Справа № 2-438/2010р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2010 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Собина О.І.

при секретарі - Біріній Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради, 3-ті особи:ОСОБА_2, ОСОБА_3. ОСОБА_4. ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності на самочинно побудовані будівлі . -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка свої вимоги мотивує тим, що він відповідно до свідоцтва про право на спадщину вона є власником домоволодіння розташованого за адресою м.Суми, вул.Тихорецька, 37 . З метою покращення умов проживання в будинку ще в 1980 році її покійний чоловік ОСОБА_7, який помер 30.06.1999 року без відповідного дозволу виконавчого комітету Сумської міської ради збудував господарські споруди: літній душ- сарай літ ‘И, сарай літ “Й”, сіни літ “б”. В 2000 році вона також без відповідного дозволу виконавчого комітету Сумської міської ради зробила перепланування в житловому будинку , а саме перепланувала житлові кімнати 1-3. 1-7 . Відповідно до висновку експерта зазначені споруди та будівлі відповідають державним будівельним нормам та правилам, але розміщення сараю "ЙГ, літнього душ-сараю літ “И” не відповідає вимогам державних будівельних норм, а саме не витримано протипожежну відстань до сусідніх будівель, що розташовані за адресою м.Суми, вул.Тихорецька, 39 та пров.Тихорецькому. 11 , але власники сусідніх будинків погоджуються на збереження та визнання права власності на зазначені будівлі за нею з існуючими відстанями до сусідніх споруд. Просить постановити рішення яким визнати за нею право власності на господарські споруди : літній душ-сарай літ”И”, сарай літ “И”, сіни літ "б‘‘ та переплановані в житловому будинку кімнати 1-3 та 1-7 . В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали свої позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не заявився, про день та час слухання справи попереджений належним чином, в своїй заяві просить слухати справу в його відсутність, заперечує проти задоволення позовних вимог за їх безпідставністю.

3-ті особи в судове засідання не з’явились, про день та час слухання справи попереджені належним чином, в своїх заявах просять слухати справу в їх відсутність , не заперечують проти задоволення позовних вимог:

Суд, заслухавши позивачку, її представника, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав:

В судовом засіданні встановлено, що позивачка відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 24.02.2000 року є власником житлового будинку “А-1» розташованого за адресою м.Суми, вул.Тихорецька , 37 з господарчими та побутовими будівлями : літня кухня “Б”, вбиральня ;‘В", сарай «Г‘‘, погріб “п/г сарай “Ж”, огорожа № 1-3 ( а.с.7).

З метою покращення умов проживання в будинку ще в 1980 році чоловік позивачки ОСОБА_7, без відповідного дозволу виконавчого комітету Сумської міської ради, збудував господарські споруди: літній душ-сарай літ “Г» сарай літ ”Й”, сіни літ “б'’. ОСОБА_7 0.З. помер 30.06.1999 року. В 2000 році позивачка також без відповідного дозволу виконавчого комітету Сумської міської ради зробила перепланування в житловому будинку , а саме перепланувала житлові кімнати 1-3. 1-7 ( а.с.10-13).

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про планування і забудову територій", фізичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад дозвіл на будівництво об'єктів містобудування.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що інспекціями державного архітектурно- будівельного контролю надається дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт. Здійснення будівельних робіт без дозволу Інспекції державного архітектурно- будівельного контролю на виконання будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.

Статтею 18 Закону України "Про основи містобудування" передбачено, що закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів забороняється.

Позивачкою не надано жодних доказів на підтвердження того, що вона у встановленому порядку отримала дозвіл на проведення будівельних робіт, а збудовані нею будови прийняті в експлуатацію, а тому в судовому засіданні встановлено, що збудовані літній душ-сарай літ “И’ сарай літ "Й". сіни літ "б" є самочинним будівництвом .

Крім того, як вбачається з листа ВП НПД СМВ ГУ МНС України в Сумській області розміщення сараю “Й” та сараю -літнього душу “И’: не відповідає вимогам п.3.25*, п.1*. додаток 3.1 ДБП 360-92** ''Планування і забудова міських і сільських поселень”, тобто не витримані протипожежні відстані від сусідніх будівель , що знаходяться за адресою м.Суми, вул. Тихорецька, 39 та пр.Тихорецький .11 (а.с.19).

Частиною 2 ст.376 ЦК України передбачено, що особа . яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває нрава власності на нього, а тому в задоволенні позовних вимог в частині визнання за позивачкою права власності на самочинно збудовані будови необхідно відмовити за їх безпідставністю.

Крім того, відповідно до ст.152 ЖК України переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої ради.

Позивачка самовільно, в порушенні вимог ст.152 ЖК України, виконала переобладнання в належному їй на праві власності будинку, а саме переобладнала приміщення 1-3 та 1-7 і це надала суду переконливих доказів на підтвердження того, що обраний нею спосіб захисту цивільних прав та інтересів відповідає вимогам встановленим

ст.16 ЦК України, а тому суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог в частині визнання за нею права власності на переобладнані приміщення в житловому будинку за їх безпідставністю.

Па підставі вищезазначеного та керуючись ст. 152 Ж України, ст.ст. 319, 328. 392, 376 ЦК України, ст.24, 29 Закону України "Про планування і забудову територій”, ст.ст. 10, 60, 88, 208. 212. 213. 223 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Сумської міської ради про визнання права власності на самочинно побудовані будівлі та переплановані приміщення відмовити за їх безпідставністю.

Для осіб, які брали участь у розгляді справи, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяви про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений ст.294 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строк). У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Особами, які брали участь у розгляді справи рішення суду може бути оскаржено до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м.Суми. Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя О.І.Собина