ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №2а-1714/08/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2009 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі
Головуючого - судді Костіва М.В.
|
при секретарі судового засідання |
Жарській І.М. |
|
|
|
|
|
|
з участю представників:
від позивача: ОСОБА_1. ( довіреність №НОМЕР_1 від 19.05.2008 року) ;
від відповідача 1: не з'явилися;
від відповідача 2: не з'явилися,
розглянувши справу у відкритому судовому засіданні в м. Львові за позовом державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова, м. Львів, до відповідача - 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю “Профліга”, м. Львів, до відповідача - 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю “Полі Сервіс ЛТД”, м. Київ, про визнання недійсним господарського зобов'язання на суму 3 726 794,40 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова, м. Львів, звернулась із позовом до відповідача - 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю “Профліга”, м. Львів, до відповідача - 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю “Полі Сервіс ЛТД”, м. Київ, про визнання недійсним господарського зобов'язання на суму 3 726 794,40 грн.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14.08.2008 р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд на 23.10.2008 р. Розгляд справи відкладався з підстав, передбачених ст. 150 КАС України.
Представникам сторін роз'яснено їх права згідно зі ст. ст. 49, 51 КАС України. У відповідності до ст. 71 КАС України справа слухається за наявними у ній матеріалами.
Представник позивача у судових засіданнях позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що між сторонами було проведено ряд податкових операцій у травні - серпні 2007 р., підтверджених податковими накладними, на загальну суму 3 726 794,40 грн. Однак за травень - липень 2007 р. відповідач - 2 подавав звітність з нульовими показниками, а в серпні 2007 р. не звітував взагалі. З цих підстав вважає господарські операції такими, що суперечать інтересам держави і суспільства, а тому недійсними господарські зобов'язання, що виникли з них. Просить позов задовольнити.
Відповідачі вимог ухвал суду не виконали, заперечень по справі не надали, участь уповноваженого представника у судових засіданнях не забезпечили, хоча були належно повідомлені про час та місце слухання справи.
Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши оригінали документів, що мають значення для справи, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТзОВ "Полі Сервіс ЛТД" та ТзОВ "Профліга" проводились господарські операції на загальну суму 3 726 794,4 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 621 132,4 грн., що підтверджується податковими накладними від 01.05.07 № 04/05/100, від 03.05.07 № 01/05/101, від 07.05.07 № 01/05/103, від 13.05.07 № 01/05/104, від 14.05.07 № 01/05/105, від 16.05.07 № 01/05/107, від 16.05.07 № 01/05/108, від 21.05.07 № 01/05/110, від 23.05.07 № 01/05/111, від 23.05.07 № 01/05/112, від 25.05.07 № 01/05/113, від 25.05.07 № 01/05/114, від 30.05.07 № 01/05/116. від 31.05.07 № 01/05/118, від 31.05.07 № 01/05/120, від 31.05.07 № 01/05/121, від 31.05.07 №01/05/122. від 31.05.07 № 01/05/125, від 31.05.07 № 01/05/127, від 31.05.07 № 01/05/128, від 31.05.07 № 01/05/129, від 31.05.07 № 01/05/130, від 01.06.07 № 01/06/200, від 06.06.07 № 01/06/201. від 06.06.07 № 01/06/202, від 12.06.07 № 01/06/203, від І6.06.07 № 01/06/205. від 18.06.07 № 01/06/206, від 25.06.07 № 01/06/220, від 25.06.07 № 01/06/221. від 26.06.07 № 01/06/222, від 27.06.07 № 01/06/224, від 27.06.07 № 01/06/225, від 27.06.07 № 01/06':26, від 27.06.07 № 01/06/227, від 27.06.07 № 01/06/228, від 27.06.07 № 01/06/229, від 27.06.07 № 01/06/230, від 29.06.07 №01/06/131, від 01.07.07 № 01/07/157, від 01.07.07 № 01/07/158, від 03.07.07 № 01/07/160, від 11.07.07 № 01/07/162, від 17.07.07 № 01/07/162, від23.07.07 № 01/07/163, від 25.07.07 № 01/07/164, від 25.07.07 № 01/07/167, від 30.07.07 № 01/07/168, від 30.07.07 № 01/07/164, від 31.07.07 № 01/07/170, від 01.08.07 № 01/08/150, від 22.08.07 № 01/08/171, від 28.08.07 № 01/08/172, від 30.08.07 № 01/08/182, від 30.08.07 № 01/08/183, від 31.08.07 № 01/08/184, від 31.08.07 № 01/08/185.
ТзОВ "Профліга" суми ПДВ віднесено до податкового кредиту на підставі зазначених податкових накладних, отриманих від ТзОВ "Полі Сервіс ЛТД".
З матеріалів справи вбачається, що за період проведення фінансово-господарських відносин з ТзОВ "Профліга", а саме за травень, червень, липень 2007 року ТзОВ "Полі Сервіс ЛТД" звітує з нульовими показниками, а з серпня 2007 р. підприємство не звітує взагалі, про що зазначено в листі-відповіді ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 9259/7/23-1106 від 12.05.2008 р.
Позивач вважає дану обставину достатньою підставою для визнання недійсним господарського зобов'язання. Однак, згідно із ст. 207 ГК України, лише те господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути визнано судом недійсним.
Належних доказів завідомої суперечності зазначеного зобов'язання інтересам держави і суспільства суду не надано. Згідно із ст. 7.2. Закону України “Про податок на додану вартість”, податкова накладна має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. При цьому, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
При цьому, не свідчить про суперечність зобов'язання інтересам держави та суспільства у тому випадку, якщо за результатами його виконання у сторони виникає право на бюджетне відшкодування.
Відповідно до п.1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у визначених законом випадках. Згідно із п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Відповідно до п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Не заслуговує на увагу також посилання позивача на неправомірність включення відповідачем - 1 відповідних сум до складу податкового кредиту, оскільки закон не обумовлює таке право платника фактичною сплатою податку на додану вартість до бюджету. Пункт 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який визначає дату виникнення прав платника податку на податковий кредит не встановлює зв'язку між моментом виникнення права на податковий кредит та моментом оплати в бюджет податку на додану вартість. Отже, для відшкодування з бюджету податку на додану вартість Закон України «Про податок на додану вартість», не передбачає обов'язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. Вимога пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови бюджетного відшкодування, стосується саме платника, який згідно з цим Законом поніс фактичні витрати по сплаті податку, а не його контрагента. У разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. За таких обставин, позивач не може нести відповідальність за стверджувану несплату податку продавцем товару його контрагентом. Така позиція підтверджується довідкою Вищого адміністративного суду України “Про вивчення та узагальнення практики Вищого адміністративного суду України про відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету України” від 07.02.2007 р.
З вищенаведеного вбачається, що для виникнення права на бюджетне відшкодування необхідними є: наявність у платника від'ємного значення суми податку; а бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Однак, незважаючи на вжиті судом заходи та створені сторонам умови, позивачем не доведено суду у встановленому порядку під ставність заявлених позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що у позові слід відмовити. Судові витрати відносяться на рахунок держави. Керуючись ст.ст. 2, 11, 69-71, 86, 161-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. 1. В позові відмовити повністю.
2. 2. Постанова набирає законної сили у відповідності із ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України.
Суддя Костів М.В.
Повний текст постанови виготовлено 06.04.2009 року.