справа № 201/5441/15-к

№ 1-кс/201/3434/2015

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2015 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - слідчого судді Ходаківського М.П.

при секретарі Джамаловій С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність прокуратури Дніпропетровської області щодо невнесення відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 25 березня 2015 року,

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність прокуратури Дніпропетровської області щодо невнесення відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 25 березня 2015 року, в якій останній просить суд зобов’язати прокурора Дніпропетровської області внести відомості, які викладені в його заяві відносно судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дурасової Ю.В. до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування.

В обґрунтування поданої скарги ОСОБА_1 зазначив, що 25 березня 2015 року він звернувся до прокуратури Дніпропетровської області із заявою про вчинення кримінального правопорушення суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дурасовою Ю.В. при постановленні нею ухвали від 06 березня 2015 року у справі № 804/15020/14 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління юстиції в Дніпропетровській області. В порушення вимог ст. 214 КПК України прокуратурою Дніпропетровської області не було вжито заходів щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення за заявою скаржника від 25 березня 2015 року та не розпочато досудове розслідування. У зв’язку з чим та з метою захисту своїх порушених прав скаржник і звернувся до суду з даною скаргою.

ОСОБА_1 в судові засідання, які призначалися на 06 квітня 2015 року о 14 год. 30 хв.; 10 квітня 2015 року о 09 год. 30 хв., 16 квітня 2015 року о 17 год. 00 хв., 21 квітня 2015 року о 16 год. 30 хв, не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду скарги до суду не звертався.

З метою непорушення права ОСОБА_1 у доступі до правосуддя відповідно до ст. 21 КПК України було викликано останнього до судового засідання для надання підтверджень в обґрунтування скарги, однак останній до суду не прибув та пояснень суду не надав.

Ураховуючи строки розгляду скарг, визначені ч. 2 ст. 306 КПК України, та систематичну неявку ОСОБА_1 у судові засідання, суд вважає за можливе прийняти рішення без участі скаржника за наявними в матеріалах справи доказами.

Прокурор в судове засідання не з’явився, що відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи

Суд, дослідивши матеріали скарги, приходить до наступного правового висновку з таких підстав.

Загальні положення досудового розслідування визначені главою 19 КПК України.

Згідно зі ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Частиною 2 ст. 126 Конституції України визначено гарантії незалежності і недоторканності суддів, згідно з якими вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, що означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об'єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов'язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді.

Приписи ч. 1 ст. 214 КПК та пункт 2.2 Інструкції про організацію взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ у попередженні, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень, затвердженої наказом МВС України № 700 від 14 серпня 2012 року, зобов'язують слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24-х годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування тільки заяву або повідомлення, які містять ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші.

Положення ст. 214 КПК перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого ним Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

При розгляді заяв і звернень щодо суддів про вчинення кримінального правопорушення, органам ВС МВС України та прокуратури при вирішенні питання про наявність в діях судді ознак складу злочину і внесенні їх до Єдиного реєстру досудових розслідувань слід брати до уваги і роз'яснення, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади", за якими відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.

Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним порядком у справі не допускається.

Втручанням у діяльність судових органів слід розуміти вплив на суддю у будь-якій формі (прохання, вимога, вказівка, погроза, підкуп, насильство, критика судді в засобах масової інформації до вирішення справи у зв'язку з її розглядом тощо) з боку будь-якої особи з метою схилити його до вчинення чи невчинення певних процесуальних дій або ухвалення певного судового рішення. При цьому не має значення, за допомогою яких засобів, на якій стадії процесу та в діяльність суду якої інстанції здійснюється втручання (пункти 10 і 11).

Суд також вважає за доцільне послатися на положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якими визначено засади незалежності та самостійності суддів.

Відповідно до ст. 48 вищезазначеного закону суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Таким чином, процесуальні дії судді та постановлені судом рішення перевіряються у процесуальному порядку, позапроцесуальний контроль за розглядом справи та судовими рішеннями не допускається.

Главою 26 КПК України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування. Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора підлягають оскарженню під час досудового провадження та ким такі рішення, дії чи бездіяльність можуть бути оскаржені. Встановлений ч. 1 ст. 303 КПК України перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування є вичерпним.

З положення вказаної статті випливає, що особа має право оскаржити саме бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, скарга ОСОБА_1 не містить об’єктивних даних про вчинення кримінального правопорушення суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дурасовою Ю.В., оскільки заявлені скаржником доводи зводяться до фактичної його незгоди з рішенням суду.

Згідно з ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов’язання припинити дію; 3) зобов’язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне у задоволенні скарги ОСОБА_1 щодо зобов’язання прокурора Дніпропетровської області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою про кримінальне правопорушення від 25 березня 2015 року відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 214, 303-307, 318-380 КПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність прокуратури Дніпропетровської області щодо невнесення відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 25 березня 2015 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя М.П.Ходаківський