ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
|
31.01.07р. |
|
Справа № А7/416-06 |
|
09 год. 45 хв. |
|
|
За позовом Підприємця - фізичної особи ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ
До Головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів, м. Дніпропетровськ
Про визнання постанови недійсною
Суддя Коваль Л.А.
Секретар судового засідання Пелипенко К.В.
Представники:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: головний спеціаліст Воронський О.Ф., дов. № 7 від 29.12.2006 р.
СУТЬ СПОРУ:
Підприємець - фізична особа ОСОБА_1 (м. Дніпропетровськ) просить визнати недійсною постанову Головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів (м. Дніпропетровськ) НОМЕР_1 від 14 квітня 2006 року про накладення стягнень та застосування до позивача штрафу у розмірі 1 815, 00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на підстав договору НОМЕР_2 постачання продукції від 10.10.2005р. виготовив та поставив ОСОБА_2 меблі відповідно до специфікації. В зв'язку з названими обставинами Головне Дніпропетровське обласне управління у справах захисту прав споживачів встановило виготовлення та реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів (ГОСТ 16371-93) та оспорюваною постановою застосувало до позивача штраф. Позивач не вбачає порушень нормативів зі свого боку. Позивач вважає висновок експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати № Г-4086 від 12.04.2006р. таким, що не відповідає дійсності.
Відповідач проти позову заперечує. 16.03.2006р. відповідачем на підставі скарги споживача ОСОБА_2 проведена перевірка дотримання законодавства України про захист прав споживачів при наданні послуг з виготовлення меблів позивачем. За результатами перевірки встановлені порушення вимог законодавства про захист прав споживачів, а саме: недоліки виготовлення кухонних меблів, які на час перевірки не були усунені виконавцем робіт, інші порушення, про що зазначено в акті перевірки НОМЕР_3 від 16.03.2006р. та з огляду на що винесено оскаржувану постанову. 12.04.2006р. на вимогу позивача з метою встановлення якості виготовлення для ОСОБА_2 кухонних меблів експертом Дніпропетровської торгово-промислової палати проведена експертиза, якою встановлено невідповідність кухонних меблів вимогам ГОСТу 16371-93. Отже, стягнення на позивача було накладено за порушення, встановлені під час перевірки, а саме за виготовлення та реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів -ГОСТу 16371-93. Відповідач зазначає, що позивач має право на оскарження висновків експертизи в судовому порядку, однак цього не зробив.
Позивач заявив клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення судової товарознавчої експертизи Дніпропетровським науково-дослідницьким інститутом судових експертиз.
Клопотання мотивоване тим, що в провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ, до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ, Третя особа: Головне Дніпропетровське обласне управління у справах захисту прав споживачів, м. Дніпропетровськ, про безоплатне виготовлення іншої речі, стягнення неустойки та моральної шкоди. При розгляді названої справи судом задоволено клопотання позивача про проведення судової товарознавчої експертизи, на вирішення якої поставлене питання про відповідність вимогам ГОСТу № 16371-93 кухонного гарнітуру, виготовленого для ОСОБА_2 До клопотання позивачем не додані належні докази в підтвердження обставин, викладених в клопотанні. Враховуючи наявність клопотання позивача про зупинення провадження у справі, з метою надання можливості позивачу представити належні докази в підтвердження обставин, викладених в клопотанні, суд зупиняв провадження у справі строком до 23.01.2007р. Докази в підтвердження обставин, викладених в клопотанні, позивачем не були надані.
З огляду на викладене, враховуючи недоведеність позивачем обставин, викладених в клопотанні про зупинення провадження у справі, суд не вбачає підстав для його задоволення та відмовляє позивачу в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно з постановою про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України „Про захист прав споживачів” від 14.04.2006р. НОМЕР_1, винесеною заступником начальника Головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів (м. Дніпропетровськ) Любарським І.Є. (надалі -Постанова), за виготовлення та реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів (ГОСТ 16371-93) до Підприємця - фізичної особи ОСОБА_1 (м. Дніпропетровськ) застосовано штраф у розмірі 1 815, 00 грн.
В постанові зазначено, що перевіркою стану дотримання законодавства про захист прав споживачів у Підприємця - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, встановлено виготовлення та реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів (ГОСТ 16371-93), на загальну суму 3 630, 00 грн. Дані перевірки викладені в акті перевірки від 16.03.2006р. НОМЕР_3.
