ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
05.03.07р. | Справа № А36/144-07 |
за позовом Дочірнього підприємства Обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" "Новомосковськтеплоенерго", м.Новомосковськ Дніпропетровської області
до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції, м.Новомосковськ Дніпропетровської області
За участю Прокурора Дніпропетровської області, м. Дніпропетровськ
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
Суддя Кожан М.П.
Секретар судового засідання Гриценко О.І.
Представники сторін:
від позивача Мазур Н.І., довіреність № 240 від 22.02.07р.
Буряк Т.М., довіреність № 147 від 01.02.2007р.
Троценко Г.Г., паспорт АЕ340193 від 25.06.1996р.(директор)
від відповідача Фісун Л.М. довіреність № 2817/10/10-009 від 24.02.2007р.
Прокопенко Є.М. довіреність № 170/10/10-009 від 10.01.2007р.
Панченко Л.О. довіреність № 254/10/10/009 від 11.01.2007р.
від прокурора Зіма Н.Б., посвідчення№ 167 від 09.08.2002р.
СУТЬ СПОРУ:
Справа розглядається на підставі ч.6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач звернувся до суду із позовом у якому просить (з врахуванням уточнень) визнати недійсними податкові повідомлення-рішення №0000812320/0 від 17.08.2006 року, № 00001722320/0 від 22.11.2006 року та № 00001722320/0 від 29.01.2007 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що, відсутні норми податкового законодавства, згідно з якими позивачу донараховано податок та штрафні санкції за спірними податковими повідомленнями-рішеннями.
Так, позивач зазначає, що ДП “Новомосковськтеплоенерго” має два рішення суду про стягнення кредиторської заборгованості: Рішення арбітражного суду Дніпропетровської області від 16.10.2001 року про стягнення з ДП “Новомосковськтепломережа” на користь ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” заборгованості в сумі 792 205,12 грн. та Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2002 року про стягнення з ДП “Новомосковськтепломережа” на користь ВАТ “Дніпропетровськгаз” заборгованості в сумі 1 289 966 грн.
Зазначені рішення суду вступили в дію 26.10.2001 року та 06.04.2002 року відповідно.
На дату вступу в силу зазначених рішень суду та на 30-ий календарний день від прийняття рішення судом були відсутні норми законодавства, які б зобов’язували покупця збільшувати валові доходи на суму непогашеної заборгованості.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що ним правомірно донараховано суми спірних податкових зобов’язань, оскільки в порушення підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 та пункту 5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ДП"Новомосковськтеплоенерго" суму кредиторської заборгованності підприємства перед іншими юридичними особами, яка залишилась нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, не було включено до складу валових доходів та не зменшено валові витрати у відповідних періодах, що призвело до заниження податку на прибуток , що є підставою для відповідача провести донарахування податку на прибуток в сумі 987683грн.00коп. та штрафної санкції 987682грн.50 коп. Всього донараховано 1975365грн.50 коп.
Згідно ст.160 Кодексу адміністративного судачинства України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників процесу, суд, -
ВСТАНОВИВ:
17.08.2006 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000812320/0, яким згідно з п.17.1.3 ст. 17 ЗУ від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п.п. 4.1.6 ст. 4 та п. 5.1. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 р. № 283/97 позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 1185318 грн., у тому числі за основним платежем –911783 грн., за штрафними санкціями –273535 грн.
За результатами адміністративного оскарження зазначене податкове повідомлення-рішення змінено та відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 00001722320/0 від 22.11.2006 року та № 00001722320/0 від 29.01.2007 року, якими згідно з п.17.1.3 та 17.1.6 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п.п. 4.1.6 ст. 4 та п. 5.1. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 р. № 283/97 позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 790047,50 грн., у тому числі за основним платежем – 75900грн., за штрафними санкціями –714147,50 грн.
Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту від 16.08.2006 р. № 71ДСК/237/03342190 „Про результати виїзної позапланової перевірки дочірнього підприємства „Новомосковськтеплоенерго”, код ЄДРПУ 03342190 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 р. по 31.12.2005 р.”
У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що спірні рішення прийняті у зв’язку із порушенням позивачем п.п. 12.1.5 п. 12.1. ст. 12 та п. 5.1 ст. Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР внаслідок невключення до валового доходу та непроведення коригування валових витрат по заборгованості, по якій закінчився термін позовної давності, перед ВАТ „ЕК Дніпрообленерго” в сумі 792205,00 грн. та перед ВАТ „Дніпропетровськгаз” в сумі 1183160,00 грн.
