ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2а-8858/08/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2009 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Костіва М.В.
при секретарі Жарській І.М.
за участю представників:
від позивача: не з'явилися;
від відповідача: не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги учаснику війни в сумі 4 526 грн. 00 коп.,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації, в якому просить суд стягнути з відповідача 4 526 грн. 00 коп. недоплаченої щорічної разової грошової допомоги учаснику війни. Позовні вимоги мотивує тим, що вона є учасником війни та що їй було виплачено не в повному обсязі щорічну разову грошову допомогу за 2005-2008 роки, чим порушено Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ та п.3 ст.22 Конституції України. Позивач вважає, що сума недоплати, яка утворилась внаслідок неправомірних дій відповідача повинна бути відшкодована ним в повному обсязі. Просить суд позов задовольнити.
Позивач в судове засідання не з'явилася, направила на адресу суду заяву (вх. №2545 від 19.01.2009 року) про розгляд справи без її участі.
В судове засідання відповідач Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації явку уповноваженого представника не забезпечив, на адресу суду подав письмове заперечення на адміністративний позов, в якому зазначає, що Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації діяло відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2004 року № 177 «Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з дотриманням норм ст.95 Конституції України, ст. 22, ч.5 ст.51 Бюджетного кодексу України. Вважає, що з боку управління відсутні протиправні дії, просить відмовити у задоволенні позову, зазначає, що позивачем було пропущено строк звернення до адміністративного суду, що згідно ч.1 ст.100 КАС України є підставою для відмови у задоволенні позову, на чому наполягає, просить суд адміністративну справу розглядати без участі представника.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що в задоволені адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.
Позивач - ОСОБА_1 є учасником війни, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1, виданим Управлінням праці та соціального захисту населення Золочівської РДА.
Частиною 5 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ, передбачено щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, виплачується разова грошова допомога у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, іншим учасникам війни - у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Згідно з частиною 1 статті 17-1 цього ж Закону - щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 року № 2542-ІІІ, при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються в тій частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього кодексу та закону про Державний бюджет України.
Статтею 34 Закону України "Про Державний бюджет на 2005 рік" та статтею 30 Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" встановлено виплату щорічної разової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни у розмірі 50 грн. Дані норми не визнавались неконституційними.
Щодо позовних вимог за 2007-2008 рік суд зазначає наступне.
Статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" встановлено, що у 2007 році учасникам війни виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" здійснюється у розмірі 55 грн. В 2008 році дана сума становила 65 грн. згідно постанови КМ України «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань»» від 12.03.2008 року N 183.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким встановлюється щорічна разова грошова допомога учасникам війни в розмірі 55,00 грн. та деякі положення Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.2007 року, зокрема пункту 20 розділу ІІ, згідно якого, розмір щорічної до 5 травня виплати разової грошової допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішення Конституційного суду України мають пряму дію і не можуть бути підставою для перегляду розміру вже виплачених сум допомоги. Отже, у 2007 році на момент виплати позивачу разової грошової допомоги учаснику війни були чинними стаття 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та змінена редакція ч.5 ст.14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до якої розмір щорічної грошової допомоги до 5 травня визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, їх соціального захисту" вищевказана допомога виплачується до 5 травня поточного року. Судом встановлено, позивачу виплачувалась щорічна разова грошова допомога до 5 травня як учаснику війни в 2005-2006 роках в розмірі 50 грн., в 2007 році в розмірі 55 грн., в 2008 році в розмірі 65 грн., що підтверджується відповідачем в запереченні проти позову №844 від 08.05.2009 року (вх. №18677 від 12.05.2009 року) та не заперечувалось позивачем.
Таким чином, вимоги позивача стосовно виплати йому разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику війни за 2005-2008 роки не підлягають до задоволення, оскільки такі були здійснені відповідачем у розмірах, встановлених статтею 34 Закону України "Про Державний бюджет на 2005 рік", статтею 30 Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік", статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" та в розмірах, передбачених Постановою КМ України «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» від 12.03.2008 року N 183.
У зв'язку із вищенаведеним, суд приходить до висновку про те, що позов задоволенню не підлягає.
Розподіл судових витрат відповідно до ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 4 Декрету Кабінету України «Про державне мито».
Керуючись ст.ст. 11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Суддя Костів М.В.
Повний текст постанови виготовлено 26.05.2009 року.