Справа №2-107/2009р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2009 року           Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

                              головуючої судді:  Шелудякова Л.В.,

                              при секретарі:         Лабовкіній Г.Г.,

                за участю:

                представника позивача ОСОБА_1,

                представника відповідача адвоката ОСОБА_2,

                представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

    Позивач ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, посилаючись на те, що 01.01.2007 року на 167 км автодороги Суми-Полтава-Олександрія з вини водія автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_5 відбулось зіткнення з автомобілем М-412 державний номерний знак 447 54 СК під її керуванням. Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди її автомобіль пошкоджено, а їй завдані тілесні ушкодження.

    Враховуючи зазначене, просила стягнути на її користь з відповідача матеріальні збитки, завдані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 20923 грн. 64 коп., заподіяну їй моральну шкоду в сумі 50000 грн.

    Ухвалою суду від 19 грудня 2008 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» (т.1 а.с.197).

    Під час розгляду справи позивач ОСОБА_4 позовні вимоги до ОСОБА_5 та ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» щодо стягнення матеріальних збитків, а саме коштів витрачених на лікування та щодо вартості автомобіля, просила залишити без розгляду, подала відповідну заяву, яка задоволена ухвалою суду від 25.05.2009 року.

    З врахуванням уточнених позовних вимог ОСОБА_4 просила стягнути з ОСОБА_5 на її користь завдану їй моральну шкоду в сумі 50000 грн., судові витрати, які складаються з витрат на правову допомогу в сумі 4000 грн. та витрат на проведення експертизи щодо оцінки пошкодженого майна в сумі 300 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_4 та її представник адвокат ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, надавши пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_5 уточнений позов не визнав, вказавши, що він не винен у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася, оскільки він не порушив правила дорожнього руху.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_2 також вважав, що вина ОСОБА_5 у вчиненні вказаної дорожньо-транспортної пригоди не доведена, а тому ОСОБА_5 не повинен нести відповідальність за заподіяну позивачу моральну шкоду.

Представник відповідача ОСОБА_6 акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» ОСОБА_3 пояснила, що страхова компанія повністю виконала зобов’язання перед страхувальником ОСОБА_4 та відшкодувала витрачені нею кошти на лікування та за пошкоджений транспортний засіб, при вирішенні питання про стягнення з відповідача ОСОБА_5 моральної шкоди покладалась на розсуд суду.

Заслухавши пояснення позивача, відповідачів, представників сторін, дослідивши докази у справі, суд приходить до висновку, що уточнений позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.07.2007 року на 167 км автодороги Суми-Полтава-Олександрія відбулась дорожньо-транспортна пригода з участю водія ОСОБА_5, який керував автомобілем НОМЕР_1 та водія ОСОБА_4, яка керувала автомобілем М-412 державний номерний знак 447 54 СК, внаслідок автомобіль останньої було пошкоджено, а ОСОБА_4 завдані тілесні ушкодження середньої ступені тяжкості.

За вказаним фактом слідчим СВ Полтавського РВ УМВС України в Полтавській області 14.02.2007 року порушено кримінальну справу за ознаками ч.1 ст.286 КК України (т.2 а.с.74).

Під час досудового слідства по кримінальній справі призначено авто-технічну експертизу, проведення якої доручено науково-дослідному експертно-криміналістичному центру УМВС України в Полтавській області.

Згідно висновку експерта від 15.08.2007 року за №217 у вищезазначеній дорожній обстановці в діях водія автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_5 вбачаються невідповідності вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться у причинному зв’язку з виникненням даної пригоди. В діях водія автомобіля М-412 державний номер 447 54 СК ОСОБА_4 невідповідностей з вимогами п.12.3 Правил дорожнього руху, які б з технічної точки зору знаходилися в причинному зв’язку з виникненням даної пригоди, не вбачається.

Також зроблено висновок, що у вказаній дорожній обстановці водій автомобіля ВАЗ-21099 ОСОБА_5 шляхом виконання вимог п.10.1 Правил дорожнього руху мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем М-412, для чого у нього не було будь яких перешкод технічного характеру, а водій автомобіля М-412 ОСОБА_4 шляхом виконання вимог п.12.3 вищевказаних Правил, не мала технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем ВАЗ-21099 (т.2 а.с.82-87).

Згідно висновку судово-медичної експертизи №2187 від 20.08.2007 року внаслідок зіткнення автомобілів ОСОБА_4 заподіяні тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розгляду здоров’я (т.2 а.с.75-81).

