Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" травня 2009 р. Справа № 51/325-08
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Погребняк В. Я., судді Бухан А.І. , Шевель О. В.
при секретарі Парасочці Н.В.
при секретарі Парасочці Н.В.
за участю представників:
позивача –Лісовала О.В.
відповідача –ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вхідний № 698Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 02 березня 2009 року у справі № 51/325-08
за позовом ТОВ "Арис - Юг", м. Київ
до СПДФО ОСОБА_3, м. Харків
про стягнення 35503,83 грн.,
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від 02 березня 2009 року у справі № 51/325-08 (суддя Шарко Л.В.) заяву позивача про уточнення позовних вимог задоволено. Позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з СПДФО ОСОБА_3 на користь ТОВ "Арис - Юг" 29128,91 грн. основної заборгованості, 2874,92 грн. пені, 355,04 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Припинено провадження у справі в частині стягнення 3500,00 грн. основної заборгованості у зв’язку з відсутністю предмету спору.
Відповідач - СПДФО ОСОБА_3 з рішенням господарського суду Харківської області не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 02 березня 2009 року у справі № 51/325-08 в частині стягнення з СПДФО ОСОБА_3 на користь ТОВ "Арис - Юг" основної заборгованості, пені, втират по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з СПДФО ОСОБА_3 на користь ТОВ "Арис - Юг" основної заборгованості, пені, втират по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відмовити. Стягнути з ТОВ "Арис - Юг" на користь СПДФО ОСОБА_3 суму держмита за подання апеляційної скарги.
Позивач - ТОВ "Арис - Юг" у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що рішення господарського суду Харківської області від 02 березня 2009 року у справі № 51/325-08 винесено у повній відповідності до вимог чинного законодавства України, тому доводи наведені заявником апеляційної скарги вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Повторно розглянувши матеріали справи, дослідивши викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводів сторін, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених обставин спору, за якими встановив, що 22 березня 2005 року між позивачем та відповідачем були укладені договори № 687 та № 687/1, відповідно до умов яких позивач зобов'язався надати відповідачеві послуги по заправці автотранспорту дизельним пальним на автозаправочних станціях, розташованих в межах та поза межами території України відповідно, при пред'явленні пластикових карток, а відповідач в свою чергу зобов'язався в повному обсязі та вчасно проводи оплату наданих послуг.
Відповідно до пункту 2.1.1 договору позивач передав, а відповідач прийняв в користування пластикові картки, за якими відповідачу надавались послуги по заправці автотранспорту дизельним пальним. Факт надання карток підтверджується актами прийому-передачі пластикових карток № НОМЕР_1 від 09.11.2005 року; № НОМЕР_2 від 07.02.2006 року; № НОМЕР_3 від 22.05.2007 року; № НОМЕР_4 від 30.10.2007 року; № НОМЕР_5 від 07.12.2007 року. Позивач свої зобов'язання по договорам виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві послуги по заправці автотранспорту пальним на загальну суму 403207,13 грн., що підтверджується актами прийому-передачі наданих послуг та звірки взаємних розрахунків Проте відповідач свої зобов'язання виконав частково, сплативши позивачеві лише 370578,22 грн., внаслідок виникла заборгованість у розмірі 32628,91 грн. 27.02.2009 року відповідачем до господарського суду надані платіжні доручення, які свідчать про часткову оплату заборгованості у розмірі 3500,00 грн. В зв’язку з цим господарський суд Харківської області визнав за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення основної суми заборгованості у розмірі 3500,00 грн. на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
Відповідно до пункту 4.2 договору, у разі порушення термінів розрахунків відповідач зобов’язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який вона сплачується, від суми платежу за кожний день прострочки. Розмір нарахованої пені за період з 01.08.2008 року по 12.12.2008 року складає 2874,92 грн. та ця сума підлягає стягненню з відповідача.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 32003,83 грн. заборгованості обґрунтовані, підтверджені доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, через що господарський суд Харківської області визнав їх такими, що підлягають задоволенню.
Викладені вище висновки господарського суду на думку колегії суддів відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, через що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Як свідчать матеріали справи, господарський суд Харківської області забезпечив додержання вимог статті 43,112-114 Господарського процесуального Кодексу України, всебічно, повно та об’єктивно дослідив фактичні обставини справи та оцінив наявні у ній докази в їх сукупності, керуючись при цьому чинним законодавством України.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог та одержаних на вимогу колегії суддів апеляційного господарського суду додаткових поясненнях відповідач вказує на те, що в силу закінчення строку дії укладених ним з позивачем договорів він звільнявся від передбаченої чинним законодавством України відповідальності за неналежне виконання прийнятих на себе договірних зобов’язань
За таких фактичних обставин апеляційні вимоги відповідача ґрунтуються на його власному довільному тлумаченні положень укладеного з позивачем договору, норм чинного законодавства. При цьому колегія суддів приймає до уваги те, що, відповідач ні під час вирішення спору господарським судом Харківської області, ні при розгляді його апеляційної скарги не надав відповідних відомостей про повернення ним позивачу або невикористання ним же вказаних вище пластикових карток, вартість яких являється предметом спору.
Разом з тим, господарський суд Харківської області правомірно звернув увагу на те, що відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Разом з тим відповідно до частини 1 статті 525 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України), одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичаїв ставляться. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язав встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язань (неналежне виконання). Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 ЦК України, відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 99, 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,
постановила:
Рішення господарського суду Харківської області від 02 березня 2009 року у справі № 51/325-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Головуючий суддя Погребняк В. Я.
Судді Бухан А.І.
Шевель О. В.