2
Справа № 2-3037/09
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
29 квітня 2009 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська
в складі: головуючого судді Варенко О.П.,
при секретарі Воскрисенській В.М.,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м.
Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Амур-
Нижньодніпровської районної в м.Дніпропетровську ради про визнання права
власності, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачі звернулись до суду з зазначеним позовом до відповідача, зазначивши
що вони є власниками по 1/3 частини домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі свідоцтв про право на спадщину за
законом, виданих четвертою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою
21.07.1982 року та 23.07.1982 року. В 1989 – 1992 роках вони самовільно
побудували теплицю літ. «Е», топочну літ. «Е1» та прибудували гараж на 50% літ.
«Д».
В 2008 році вони звернулись до Виконкому Амур-Нижньодніпровської районної в м.
Дніпропетровську ради з заявою про введення зазначених будівель в експлуатацію.
Державна приймальна комісія при Виконкомі Амур-Нижньодніпровської районної в м.
Дніпропетровську ради вищезазначені будівлі 18.09.2008 року прийняла в
експлуатацію.
Рішенням Виконкому Амур-Нижньодніпровської районної в м.Дніпропетровську ради
від 25.12.2008 року № 391/41 акт приймальної комісії затверджений.
На підставі викладеного просять: визнати за ОСОБА_1 право
власності на самочинно побудовані: теплицю літ. «Е», топочну літ. «Е1» та
гараж на 50% літ. «Д», розташовані по АДРЕСА_1 в розмірі ? частини; визнати заОСОБА_2,ОСОБА_3 право власності на самочинно
побудовані: теплицю літ. «Е», топочну літ. «Е1» та гараж на 50% літ. «Д»,
розташовані по АДРЕСА_1 в розмірі по 1/4 їх
частини.
В судовому засіданні позивачі надали пояснення, аналогічні змісту позовної
заяви, просили позов задовольнити.
Представник відповідача Борисенко А.В позов визнав.
Вислухавши сторони, дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив, що
позивачі є власниками по 1/3 частини домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі свідоцтв про право на
спадщину за законом, виданих Четвертою Дніпропетровською державною нотаріальною
конторою 21.07.1982 року, зареєстровано в реєстрі за № 2-1539, та 23.07.1982
року, зареєстровано в реєстрі за № 2-1573.
В 1989 – 1992 роках вони самовільно побудували теплицю літ. «Е», топочну літ.
«Е1» та прибудували гараж на 50% літ. «Д».
Власниками земельної ділянки, на якій розташоване домоволодіння є позивачі
ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Згідно ст.331 ч.2 ЦК України право власності на новостворене нерухоме
майно виникає з часу завершення будівництва, прийняття в експлуатацію і
державної реєстрації в БТІ.
25.12.2008 року відповідач своїм рішенням № 391/41 “Про введення в
експлуатацію госппобудов поАДРЕСА_1” затвердив акт державної
приймальної комісії від 18.09.2008 року «З прийняття в експлуатацію закінчених
будівництвом об’єктів» теплиці літ. «Е», топочної літ. «Е1», гаражу літ. «Д» по
АДРЕСА_1».
Згідно ч.2 ст.375 ЦК України, власник земельної ділянки здобуває право
власності на зведені їм будинки, споруди й інше нерухоме майно.
Згідно з ч.5 ст.376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної
ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке
самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Зведення теплиці літ. «Е», топочної літ. «Е1», гаражу літ. «Д» не змінило
розмір земельної ділянки позивачів та її цільового призначення. Як визначено ст.
95 ЗК України, землекористувачі, якщо інше не передбачається законом чи
договором, мають право: г) споруджувати житлові будинки, виробничі та інші
будинки і споруди. Таким чином, позовні вимоги позивачів обгрунтовані і
підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.10, 60, 214, 215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно
побудовані: теплицю літ. «Е», топочну літ. «Е1» та гараж на 50% літ. «Д»,
розташовані по АДРЕСА_1 в розмірі ? частини.
Визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_3
право власності на самочинно побудовані: теплицю літ. «Е», топочну літ. «Е1»
та гараж на 50% літ. «Д», розташовані по АДРЕСА_1 в розмірі по 1/4 їх частини.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду
Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м.
Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення
заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів
апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя: