться на складі покупця (відповідача). При передачі товару покупцю (відповідачу), продавець (позивач) виписує документи згідно діючого законодавства України.

Розділом 4 договору встановлено, що покупець (відповідач) проводить розрахунки по цінам, визначеним у накладних напротязі 10 (десяти) банківських днів з моменту відгрузки продукції. Розрахунки проводяться в безготівковій формі на розрахунковий рахунок продавця (позивача).

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново – господарськими визнаються цивільно – правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором            купівлі – продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно  (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до договору № 15 від 30.01.2007 року та видаткових накладних                  № 2359 від 22.09.2007 року та № 1651 від 29.09.2008 року позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 37 501 грн. 32 коп.          

У зв’язку з частковим погашенням боргу за отриманий товар за відповідачем за даними позивача, рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 20 610 грн.    32 коп., що підтверджується також актом звірки взаєморозрахунків, підписаного сторонами,   станом   на   18.04.2009  року.  Вимога   позивача   про  стягнення  боргу належним чином обґрунтована доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем не спростовані.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України  договори укладені між сторонами по справі, як  цивільно – правові  правочини  є правомірними  на час розгляду  справи,  оскільки  їх недійсність прямо не встановлено законом, та  вони не

визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року                 № 436-IV та ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь суми 20 610 грн. 32 коп. заборгованості за поставлений товар.

Пунктом 5.3. договору передбачено, що покупець (відповідач) у разі порушення  терміну оплати за товар сплачує продавцю (позивачу) пеню у розмірі 0,5% від неоплаченої суми за кожен день прострочки, але не більше ніж 8% загальної вартості отриманого товару.

Таким чином, позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов’язання нарахована пеня, яка визначена з врахуванням обмеження її розміру подвійною обліковою ставкою НБУ відповідно до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року  N  543/96-ВР,  складає  2 488  грн. 82 коп., підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Сума інфляційних за період прострочки складає 2 514 грн. 46 коп., три проценти річних – 368 грн. 02 коп., підлягають стягненню з відповідача.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку  встановлює  наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 260 грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 204, 526, ч. 2 ст. 625, 629, 655, п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 175, ст. 193 Господарського кодексу України,                            ст. ст. 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ДЮК і Ко”, Тячівський район, с. Калини, вул. Леніна, 165/б (код ЄДРПОУ 32764686) на користь Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму 25 981 (Двадцять п’ять тисяч дев’ятсот вісімдесят одна гривня) грн. 62 коп., в тому числі 20 610 (Двадцять тисяч шістсот десять гривень) грн. 32 коп. заборгованості за поставлений товар, 2 488 (Дві тисячі чотириста вісімдесят вісім гривень) грн. 82 коп. пені, 2 514 (Дві тисячі п’ятсот чотирнадцять гривень) грн. 46 коп. інфляційних нарахувань та 368 (Триста шістдесят вісім гривень) грн. 02 коп. три проценти річних, а також суму 260 (Двісті шістдесят гривень) грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 118 (Сто вісімнадцять гривень) грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.  

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                           Пригара Л.І.