Як слідує із акта, вищезазначена заборгованість виникла у 2000-2001 роках та по якій винесені Рішення господарського суду Дніпропетровської області:
- від 16.10.2001 р. у справі № 9/264 в сумі 792205,00 грн. перед ВАТ ЕК „Дніпрообленерго”
- від 08.01.2002 р. у справі № 3/5 в сумі 1289966 грн. перед ВАТ „Дніпропетровськгаз”.
Та станом на 01.01.2006 року зазначена заборгованість непогашена, а отже по ній сплинув термін позовної давності, та відповідно до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” зазначена заборгованість підлягає включенню до валового доходу як безнадійна.
Однак, з висновками акта перевірки та доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов, суд не погоджується виходячи з наступного.
Відповідно до п. 12.1.5. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, “платник податку —покупець зобов’язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної …. судом…, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:
а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;
б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Зазначені норми податкового законодавства були внесені до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” згідно Закону України “Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" “ 349-ІV від 24.12.2002 року.
Згідно з п. 1 Прикінцевих положень Закону № 349 цей Закон набирає чинності з 1 січня 2003 року.
ДП “Новомосковськтеплоенерго” має два рішення суду про стягнення кредиторської заборгованості: Рішення арбітражного суду Дніпропетровської області від 16.10.2001 року про стягнення з ДП “Новомосковськтепломережа” на користь ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” заборгованості в сумі 792 205,12 грн. та Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2002 року про стягнення з ДП “Новомосковськтепломережа” на користь ВАТ “Дніпропетровськгаз” заборгованості в сумі 1 289 966 грн.
Відповідно до укладених угод з зазначеними постачальниками ДП “Новомосковськтеплоенерго” (покупець) здійснювало операції з покупки електроенергії та газу.
Згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Таким чином, зазначені рішення суду вступили в дію 26.10.2001 року та 06.04.2002 року відповідно.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавались законом як правопорушення.
На дату вступу в силу зазначених рішень суду та на 30-ий календарний день від прийняття рішення судом були відсутні норми законодавства, які б зобов’язували покупця збільшувати валові доходи на суму непогашеної заборгованості.
До 01.01.2003 року діяла наступна редакція п. 12.1.5 ЗУ “Про оподаткування прибутку”: “У випадку якщо суд (арбітражний суд) приймає рішення на користь продавця, валові доходи такого продавця збільшуються на суму заборгованості фактично стягненої з покупця. У випадку якщо на протязі 30-ти календарних днів після прийняття вказаного рішення покупець не повертає суму заборгованості, визнаної судом (арбітражним судом), продавець звертається на протязі наступних 30-ти календарних днів в арбітражний суд з позовом про визнання такого покупця банкрутом. При цьому валові доходи продавця не збільшуються на суму визнаної заборгованості покупця на протязі строку судового розгляду справи. У випадку, якщо продавець в зазначений термін не подає позов в арбітражний суд, він зобов’язаний збільшити валові доходи на суму заборгованості, визнаної судом (арбітражним судом).
Тобто, на момент вступу в силу рішень суду про стягнення заборгованості згідно з законодавством у підприємства ДП “Новомосковськтеплоенерго” –покупця, був відсутній обов’язок включати до складу валових доходів суму непогашеної кредиторської заборгованості визнаної в судовому порядку.
Така ж позиція викладена в Узагальнюючому податковому роз’ясненні щодо застосування пункту 12.1 статті 12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, затвердженого наказом ДПА України № 346 від 11.07.2003 року: “у випадку якщо строки, зазначені в абзацах “а” або “б” п.п. 12.1.5 ст. 12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, сплинули до 01.01.2003 року, збільшення валових доходів покупця не відбувається” (п. 2 абзац 3).
Відповідно до п. “г” пп. 4.4.2 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 податкове роз’яснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обгрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур.
Відповідно до п. “д” пп. 4.4.2 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз’яснення (за відсутності податкових роз’яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз’яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз’яснення чи узагальнююче податкове роз’яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз’яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз’яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано).
