ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2009 р. № 33/70-08-3084
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Подоляк О.А.
суддів :Грека Б.М.,
Міщенка П.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ТОВ "Чайка"
на постановуОдеського апеляційного
господарського суду від 16.12.2008 р.
у справі№ 33/70-08-3084
за позовомОСОБА_1.; ОСОБА_2.;
ОСОБА_3.; ОСОБА_4.; ОСОБА_5.; ОСОБА_6.;
ОСОБА_7.; ОСОБА_8.;
ОСОБА_9.; ОСОБА_10.;
ОСОБА_11.; ОСОБА_12.;
ОСОБА_13.; ОСОБА_14
доТОВ "Чайка"
провизнання права власності
за участю представників:
від позивачів- ОСОБА_15
від відповідача- не з'явились
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Одеської області від 26.08.2008 р. (суддя Мазур Д.Т.) позовні вимоги задоволено; визнано право власності на 1/62 частку приватизованого за договором купівлі-продажу цілісного майнового комплексу державного підприємства "Чайка" від 29.06.1995р., розташованого на земельній ділянці площею 0,15 га по вул. Леніна, 121, м. Біляївка Одеської області, за ОСОБА_16., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9, ОСОБА_10,, ОСОБА_11., ОСОБА_12., ОСОБА_13., ОСОБА_14
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.12.2008 р. (судді: Мишкіна М.А., Сидоренко М.В., Таценко Н.Б.) рішення в частині визнання за ОСОБА_11., ОСОБА_12., ОСОБА_13., ОСОБА_14 права власності на 1/62 частку приватизованого за договором купівлі-продажу цілісного майнового комплексу державного підприємства "Чайка" від 29.06.1995 р. скасовано; вимоги вказаних осіб, викладені в заяві про доповнення позовної заяви, визнати такими, що не підлягали розгляду господарським судом в межах даної справи; в іншій частині рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою, ТОВ "Чайка" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати, в позові відмовити, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представника позивачів, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, рішенням загальних зборів членів трудового колективу державного підприємства "Чайка" (надалі –ДП "Чайка") від 24.01.1995 р. створено товариство покупців з метою приватизації основних та оборотних засобів даного підприємства. Товариство покупців зареєстровано представництвом Фонду державного майна України у Біляївському районі Одеської області 24.03.1995 р.
29.06.1995 р. представництвом Фонду державного майна України у Біляївському районі Одеської області та товариством покупців ДП "Чайка" укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого представництвом Фонду державного майна України у Біляївському районі відчужено товариству покупців за 3392489 тис. крб. цілісний майновий комплекс ДП "Чайка", розташований на земельній ділянці площею. 0,15 га по вул. Леніна, 121, м. Біляївка Одеської області.
Приватизація майна ДП "Чайка" здійснена шляхом перерахування коштів з приватизаційних депозитних рахунків 62 членів товариства покупців у сумі 3100000 тис. крб. (вартість приватизаційних сертифікатів) та внесення ними 292489 тис. крб. власних коштів, згідно особистого внеску по 50 тис. крб. кожним із членів товариства покупців.
Судами встановлено, що 27.06.1995 р. рішенням загальних зборів членів покупців ДП "Чайка" затверджено установчий договір та статут ТОВ "Чайка".
Положеннями п. п. 3.2, 3.4, 3.5 установчого договору визначено, що статутний фонд ТОВ "Чайка" складається з внесків, які засновники товариства здійснюють протягом одного року після державної реєстрації товариства.
Розділом 7 статуту ТОВ "Чайка" визначено, що майно товариства складають основні фонди і оборотні кошти, інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі товариства, джерелами формування якого є грошові та матеріальні внески членів товариства, доходи від реалізації продукції, робіт, послуг, інших видів господарської діяльності. Внески у статутний фонд товариства здійснюються його учасниками протягом одного року після державної реєстрації товариства.
Згідно ст.1 Закону України "Про господарські товариства" господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.
Судами встановлено, що належне 62 членам товариства покупців приватизоване майно ДП "Чайка" залучено до статутного фонду ТОВ "Чайка" не на підставі вільного волевиявлення кожного із власників 1/62 частки приватизованого майна, а за результатами рішення загальних зборів засновників ТОВ "Чайка" від 27.06.1995 р.
Відповідно до рішення загальних зборів від 27.06.1995 р. ТОВ "Чайка" створено на основі наявних матеріальних засобів (основні фонди, споруди, обладнання та інші матеріальні кошти), а також коштів у вигляді внесків у статутний фонд товариства.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, станом на 27.06.1995 р. товариство покупців ДП "Чайка" в особі кожного із 62 членів товариства взагалі не мало будь-якого майна, у тому числі основних фондів, споруд, обладнання та інших матеріальних цінностей, так як договір купівлі-продажу майна ДП "Чайка" укладено тільки 29.06.1995 р. Крім того, майно за договором передано товариству покупців за актом приймання-передачі 28.08.1995 р., лише після повної сплати ціни продажу об'єкта приватизації.
Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правомірних висновків, що рішення загальних зборів товариства покупців від 27.06.1995 р. не може бути належним доказом внесення пайових внесків, оскільки на день прийняття рішення ні товариство покупців, ні кожен із 62 його членів не були власниками майна ДП "Чайка", яке було внесено до статутного фонду товариства. Крім того, ТОВ "Чайка" набуло цивільної правоздатності та дієздатності тільки після державної реєстрації товариства 27.12.1995 р.
Відповідно до положень п. п. 3.3, 3.4, 3.5 установчого договору та розділу 7 статуту ТОВ "Чайка засновники товариства здійснюють внески до статутного фонду товариства на протязі року після державної реєстрації товариства. Однак, як зазначено судами, відповідачем не надано належних доказів про реалізацію засновниками вказаних положень установчих документів ТОВ "Чайка".
Згідно положень ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на викладене суди дійшли обґрунтованих висновків, що залучення до статутного фонду ТОВ "Чайка" належного товариству покупців приватизованого майна ДП "Чайка", без їх волевиявлення, та всупереч положень установчих документів ТОВ "Чайка" є безпідставним та таким, що порушує майнові права і охоронювані законом інтереси позивачів у справі, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.26 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу господарський суд виносить ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.
Позовна заява третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору повинна відповідати за формою і змістом ст. 54 ГПК України і подається в порядку, встановленому ст. ст. 56, 57 ГПК України.
Наведені вимоги не були дотримані ОСОБА_11., ОСОБА_12., ОСОБА_13., ОСОБА_14 при зверненні до господарського суду, який в порушення встановленого процесуального порядку без винесення ухвали, в порушення ст. 26 ГПК України, розглянув та задовольнив їх.
Отже, судом апеляційної інстанції правомірно скасовано рішення місцевого господарського суду в частині визнання за ОСОБА_11., ОСОБА_12., ОСОБА_13., ОСОБА_14 права власності на 1/62 частку приватизованого за договором купівлі-продажу від 29.06.1995 р. цілісного майнового комплексу ДП "Чайка" та обґрунтовано вимоги вказаних осіб, викладені в заяві про доповнення позовної заяви, визнано такими, що не підлягали розгляду господарським судом в межах даної справи.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та частин 1, 2 статті 1117 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ "Чайка" залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.12.2008 р. у справі № 33/70-08-3084 залишити без змін.
Головуючий, суддя О. Подоляк
С у д д і Б. Грек
П. Міщенко