В акті перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 16.03.2006р. НОМЕР_3, серія ГЗ, зазначено, що перевірка проведена по скарзі ОСОБА_2
Перевіркою встановлено, що споживачем (ОСОБА_2) 10.10.2005р. згідно з договором НОМЕР_2 „Про постачання продукції” замовлено у позивача виготовлення та встановлення меблевих виробів (кухонний гарнітур) на загальну суму 3 630, 00 грн. Під час виконання монтажних робіт замовник виявив недоліки щодо якості, які до 06.03.2006р. не були усунені. 15.03.2006р. виробником разом з замовником складено акт додаткових робіт по усуненню виявлених недоліків. Час виконання робіт не встановлений.
Перевірку проведено в присутності менеджера позивача ОСОБА_3, який і підписав акт перевірки. В акті перевірки зазначено про порушення позивачем п.п.7,8 Правил побутового обслуговування населення.
Згідно висновку експерта Дніпропетровської торгово-промислової плати Приходько В.В. № Г-4086 від 12.04.2006р., виконаного за зверненням позивача, виготовлені позивачем кухонні меблі не відповідають вимогам п.2.2.19, п.2.2.21, п.2.2.22 ГОСТ 16371-93.
Суд не вбачає підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Указом Президента України від 01.10.2002р. № 887/2002 „Про Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики” визначено, що Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом; основними завданнями Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики є забезпечення реалізації державної політики, в тому числі, у сфері захисту прав споживачів.
Реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів на території відповідного регіону відповідно до Положення про Головне управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, головні обласні, обласні, Севастопольське міське управління у справах захисту прав споживачів та Департамент у справах захисту прав споживачів у місті Києві, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики 09.10.2003 N 169, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 жовтня 2003р. за N 972/8293, забезпечують Головне управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, головні обласні, обласні, Севастопольське міське управління у справах захисту прав споживачів та Департамент у справах захисту прав споживачів у місті Києві. До основних завдань управлінь належить здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист прав споживачів місцевими органами виконавчої влади та суб'єктами господарської діяльності - підприємствами (об'єднаннями), установами, організаціями незалежно від форм власності, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності та іноземними юридичними особами, що здійснюють підприємницьку діяльність на території області (міста). Управління відповідно до покладених на них завдань перевіряють у суб'єктів господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг якість товарів (робіт, послуг), додержання вимог щодо їх безпеки згідно з технічними регламентами з підтвердження відповідності, технічними регламентами та іншими нормативними документами, правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг; розглядають скарги, заяви і пропозиції громадян з питань, що належать до компетенції Управлінь.
Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України „Про захист прав споживачів” спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Приведеними вище положеннями підтверджується наявність повноважень відповідача перевіряти у суб'єктів господарювання сфери послуг додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, додержання правил надання послуг.
Згідно ст. 6 Закону України „Про захист прав споживачів” продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості. Виробник (виконавець) зобов'язаний забезпечити використання продукції за призначенням протягом строку її служби, передбаченого нормативним документом або встановленого ним за домовленістю із споживачем, а в разі відсутності такого строку - протягом десяти років.
За умовами договору поставки НОМЕР_2 від 10.10.2005р., укладеного позивачем та ОСОБА_2, позивач гарантує якість та надійність поставленої продукції (кухонні меблі) протягом 12 місяців з моменту відвантаження товару покупцю (ОСОБА_2).
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 23 Закону України „Про захист прав споживачів”, у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 3, п. 4 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 р. N 1177, накладати на суб'єктів господарювання штрафи, передбачені пунктом 2 цього Положення, мають право Голова Держстандарту, його заступники, начальники територіальних органів Держстандарту та їх заступники. Рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Положення, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Держстандартом.
За викладеного, суд вважає, що оспорювана постанова винесена повноважним органом та за наявності для цього підстав.
Суд відхиляє доводи позивача щодо недійсності висновку експерта Дніпропетровської торгово-промислової плати Приходько В.В. № Г-4086 від 12.04.2006р. Згідно ч. 4 ст. 17 Закону України „Про захист прав споживачів” споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку. Висновок експерта Дніпропетровської торгово-промислової плати Приходько В.В. в судовому порядку не оскаржений, недійсним не визнаний.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 71, 94, 104, ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В адміністративному позові -відмовити.
Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу Адміністративного судочинства України та оскаржується в порядку і строки відповідно до ст. 186 Кодексу Адміністративного судочинства України.
Суддя Л.А.Коваль
Дата складення -06.03.2007р.