Судове рішення #4956762
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

 

                ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

Справа №2а-6875/08/1370

   ПОСТАНОВА

           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

31 березня 2009 року                                                          м. Львів

 

Львівський окружний адміністративний суд в складі

Головуючого - судді                                                       Костіва М.В.

при секретарі судового засідання                                     

                      Жарська І.М.

 

 

 

 

з участю представників:

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: не з'явилися,

розглянувши справу у відкритому судовому засіданні в м. Львові за позовом  ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації про стягнення невиплаченої щорічної разової грошової допомоги,

 

ВСТАНОВИВ:

           ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Жидачівської райдержадміністрації різницю не доплаченої у повному розмірі одноразової щорічної грошової допомоги за 2007-2008 роки в розмірі 2553 грн. 18 коп.

В позовній  заяві вважає, що їй всупереч вимог ч.1 ст.2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та п.3 ст.22 Конституції України разова грошова допомога учаснику війни виплачувалась не в повному обсязі.

    Позивач подала клопотання про розгляд справи без її участі.

Відповідач у запереченні проти позову №1985 від 06.11.2008 року (вх. №15166 від 10.11.2008 р.) проти позову заперечує та вважає, що діяв в законно, здійснюючи виплату одноразової допомоги в розмірах, передбачених законами про Державний бюджет України на відповідний рік.

Розглянувши матеріали справи,  сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-XII, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон 3551), Рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007.

Позивач -ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1народження, є вдовою померлого ветерана війни, що підтверджується  відповідним посвідченням  серії НОМЕР_1 від 28.02.1997 року.

Згідно із положеннями п. 23 статті 15  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-XII, в редакції від 9 липня 2007 року - щорічно до 5 травня дружинам (чоловікам) померлих учасників війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Згідно з частиною 1 статті 171 цього ж Закону - щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

А тому позивач, у відповідності до згаданої статті, правомірно визначила відповідача у даній справі, оскільки звернулася саме до того органу, на який законодавством покладено обов'язок виплачувати щорічну разову грошову допомогу.

В позовній заяві  позивач вказує, що у 2007 - 2008 роках грошова допомога їй виплачувалась не в повному обсязі, а саме: у 2007 році - 150 грн. 00 коп., у 2008 році - 170 грн. 00 коп.  Виплата вищевказаних сум підтверджується відповідачем у Довідці №1985 від 06.11.2008 року.

Тобто, було занижено розмір встановленої разової грошової допомоги Позивачу, та здійснено її часткову виплату за  відповідні періоди. Таким чином, фактично одноразова грошова допомога позивачу виплачувалася лише частково.

Такі дії відповідача обумовлені тим, що законами України про Державний бюджет України на відповідний рік встановлювалися інші, ніж встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», розміри щорічної одноразової грошової допомоги.

Суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Згідно із статтею 1 Конституції України Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги. Так, наприклад, у справі «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на  відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Враховуючи те, що Позивач є вдовою учасника війни, вона наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й   право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання щорічної разової грошової допомоги у відповідному розмірі.

Наділивши зазначеною соціальною гарантією осіб, які є учасниками війни, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень цих осіб.

Тобто, між Позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист осіб, які є учасниками війни.

 Таким чином, дії Відповідача суперечать нормам Конституції України, зокрема тим, які не допускають звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.

Крім того, судом враховано рішення Конституційного Суду України про соціальні гарантії громадян від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008. В рішенні №6-рп/2007, зокрема, зазначено, що стаття 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою встановлювалася щорічна разова грошова допомога, не відповідає Конституції України, тобто є неконституційною. Рішенням №10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України підпункт 3 пункту 20 Закону України від 28.12.2007 року №107-VI, яким введено в дію нову редакцію ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». В пунктах  4 та 6 вищевказаних рішень, зазначається, що вони мають преюдиціальне значення, тобто обставини, викладені в них, не потребують додаткового доказування при прийнятті рішень судами.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з позицією Позивача щодо порушення її права на отримання грошової допомоги у розмірі 3 мінімальних пенсій за віком, встановленому Законом № 3551-ХІІ.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення. Відповідач не довів суду належними та допустимими доказами обґрунтованість своїх заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи Позивача є частково обґрунтованими та  відповідно такими, що підлягають задоволенню частково.

  На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

 

П О С Т А Н О В И В:

 

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати  Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації (80700, Львівська обл., м. Золочів, вул. Пачовського, 7) провести перерахунок щорічної до 5 травня разової грошової допомоги ОСОБА_1  (АДРЕСА_1ідентифікаційний номерНОМЕР_1) як  учаснику війни за 2008 рік , виходячи з 3 мінімальних пенсій за віком, та здійснити відповідну додаткову виплату виплату.

3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного  розгляду   справи.   Якщо   строк   апеляційного   оскарження   буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява   про   апеляційне   оскарження   та   апеляційна   скарга   подаються   до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив   оскаржуване   судове  рішення.   Копія   апеляційної  скарги   одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 

 

 

 

Суддя                                                 М.В. Костів

 

 

 

   

 

                ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

Справа №2а-6875/08/1370

   ПОСТАНОВА

           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

31 березня 2009 року                                                          м. Львів

 

Львівський окружний адміністративний суд в складі

Головуючого - судді                                                       Костіва М.В.

при секретарі судового засідання                                     

                      Жарська І.М.

 

 

 

 

з участю представників:

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: не з'явилися,

розглянувши справу у відкритому судовому засіданні в м. Львові за позовом  Кузьмик Анни Іванівни до Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації про стягнення невиплаченої щорічної разової грошової допомоги,

 

керуючись статтями 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

 

П О С Т А Н О В И В:

 

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати  Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації (80700, Львівська обл., м. Золочів, вул. Пачовського, 7) провести перерахунок щорічної до 5 травня разової грошової допомоги Кузьмик Анні Іванівній (Львівська область, Золочівський р-н, с. Ясенівці, ідентифікаційний номер 1168112602) як  учаснику війни за 2008 рік , виходячи з 3 мінімальних пенсій за віком, та здійснити відповідну додаткову виплату виплату.

3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного  розгляду   справи.   Якщо   строк   апеляційного   оскарження   буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява   про   апеляційне   оскарження   та   апеляційна   скарга   подаються   до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив   оскаржуване   судове  рішення.   Копія   апеляційної  скарги   одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 

 

 

 

Суддя                                                 М.В. Костів

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація