Справа № 2-1431/2010

Номер провадження 2-1431/2010

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.05.2010 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Дегтярчук М.О., при секретарі - Заводяній О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області про зобов'язання здійснити перерахунок, нарахування, здійснити виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» за 2008-2009 роки ,

встановив:

Позивач звернувся з позовом про зобов'язання відповідача нарахувати і сплатити недоплачену йому, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2009 року, зобов'язати відповідача виконувати нарахування щомісячно'] державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач має статус дитини війни і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на пільги, передбачені цім Законом, зокрема, на отримання державної соціальної допомоги, що повинна виплачуватися з 1 січня 2008 року у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, га встановлена в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, однак всупереч діючого законодавства відповідачем протягом 2008-2009 p.p. не виплачувалася доплата до пенсії в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком.

Відповідач, в судове засідання не з'явився, однак надав заперечення на позов, в якому вважає дії Управління Пенсійного фонду щодо невиплати позивачу доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" правомірним через невизначеність на законодавчому рівні органу, на який покладено обов'язок здійснення таких виплат особам, які мають статус дитини війни, за рахунок яких коштів повинні здійснюватися ці виплати та який розмір мінімальної пенсії за віком необхідно застосовувати при обчисленні таких доплат. Враховуючи, що механізм реалізації положень статті 6 ЗУ "Про соціатьний захист дітей війни" відсутній, то вирішити питання про реалізацію вказаного положення можливо лише шляхом внесення змін до Закону України "Про соціальний захист дітей війни". При цьому відповідач зазначив, що необґрунтованість доводів позову щодо застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених за цим Законом. Крім того, прохав слухати справу без його участі за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З довідки Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області від 17 травня 2010 року вбачається, що позивачу дійсно було недоплачено щомісячну державну соціальну допомогу „дітям війни" за 2008-2009 p.p.

Копією паспорту позивача, доведено, що він народився 28 липня 1939 року.

Згідно із ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно, позивачка є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Даний факт підтверджується копією пенсійного посвідчення позивача серії АА № 545909 з проставленим в ньому штампом «Дитини війни».

Враховуючи зазначений статус позивача, суд зазначає, що його соціаіьний захист регулюється Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Виходячи з того, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний хист дітей війни», суд вважає, що на нього повністю розповсюджуються всі пільги та оціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», в тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6зазначеного Закону.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до п. п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в наступній редакції. Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п. п. 1-4. 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Рішення Конституційного Суду України у цій справі мас преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суді України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, відповідач повинен був з 22.05.2008 року нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п.п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік га про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ця норма втратила чинність та не підлягата застосуванню.

Пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. за № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» встановлено розмір підвищення до пенсії дітям війни: з 22 травня - 48, 1 гривні, з 1 липня - 48, 2 гривні, з 1 жовтня - 49, 8 гривні, що складає 10% прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Однак, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» встановлено розмір підвищення до пенсії дітям війни на рівні ЗО % мінімальної пенсії за віком, а не на рівні 10 % прожиткового мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ч. 2 ст. З Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Отже, виходячи з вимог ч. 2 ст. З Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та принципу верховенства закону над підзаконними нормативними актами, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, а не здійснювати таку доплату згідно положень п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. за № 530 та п. п. 41 розділу 2 ікону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких конодавчих актів України», який втратив чинність з моменту прийняття Конституційним удом України рішення про неконституційність даного Закону. Між тим, до 22.05.2008 року, обто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним судом України, відповідач, дійснюючи позивачу доплати, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 01.01.2008 року, з урахуванням п. п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з .01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають

Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" дія цієї статті Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не була зупинена і, відповідно, у 2009 році продовжує діяти норма, згідно якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26 грудня 2008 року № 835-V1. що набрав чинності з 1 січня 2009 року прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року - тобто 498 гривень.

Таким чином, згідно вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відповідач повинен нарахувати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, а при виплаті такого нарахування врахувати вже виплачену суму та провести виплату недоплаченої суми підвищення до пенсії

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121/2001 і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

За змістом ч.і ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №12/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.

Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов'язок щодо: призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за № 8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням -забезпечення призначення та виплати пенсії.

Отже, обов'язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни», покладено саме на органи Пенсійного фонду України.

Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати пенсії та гіоклача виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - енсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його ганів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, о вони не виконали своїх повноважень без поважних причин.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що обов'язок по нараху ванню та виплаті доплати о пенсії позивачу, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 № 2195-ІУ покладено на управління Пенсійного фонду України в Лозівському йоні Харківської області, за місцем проживання позивача.

Таким чином, вимоги позивача щодо зобов'язання управління Пенсійного фонду країни в Лозівському районі Харківської області здійснити перерахунок підвищення до пенсії дитини війни підлягають задоволенню з 1 січня 2009 року без обмеження певною датою, кільки Законом України "Про соціальний захист дітей війни" не передбачено строк його дії. Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати у сумі 40,40 грн. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст. ст. З, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", ст. ст. 2, 4, 6, 10, 11, 15. 60, 213-215 ЦПК України, ВД,-

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково. Визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області щодо не нарахування та невиплати позивачу соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 ЗУ» Про соціальний захист дітей війни»

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області на користь ОСОБА_1 витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у сгрок, встановлений статтею 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: