Справа № 2-30/2009 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2009 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

    головуючого – судді Куриленко О.М.,

    при секретарі – Фірко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

З 17.03.2007 року сторони знаходились у шлюбі, зареєстрованому Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Малиновського районного управління юстиції м. Одеси, про що у книзі реєстрації шлюбів був зроблений актовий запис № 136.

   Шлюб у обох другий.

   Позивач ОСОБА_1 просив  шлюб розірвати, посилаючись на те, що шлюбні стосунки  між подружжям фактично припинені вже рік тому, між ними постійно трапляються сварки та суперечки,  у них різні погляди на життя і все це здійснює негативний вплив на нього як особистість.

Майнового спору між сторонами немає.

Позивач  у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, зазначав, що примирення між ними не можливе, так як різність характерів та відсутність взаєморозуміння призвели до того, що вони стали чужими людьми,  кожен з них живе своїм життям. Остання спроба примиритись не принесла результатів.

Відповідач у судове засідання не з’явилась, надала до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги визнала повністю та зазначала, що шлюбні стосунки підтримувати не має наміру, на примирення не згодна.

Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

            Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмову заяву відповідачки, матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки сторони не мають наміру підтримувати шлюбні стосунки. Шлюб носить формальний характер, спору про поділ майна, що є спільною власністю, у сторін немає. Відповідач проти задоволення позову не заперечує.

Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, якщо визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу витрати по оплаті державного мита слід покласти на ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 130, 174 ч.4, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 110, 112, 114, 115 СК України, суд

                                                                        ВИРІШИВ:

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, укладений 17 березня 2007 року, який зареєстрований Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Малиновського районного управління юстиції м. Одеси, про що у книзі реєстрації шлюбів був зроблений актовий запис № 136.

Вважати шлюб між ними розірваним в день набрання зазначеним  рішенням законної сили.

Припинення шлюбу на підставі вказаного рішення повинно бути зареєстроване в державному органі реєстрації актів цивільного стану за заявою колишньої дружини або чоловіка.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 держмито у розмірі 17 гривень, відповідачку  від сплати держмита звільнити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя