ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" травня 2009 р. Справа № 8/01-08/460
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ляхевич А.А.
суддів: Вечірка І.О
Зарудяної Л.О.
при секретарі Сташкевич М.О. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Кривенда М.В., представника за довіреністю №5-ГО/09 від 08.01.2009р., Гладченко Д.В., представника за довіреністю від 04.04.2009р.,- приймав
участь в судовому засіданні 28.04.2009 р.,
від відповідача: ОСОБА_4, представника за довіреністювід 27.04.2009р.- приймала участь в судовому засіданні 28.04.2009 р.,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", м. Київ
на ухвалу господарського суду Хмельницької області
від "23" лютого 2009 р. у справі № 8/01-08/460 (суддя Смаровоз М.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", м. Київ
до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5, м. Красилів Красилівського району Хмельницької області
про стягнення 92588,14 доларів США та 225085,3 грн. заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 23.02.2009 р. у справі №8/01-08/460 позовну заяву та додані до неї матеріали повернуто позивачу без розгляду.
Не погоджуючись з винесеною судом першої інстанції ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" звернулось до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Хмельницької області від 23.02.2009р. у справі №8/01-08/460 та передати справу на розгляд місцевого господарського суду.
Скаржник вважає помилковими викладені в ухвалі висновки місцевого господарського суду про те, що в доданих до позовної заяви матеріалах відсутні докази сплати позивачем державного мита в іноземній валюті за вимогу про стягнення 92588,14 доларів США та не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
При цьому, позивач вказує, що у позовній заяві вказано ціну позову у грошовій одиниці України - 938013,98 грн., а тому, відповідно до ст.2 Декрету Кабінету Міністрів України, звертаючись з даним позовом до суду, ТОВ "Український промисловий банк" сплатило державного мита 9380,14 грн. Зазначає, що позивачем сплачено державне мито у встановленому розмірі та у національній валюті, яка визначена у змісті позовних вимог і в розрахунку заборгованості на дату подачі позовної заяви, а зазначення сум у позовній заяві в доларах США полягає у детальному роз"ясненні суду загальної суми боргу відповідача перед ТОВ "Український промисловий банк".
Щодо доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів скаржник вважає незаконним обґрунтування суду, оскільки ТОВ "Український промисловий банк" надав достовірні докази відправки документів цінним листом з описом вкладення, який містить чітко зазначені прізвище одержувача, докладну адресу та найменування предметів, які було надіслано.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, та просить скаргу задовольнити, скасувавши ухвалу суду першої інстанції.
Представник відповідача в засіданні суду заперечила проти доводів апеляційної скарги, вважає ухвалу господарського суду Хмельницької області від 29.01.2009 р. законною та обґрунтованою, просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового акту в повному обсязі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Як вбачається з ухвали господарського суду Хмельницької області від 23.02.2009 р., що оскаржується, місцевим господарським судом повернуто позивачу (ТОВ "Український промисловий банк") позовну заяву та додані до неї матеріали без розгляду на підставі п.4, 6 ст.63, ст.87 ГПК України.
При цьому, в резолютивній частині ухвали судом зазначено, що державне мито у сумі 9380,14 грн., перераховане за платіжним дорученням №11902 від 17.02.2009 р. підлягає поверненню згідно п.2 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито".
Мотивовано ухвалу суду посиланням на ч.2 ст.7 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"; п.3 Роз"яснення Вищого арбітражного суду України від 17.02.1994 р. №02-5/114 "Про деякі питання визначення ціни позову, підсудності справ та сплати державного мита"; п.1 Інструкції "Про порядок обчислення та справляння державного мита", у відповідності до яких з позовів, що подаються до господарського суду в іноземній валюті, державне мито сплачується в іноземній валюті.
Як зазначено в ухвалі, всупереч вказаних норм, в доданих до позовної заяви матеріалах відсутні докази сплати позивачем державного мита у встановленому порядку (в іноземній валюті - доларах США) за вимогу про стягнення 92588,14 доларів США.
Крім того, господарський суд вказав в ухвалі, що позивачем не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, а додані до позовної заяви фіскальний чек та опис вкладення у цінний лист від 20.02.2009 р., у яких зазначено прізвище "Галайло" не можуть бути розцінені як належні доказі надсилання фізичній особі - підприємцю ОСОБА_5 копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Дослідивши витребувані апеляційним господарським судом згідно ст.38, 99 ГПК України матеріали позовної заяви ТОВ "Український промисловий банк", судова колегія апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити таке.
У відповідності до ч.2 ст.7 Декрету Кабінету Міністрів України, з позовів, що подаються до суду та господарського суду в іноземній валюті, а також за дії та операції в іноземній валюті державне мито сплачується в іноземній валюті. У разі коли розмір ставок державного мита передбачено в частинах неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, державне мито сплачується в іноземній валюті з урахуванням курсу грошової одиниці Національного банку України, крім випадків, передбачених у частині третій цієї статті.
Відповідно до загальних положень (пункт 1) Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. №15, державне мито справляється за ставками у розмірах частин неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та в процентному відношенні до відповідної суми документа (суми позову, вартості відчужуваного майна тощо).
З позовних заяв, що подаються до суду та господарського суду в іноземній валюті, а також за дії та операції в іноземній валюті, державне мито сплачується в іноземній валюті. У разі, коли розмір ставок державного мита передбачено в частинах неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, державне мито сплачується в іноземній валюті з урахуванням курсу грошової одиниці Національного банку України. Фізичні особи та іноземні юридичні особи, що відповідно проживають або знаходяться за межами України, сплачують вказане в підпункті "у" пункту 6 статті 3 Декрету "Про державне мито" мито у доларах США, або в іншій валюті та розмірах, якщо це передбачено угодами з Україною.
Посилання на наведені норми містить також п.3 Роз"яснення Вищого господарського суду України №02-5/114 від 17.02.1994 р. "Про деякі питання визначення ціни позову, підсудності справ та сплати державного мита".
У пункті 1 цього ж Роз"яснення, з метою правильного і однакового застосування законодавства, зокрема, щодо визначення ціни позову в іноземній валюті та сплати державного мита з таких позовів Президія ВАСУ роз"яснила наступне:
Ціна позову про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову (п.4 ст.55 Господарського процесуального кодексу України.
При визначенні ціни позову, поданого в іноземній валюті, необхідно виходити з тієї валюти, в якій провадились чи повинні бути проведені розрахунки між сторонами.
У разі подання позову про стягнення національної валюти України - еквіваленту іноземної валюти ціна позову визначається в національній валюті України.
Колегією суддів також враховується, що згідно ч.3 ст.55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач.
З урахуванням вищенаведених положень, судовою колегією встановлено, що згідно кредитного договору №45/КВ-08 на відкриття мультивалютної кредитної лінії, який, зокрема, є підставою позовних вимог ТОВ "Український промисловий банк" до підприємця ОСОБА_5, у п.1.1. сторонами визначено, що банк відкриває позичальнику ліміт відновлювальну відкличну мультивалютну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти строком з 11.06.2008 р. по 10.06.2011 р. включно.
При цьому, ліміт кредитування становить еквівалент 97846,00 доларів США, а валютою кредиту є - долар США, гривня, ЄВРО.
Відповідно до умов вказаного договору та договору від 13.08.2008 р. про внесення змін та доповнень №45/1 до кредитного договору №45/КВ-08 (п.4.1.), повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із своїх поточних рахунків на відповідні позичкові рахунки у валютах фактичної заборгованості за кредитом; нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту (п.4.2.).
Тобто, зважаючи на те, що валютою кредиту за вказаними договорами є долар США, гривня та ЄВРО, то відповідно, й платежі за цими договорами (тобто, розрахунки між сторонами) могли провадитись як в доларах США, так і національній валюті України.
У даному випадку, з матеріалів позовної заяви, що були повернуті позивачу оскаржуваною ухвалою, вбачається, що позивач вказав ціну позову - 938013,98 грн. (в т.ч. еквівалент заборгованості за кредитним договором в доларах США за офіційним курсом, встановленим Національним Банком України станом на 10.02.2009 р.) і сплатив, при цьому, державного мита за подання цього позову 9380,14 грн., на підтвердження чого надав оригінал платіжного доручення №11902 від 17.02.2009 р.
Призначенням платежу, згідно вказаного платіжного доручення, є держмито за подання в господарський суд Хмельницької області позовної заяви ТОВ "Укрпрромбанк" до підприємця ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Разом з тим, з тих же позовних матеріалів вбачається, що у резолютивній частині позовної заяви (пункт 2) ТОВ "Український промисловий банк" заявив вимогу про стягнення з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №45/КВ-08 від 11.06.2008 р. на суму 92588,14 доларів США (заборгованість за кредитом 72538,00 доларів США і заборгованість по процентам 161,43 доларів США (нараховані за період з 28.01.2009 р. по 31.01.2009 р.), а також 225085,30 грн.
Тобто, матеріально-правовою вимогою позивача до відповідача, щодо якої господарський суд має винести рішення, позивачем визначено саме стягнення 92588,14 доларів США та 225085,30 грн.
З урахуванням вищевикладених правових приписів та встановлених обставин справи, державне мито за подання позову про стягнення суми заборгованості у іноземній валюті - доларах США (92588,14 доларів США) повинно бути сплачене саме у іноземній валюті.
Проте, додані до позовної заяви докази свідчать про недотримання позивачем вказаних вимог чинного законодавства щодо сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі, що у відповідності до п.4 ст.63 Господарського процесуального кодексу України є підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду.
Тому, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про повернення позовної заяви та доданих до неї матеріалів позивачу, ухвалу місцевого господарського суду слід залишити без змін.
Проте, щодо іншої підстави повернення позовної заяви згідно ухвали, що оскаржується, а саме, що подані позивачем документи не можуть бути розцінені як належні докази надсилання відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів, то слід зазначити, що вона, на думку судової колегії є надуманою та безпідставною.
Так, з огляду на вимоги ст.43 ГПК України (ч.1), господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
В даному випадку, до позовної заяви в якості доказу відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів на виконання вимог п.2 ч.1 ст.57 ГПК України, позивачем додано фіскальний чек від 20.02.2009 р. за №7812 (в якому зазначено про направлення цінного листа та вказано прізвище ОСОБА_5), а також опис вкладення у цінний лист від 20.02.2009 р., з якого вбачається направлення у вказаний день цінного листа фізичній особі - підприємцю ОСОБА_5, на адресу: 31000, Хмельницька область, м. Красилів, вул.Чапаєва, позовної заяви на 4 арк., та додатків до позовної заяви на 18 арк.
Розглянувши подані позивачем документи місцевий господарський суд повинен був прийняти до уваги як фіскальний чек, який є основним доказом направлення копій позовних матеріалів іншій стороні, так і опис вкладення до цінного листа, яким достовірно підтверджується, що копії позовних матеріалів були направлені саме відповідачу по справі - підприємцю ОСОБА_5, а у квитанції, виданій поштовим відділенням, явно допущено описку при зазначені прізвища адресата.
Зважаючи на викладене, судова колегія вважає, що посилання на п.6 ст.63 ГПК України в якості підстави повернення позовних матеріалів позивачу без розгляду слід виключити.
Разом з тим, оскільки підстав для зміни чи скасування в розумінні ст.104 ГПК України оскаржуваної ухвали суду не вбачається (позовна заява має бути повернута позивачу згідно п.4 ст.63 ГПК України), то ухвалу господарського суду Хмельницької області від 23 лютого 2009р. у справі №8/01-08/460 залишити без змін.
Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 23 лютого 2009р. у справі №8/01-08/460 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", м. Київ - без задоволення.
2. Справу №8/01-08/460 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Ляхевич А.А.
судді:
Вечірко І.О
Зарудяна Л.О.
віддрук.прим.:
1 - до справи
2 - позивачу
3 - відповідачу
4 - внаряд