КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.05.2009 № 15/169/31-182/32
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Тегза О.Ю. – директор,
Шевчук О.В., дов.від 16.03.09 № 9,
Шевчук В.Л., дов.від 16.03.09 № 10,
від відповідача - Карпенко В.К., дов.від 04.07.08 № 618,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Прилуцький завод "Білкозин"
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.01.2009
у справі № 15/169/31-182/32 (суддя
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Томіг"
до Відкритого акціонерного товариства "Прилуцький завод "Білкозин"
про стягнення суми
та
за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства “Прилуцький завод “Білкозин”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Томіг”
про стягнення суми,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Томіг” (далі – позивач) звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Прилуцький завод “Білкозин” (далі – відповідач) про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором поставки від 10.01.08 № 83.
В процесі розгляду справи Відкрите акціонерне товариство “Прилуцький завод “Білкозин” подало зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Томіг” про стягнення збитків за неякісно поставлену продукцію та штрафу.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 26.01.09 первісний позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 1717165,90 грн. боргу, 26069,72 грн. витрат від інфляції, 17862,93 грн. процентів річних, відшкодовано 17610,99 грн., пов’язаних зі сплатою державного мита та 109,14 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині первісного позову відмовлено; в задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю. Рішення мотивоване тим, що за отриманий згідно договору поставки від 10.01.08 № 83 товар відповідач розрахувався частково; надані відповідачем докази не підтверджують фактів поставки позивачем йому товарів неналежної якості; поставку товару по кількості здійснено в межах, встановлених п.2.1 договору, весь товар прийнято покупцем; сторонами у договорі не визначено розміру пені, яка підлягає стягненню з покупця у разі прострочення зобов’язання по оплаті товару; підставою для відмови у зустрічному позові є недоведеність поставки товару неналежної якості та понесених покупцем збитків.
Не погодившись з рішенням, відповідач за первісним позовом звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняте нове рішення про задоволення зустрічного позову. На думку апелянта, рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки неповно і невсебічно відображає обставини справи, неправильно визначає юридичну суть і характер спірних правовідносин. Доводи скарги мотивовані тим, що відповідач не забезпечив жодної поставки товару сертифікатом якості; в період з травня по червень 2008 року позивачем по первісному позову було поставлено спілок, який був неякісним, що знаходить своє підтвердження в листах від 23.05.08 № 466, від 26.05.08 № 477, від 29.05.08 № 487, від 06.06.08 № 521, від 20.06.08 № 566а, від 06.06.08 № 518, від 19.06.08 № 566, від 19.06.08 № 560, від 27.06.08 № 600; доказом отримання неякісного спілку апелянт вважає також акти прийому продукції за якістю від 19.06.08 № 4, від 19.06.08 № 5, від 26.06.08 № 5 (вторинний), довідку головного технолога Чумаченко Т.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.04.09 відповідачеві за первісним позовом відновлено пропущений строк на апеляційне оскарження рішення, апеляційну скаргу прийнято до провадження з призначенням її розгляду на 29.04.09.
Позивач за первісним позовом надав відзив на апеляційну скаргу та доповнення до нього. В поданих документах він зазначив, що вважає оскаржуване рішення законним та винесеним без порушень будь-яких норм матеріального та процесуального права з повним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи.
В судове засідання 29.04.09 представники відповідача за первісним позовом (апелянта) не з’явились, в зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 20.05.09 (ухвала суду апеляційної інстанції від 29.04.09 у даній справі).
20.05.09 в судове засідання представники сторін з’явились. Представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та просив рішення скасувати, а представник позивача за первісним позовом просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі та не зв’язаний доводами апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази, обговоривши доводи скарги, відзиву та доповнень до нього, колегія суддів дійшла висновку про наступне.
10.01.08 між відповідачем (за текстом договору “покупець”) та позивачем (за текстом договору “постачальник”) був укладений договір поставки № 83 (далі – договір поставки).
Предметом даного договору є поставка голинного спілку шкір великої рогатої худоби для виробництва білкової ковбасної оболонки.
Пунктом 3 договору поставки сторони визначили базові умови поставки, які полягають в тому, що голинний спілок поставляється партіями згідно з графіком поставки сировини на час дії договору, затвердженого та узгодженого обома сторонами по строкам поставки, кількості та ціні. Так, сторонами було погоджено графік поставки товару в період з 10.02.08 по 15.04.08 в кількості 390 тонн на загальну суму 1478880,0 грн.
За умовами договору оплата товару проводиться з відстрочкою платежу в 15 банківських днів після надходження партії товару на склад покупця при відповідності якості умовам пп.2.2, 2.3 договору.
Як вбачається з накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, довіреностей на отримання товару, долучених до матеріалів справи (стор.39-11 т.1 та стор.3-58 т.2), на виконання умов договору позивач в період з 15.01.08 по 18.06.08 поставив товар на загальну суму 2923620,62 грн.
За отриманий товар відповідач розрахувався частково. Даний факт підтверджується наданими виписками з рахунків та актом звірки взаєморозрахунків від 30.06.08, за даними якого заборгованість відповідача на користь позивача становить 1813423,50 грн. Факт часткового погашення боргу не заперечувався і представниками сторін в судовому засіданні.
