ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2012 р. Справа № 35237/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
Головуючого судді Сапіги В.П.,
суддів Онишкевича Т.В., Попка Я.С.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Кременецькому районі Тернопільської області на постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 01.12.2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Кременецькому районі Тернопільської області про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В :
23.11.2010 року ОСОБА_2 звернувся в суд першої інстанції з позовом до управління Пенсійного фонду України у Кременецькому районі Тернопільської області , в якому просив відновити пропущений строк звернення до суду за захистом порушеного права, визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати його здійснити перерахунок та виплатити державну соціальну допомогу дітям війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком в період з 01.01.2007р. по день винесення рішення судом першої інстанції та зобов’язати відповідача щомісячно виплачувати зазначену допомогу.
Постановою Кременецького районного суду Тернопільської області від 01.12.2010 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано дії відповідача протиправними. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України у Кременецькому районі Тернопільської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 з 23.05.2010 року підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись прийнятим рішенням суду першої інстанції, управління Пенсійного фонду України у Кременецькому районі Тернопільської області оскаржило його в апеляційному порядку, посилаючись на неправильне застосування судом ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Вважає, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову.
У відповідності до ст.197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є дитиною війни, а відтак має право на встановлене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії.
Колегія суддів вважає підставними заявлені позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача нарахувати і виплатити підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період 2010 року, оскільки дія норм ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2010 рік не була зупинена чи обмежена іншими нормативними актами. Статтею 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
У відповідності до ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Оскільки позивач звернувся з позовом до суду лише 23.11.2010 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення заявлених позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов’язання управління Пенсійного фонду України у Кременецькому районі Тернопільської області провести нарахування та виплату на користь позивача підвищення до пенсії з 23.05.2010 року та вважає, що таке підвищення необхідно проводити до 01.12.2010 року.
Відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог, судом першої інстанції не враховано вимог ст. 100 КАС України, згідно якої адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Поважності причин пропуску строку позивач не навів, тому позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Кременецькому районі Тернопільської області про стягнення підвищення до пенсії в період з 01.01.2007 року по 22.05.2010 року слід залишити без розгляду.
Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі, обов’язок щодо нарахування і виплати спірної допомоги правильно покладено на відповідача у справі.
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивача у передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі колегія суддів не вбачає.
Беручи до уваги, що правові положення, які передбачають виплату підвищення до пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є чинними, а позивач належить до вказаної групи осіб і має право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати розмір такої допомоги.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Відтак, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової, якою позовні вимоги задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 160, 1832, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
ПОСТАНОВИВ:
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Кременецькому районі Тернопільської області задовольнити частково, постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 01.12.2010 року у справі № 2а-1012/10 скасувати та прийняти нову.
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Кременецькому районі Тернопільської області щодо відмови у нарахуванні та виплаті на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Кременецькому районі Тернопільської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в період з 23.05.2010 року по 01.12.2010 року, з врахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Кременецькому районі Тернопільської області про зобов’язання здійснити перерахунок допомоги до пенсії в період з 01.01.2007 року по 22.05.2010 року залишити без розгляду.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.П. Сапіга
судді Т.В.Онишкевич
ОСОБА_3