Справа № 2-А-4553/09
ряд.стат.звіту № 19
код суду 0707
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2009 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в особі судді Заборовського В.С.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Мукачево про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, нарахування та виплату недоплаченої щомісячної соціальної допомоги як “дитині війни”,-
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на порушення відповідачем норм Конституції України, положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни», просив поновити пропущений строк для звернення до суду та зобов»язати УПФ в м.Мукачево нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу як «дитині війни» за 2006,2007,2008 роки і розглянути справу без її участі.
Відповідач у запереченні на позовну заяву просив у позові відмовити в зв»язку з тим, що видатки на дітей війни в Державному бюджеті України за ці роки не були передбачені і крім того позивач пропустив строк звернення до суду. Просив розглянути справу без участі представника відповідача.
Оскільки сторони заявили клопотання про розгляд справи в їх відсутності, судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ч.3 ст.122 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсія підвищується на 30% мінімального розміру пенсіїї за віком.
Відповідно до ст.7 вищеназваного закону фінансове забезпечення державних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України і доплату до пенсії здійснює Управління Пенсійного фонду України в м.Мукачево Закарпатської області, яке є відповідачем по справі.
Позивачка є дитиною війни, що підтверджується посвідченнями та має право на пільги, встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Дію ст.6 вказаного закону було зупинено на 2006 р. згідно з Законом України від 20 грудня 2005 року №3235-ІУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік», а Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19 січня 2006 р. №3367-ІУ, установлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Протягом 2006 року Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України нормативно-правових актів щодо запровадження підвищення до пенсій згідно зі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не приймалося і положення цього закону реалізовані не були.
Закони України «Про державний бюджет на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року та «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» від 19 січня 2006 року неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.
Таким чином, відповідно до вищезазначених Законів, у відповідача не було підстав нараховувати та виплачувати позивачеві доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,оскільки до 15 березня 2006 року дію зазначеної норми було зупинено, а потім передбачені нею виплати не запроваджені.
Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 р. № 489-У передбачено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України »Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»),у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Положення ст.111 вищезгаданого Закону втратило чинність, як таке, що визнано неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду України №6-рп2007 від 09 липня 2007 року, тобто було поновлено соціальні пільги і гарантії дітям війни.
Отже, відповідач з 09 липня 2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нараховувати та здійснювати позивачеві відповідні доплати.
Що стосується вимог позивача про зобов»язання відповідача виплачувати йому у 2008 році щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, то суд вважає такі вимоги частково обгрунтованими, виходячи з наступного.
Відповідно до п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в наступній редакції. Дітям війни (крім тих, на які поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
З 01 січня 2008 року позивачці було нараховано та виплачується зазначене підвищення відповідно до встановленого розміру, що підтверджується листами Управління Пенсійного фонду України в м.МукачевоЗакарпатської області.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007р. № 107-ІУ статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»)до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Зміни, внесені вищенаведеним законом, втратили чинність через визнання їх неконституційними за Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року в справі № 10-рп2008.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року в справі Кечко проти України(Заява № 63134\00) суд зауважив, що в межах свободи дій держави визначити, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Таким чином, суд визнав, що позивач має право на підвищення до пенсії, що встановлені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період чинності цього закону, зокрема, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
При нарахуванні зазначеного підвищення береться за основу мінімальна пенсія за віком у відповідності з абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».
Строк для звернення до суду підлягає поновленню, оскільки порушення прав позивача, за захистом яких вона звернулася до суду, тривало з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року і припинилось лише 01 січня 2008 року після внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», таким чином, суд не вбачає пропущення позивачкою строку звернення до суду за захистом свого права щодо отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Між тим, виходячи зі змісту позовів та для повного захисту прав позивач, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає необхідним, на підставі ч.2 ст.11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність УПФУ в м.Мукачево, по невиконанню з 09 липня 2007 року приписів ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання доплати до пенсії.
Крім того, відповідно до ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вказані виплати проводяться за рахунок коштів державного бюджету України.
Зважаючи на те, що суд не вправі виконувати функції суб»єкта владних повноважень, покладені на нього законом, а здійснення перерахунку пенсій є компетенцією органів Пенсійного фонду України, суд визнав за необхідне зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в м.Мукачево здійснити перерахунок щомісячного підвищення до пенсії позивачеві за вищезазначений період.
Керуючись ст.ст. 6, 7, 122, 158, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суддя, –
ПОСТАНОВИВ:
Поновити позивачеві строк для звернення до суду.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Мукачево про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, нарахування та виплату недоплаченої щомісячної соціальної допомоги як “дитині війни” задоволити частково.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м.Мукачево Закарпатської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 та виплатити їй пенсію з урахуванням підвищення до пенсії як «дитині війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка обчислюється відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду через Мукачівський міськрайонний суд протягом двадцяти днів, після подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження
Суддя підпис ОСОБА_2
З оригіналом вірно: Оригінал постанови знаходиться в адміністративній справі №2-А-4553/09 в Мукачівському міськрайонному суді.
Суддя Мукачівського
міськрайонного суду ОСОБА_2