Одним з доводів відповідача щодо відмови оплати наявності заборгованості є те, що на його думку, в період з травня по червень 2008 року позивачем було поставлено спілок, який був неякісним. В якості доказів поставки неякісного товару відповідач посилається на листи від 23.05.08 № 466, від 26.05.08 № 477, від 29.05.08 № 487, від 06.06.08 № 521, від 20.06.08 № 566а, від 06.06.08 № 518, від 19.06.08 № 566, від 19.06.08 № 560, від 27.06.08 № 600 та акти приймання по якості від 19.06.08 №№ 4, 5, від 26.06.08 № 5 (вторинний).
На думку колегії суддів, Господарський суд Чернігівської області обґрунтовано не прийняв дані документи в якості доказів поставки товару неналежної якості, оскільки вони повністю спростовуються доповненнями № 1 від 27.06.08 до договору поставки № 83.
Так, матеріали справи свідчать, що 27.06.08 сторонами був укладений додаток № 1 до договору поставки № 83 від 10.01.08, який є його невід’ємною частиною. Зі змісту доповнення вбачається, що сторонами договору поставки письмово підтверджена відсутність претензій стосовно кількості та якості поставленого позивачем голинного спілку у кількості 183487 кг на суму 695782,70 грн., який прийнятий відповідачем у виробництво. Одночасно сторонами визнано, що листи від 23.05.08 № 466, від 26.05.08 № 477, від 29.05.08 № 487, від 06.06.08 № 521, від 20.06.08 № 566А, від 06.06.08 № 518, від 19.06.08 № 556, від 19.06.08 № 560, акти приймання від 27-28.05.08, від 29.05.08, від 04-06.06.08, від 06.06.08, від 26.05.08 визнаються недійсними (анулюються) і не мають юридичної сили. Дане доповнення підписано сторонами без будь-яких зауважень, в передбаченому законом порядку недійним визнано не було.
Отже, матеріали справи не містять належних доказів поставки позивачем товару неналежної якості.
Що стосується інших наданих відповідачем документів на підтвердження поставки неякісного товару, то вони також не визнаються судом в якості належних доказів. Ці документи, в т.ч. довідка головного технолога товариства Чумаченко Т.В., є внутрішніми документами товариства, складеними в односторонньому порядку, не передбачені умовами договору поставки та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 (далі – Інструкція № П-7).
Стосовно доводів відповідача про те, що з боку позивача жодна поставка не була забезпечена сертифікатами якості, слід зазначити наступне.
Пунктом 7.1 договору поставки сторони узгодили, що кожна партія спілку супроводжується рахунком-фактурою, ветеринарним свідоцтвом, сертифікатом якості, накладною, податковою накладною.
Разом з тим, відповідно до умов п.6.1 договору поставки покупець на своєму складі при отриманні конкретної партії товару та незалежно від наявності і змісту сертифікатів позивач самостійно на протязі 5 робочих днів забезпечує приймання всієї фактично поставленої продукції за кількістю і якістю.
Згідно з п.5.1 договору поставки покупець має оплачувати товар, який після прийняття його на складі покупця, відповідає якісним показникам, встановленим пп.2.2 та 2.3 договору. Тобто, виходячи з наведеного вище, обов’язок покупця сплатити за товар не залежить від надходження чи ненадходження з партією товару відповідного сертифікату якості.
Крім того, відповідно до п.14 Інструкції № П-7 у випадку надходження до покупця продукції без певних супровідних документів, які з боку постачальника засвідчують якість і комплектність поставленої продукції, приймання продукції не призупиняється, а продовжується у загальному порядку зі складанням окремого акту про фактичну якість і комплектність поставленої продукції з зазначенням в акті, які конкретні документи були відсутні.
Умовами другої частини п.6.1 договору поставки сторони передбачили, то в разі виявлення невідповідності спілку по кількості або якості покупець протягом 24-х годин складає акт і передає його постачальнику по факсу з викликом представника постачальника.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує факт отримання ним від відповідача акту приймання по якості від 19.06.08 № 4, акту відбору зразків з поставленої партії товару від 19.06.08 до акту № 4, акту приймання по якості від 19.06.08 № 5, акту відбору зразків з поставленої партії товару від 19.06.08 до акту № 5, акту приймання по якості № 5 (вторинний) від 19.06.08. Докази їх надсилання в матеріалах справи відсутні.
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, Господарський суд Чернігівської області обґрунтовано дійшов висновку, що відповідачем не доведено факти поставки позивачем неякісної продукції, в зв’язку з чим відсутні підстави для застосування штрафних санкцій за поставку неякісної продукції. Також недоведеними є наявність у відповідача збитків, підстави їх виникнення і розміру.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні зустрічного позову відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи.
Статтею 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні вимоги містяться і в ст.193 Господарського кодексу України.
Згідно п.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
Оскільки матеріалами справи доведено факт наявності боргу відповідача перед позивачем, то вимоги первісного позову щодо його стягнення є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (п.2 ст.625 ЦК України).
Отже, правомірним є стягнення з відповідача на користь позивача витрат від інфляції та 3% річних.
Що стосується стягнення пені, то, на думку колегії суддів, Господарський суд Чернігівської області обґрунтовано відмовив у задоволенні цих вимог, оскільки умовами договору поставки не передбачено відповідальності у вигляді стягнення пені.
Враховуючи викладене вище, рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.01.09 прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, відповідає матеріалам та фактичним обставинам справи, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.01.09 у справі № 15/169/31-15/182/32 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Прилуцький завод “Білкозин” – без задоволення.
2. Матеріали справи № 15/169/31-15/182/32 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Головуючий суддя
Судді
28.05.09 (відправлено)