Згідно з п. 4.1.6. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, “ валовий дохід включає “…доходи з інших джерел та від позареалізаційних операцій, у тому числі у вигляді…” І далі встановлено перелік господарських операцій, але в цьому переліку відсутній обов’язок включення до валових доходів сум безнадійної кредиторської заборгованості, які були списані або не були списані платником податку.
А інші операції в акті перевірки не досліджувались.
По-друге, при наданні висновків за Актом перевірки відповідачем невірно застосовані норми цивільного законодавства.
Згідно ст. 71 Цивільного кодексу УРСР, що діяв на момент прийняття вищевказаних рішень суду, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України “позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу”.
Згідно ст. 76 Цивільного кодексу УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 79 Цивільного кодексу УРСР перебіг строку позовної давності переривається пред'явленням позову в установленому порядку.
Згідно ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до зазначених вище рішень суду позовні вимоги позивачів (кредиторів) задоволені, отже судом було встановлено, що за вказаними зобов’язаннями строк позовної давності перервано і він до цього часу не минув.
Таким чином, є безпідставним посилання в Акті перевірки на закінчення строків “позовної давності” щодо погашення кредиторської заборгованості визнаної судом, що призвело до неправомірного донарахування валового доходу в сумі 1975365 грн.
Крім того, на підставі наказів суду виданих відповідно до рішень, було відкрите виконавче провадження в Державній виконавчій службі у м. Новомосковськ та Новомосковському районі. Це і є правовідносини, які виникають після захисту судом порушеного права.
Виконавче провадження по стягненню з ДП “Новомосковськтеплоенерго” заборгованості визнаної судом не закінчено.
Крім того, слід зауважити, що на процедуру виконавчого провадження не розповсюджуються норми про застосування позовної давності, оскільки позовна давність це строк для звернення саме із позовом до суду, а не для звернення до виконавчої служби за виконанням судового рішення.
Згідно з листом від 23.08.2006 р. за № 136/14926 ДВС в м. Новомосковськ та Новомосковському районі виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області № 9/264 від 27.10.2001 року про стягнення з ОКП “Дніпротеплоенерго” “Новомосковськтеплоенерго” на користь ВАТ ЕК “Дніпрообленерго” боргу в сумі 792205,12 грн., входить до складу зведеного виконавчого провадження про стягнення заборгованості з ОКП “Дніпротеплоенерго” “Новомосковськтеплоенерго”, на теперішній час зупинено на підставі п. 15 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження” у зв’язку з внесенням підприємства до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”.
ДП “Новомосковськтеплоенерго” внесене до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” за № 278 від 28.11.2005 року.
Відповідно до п. 9.3. ст. 9 Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” № 2711-ІV від 23.06.2005 року “при списанні платниками податків —учасниками розрахунків заборгованості, визначеної цією статтею, не застосовується порядок врегулювання безнадійної заборгованості, встановлений статтею 12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.
Згідно з п. 22.31 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що на період дії процедури погашення заборгованості згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" для платників податків - учасників розрахунків, визначених цим Законом, порядок оподаткування їх прибутку визначається з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
Норми статті 12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не поширюються на заборгованість, до якої застосовується механізм списання на умовах, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
На погашення боргів за 2000-2001 р.р. укладені угоди з ВАТ “Дніпрообленерго” по постанові Кабінету Міністрів України № 705 в сумі 362 583,55 грн. та повністю проведно погашення заборгованості у грудні 2006 року.
Станом на дату складання акту перевірки за даними бухгалтерського обліку обліковується кредиторська заборгованість, тому висновки ревізорів що ДП “Новомосковськтеплоенерго” не здійснив компенсацію вартості, які він отримав, не відповідає дійсності.
Крім того, є безпідставним визначення у спірних податкових повідомленнях-рішеннях штрафних (фінансових) санкцій у розиірі 714147,5грн. на підставі 17.1.6 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”.
Так, відповідно до вказаної правової норми у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Відповідачем, у порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено, що платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 Розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції від 17.08.2006 року №0000812320/0.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції від 22.11.2006р. № 00001722320/0.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції від 29.01.2007р. № 00001722320/1.
Присудити судові витрати у сумі 3грн. 40коп. з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства Обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" "Новомосковськтеплоенерго".
Відповідно до ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.П.Кожан
Дата складення постанови у повному обсязі- 12.03.2007р.