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 знаходилася на стаціонарному лікуванні з 01.01.2007 року по 26.02.2007 року та з 27.02.2007 року по 28.08.2007 року, з 30.08.2007 року висновком медико-соціальних (експертних) комісій (МСЕК) їй встановлена третя група інвалідності, а з 11.09.2008 року – друга група інвалідності (т.2 а.с.91).

Постановою Полтавського районного суду від 25.10.2007 року ОСОБА_5 звільнений від кримінальної відповідальності за скоєння злочину передбаченого ч.1 ст.286 КК України на підставі ст.1 п. «б» Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року, а кримінальну справу відносно нього провадженням закрито (т.1 а.с.4).

Під час кримінального судочинства ОСОБА_5 не визнав свою вину у вчиненні злочину, однак не довів, що його вина у вчиненні злочину відсутня.

Суд відхиляє доводи відповідача ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_2 щодо не доведеності вини ОСОБА_5 у вказаній дорожньо-транспортній пригоді, і вважає, що вина його підтверджується висновком судово-медичної експертизи №2187 від 20.08.2007 року науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Полтавській області, висновком судово-медичної експертизи від 20.08.2007 року, Постановою Полтавського районного суду від 25 жовтня 2007 року про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, іншими матеріалами справи.

Доводи свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, надані кожним окремо у судовому засіданні, суд не приймає до уваги, оскільки їх показання щодо подій, які відбулись, основані на суб’єктивних висновках і не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 заподіяна матеріальна шкода, яка складається з витрат на лікування в сумі 6103 грн. 31 коп. та збитків, завданих внаслідок пошкодження транспортного засобу в сумі 2098 грн. 03 коп.

Зазначена матеріальна шкода відшкодована Полтавською філією  ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» (т.2 а.с.1,2). Позовну заяву у частині відшкодування матеріальних збитків ОСОБА_4 просила залишити без розгляду, і її заява судом задоволена (т.2 а.с.93).

При вирішенні позовної вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_5 моральної шкоди, суд виходить з положень ст.1167 ЦК України, яка передбачає, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоду завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я фізичній особі внаслідок джерела підвищеної безпеки.

Суд приходить до висновку, що дії відповідача ОСОБА_5 привели до спричинення моральних страждань та переживань позивача, але, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає позовні вимоги в цій частині завищеними, та такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу ОСОБА_4 заподіяно тілесні ушкодження, і на даний час вона є інвалідом другої групи, що підтверджується довідкою Полтавського обласного центру МСЕК серії МСЕ №8392256 від 11 вересня 2008 року (т.2 а.с.91). Внаслідок погіршення стану здоров’я ОСОБА_4 вимушена була змінити звичний ритм життя, із-за незадовільного зовнішнього виду не мала можливості спілкуватись із знайомими, близькими та друзями.

Разом з тим, суд враховує ступень вини, сімейний та майновий стан відповідача ОСОБА_5, те що на його утриманні знаходиться неповнолітня дитина (т.2 а.с.88).

З врахуванням вказаних обставин, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що на користь позивача необхідно стягнути з відповідача 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно квитанцій №1213 від 8 листопада 2007 року та №1215 від 12 вересня 2007 року за послуги адвоката ОСОБА_1 позивачем ОСОБА_4 сплачено 4000 грн. (т.1 а.с.7,8).

Оскільки позивач ОСОБА_4І та її представник адвокат ОСОБА_1 не надали будь-яких розрахунків щодо витрат на правову допомогу, але враховуючи тривалий час розгляду справи, наявну і дійсну участь представника позивача при розгляді справи, суд вважає що з відповідача ОСОБА_5 слід стягнути на користь позивача ОСОБА_4 2000 грн. в рахунок відшкодування судових витрат у вигляді правової допомоги, таким чином частково задовольняючи вказану вимогу (а.с.7,8).

Також, з відповідача ОСОБА_5 на користь позивача ОСОБА_4 підлягають стягненню витрати в сумі 300 грн. (т.1 а.с.22) на проведення автотоварознавчого дослідження щодо визначення суми матеріального збитку.

У відповідності зі ст.ст. 81, 88 ЦПК України, з урахуванням задоволених вимог, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 07 грн. 50 коп., яки не сплачені позивачем при подачі позову.

На підставі викладеного, ст.ст. 1167, 1187 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

    Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 заподіяну моральну шкоду у сумі 10000 грн. (десять тисяч гривень), судові витрати, які складаються з витрат на правову допомогу в сумі 2000 грн. (дві тисячі гривень) та витрат на проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 300 грн. (триста гривень).

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп. (вісім гривень 50 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 07 грн. 50 коп. (сім гривень 50 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційного суду або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: (підпис)

ВІРНО: