КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-й інстанції: Гончарук В.П. Суддя-доповідач: Епель О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 року Справа: № 2604/12214/12

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Нагорної Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 03 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в у Дніпровському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з клопотанням про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі, в якому просив:

- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в у Дніпровському районі м. Києва подати звіт про виконання постанов Вищого адміністративного суду України від 28 травня 2014 року у справі № 2604/12214/12;

- накласти на керівника управління Пенсійного фонду України в у Дніпровському районі м. Києва штраф у розмірі 30-ти мінімальних заробітних плат.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 03 вересня 2015 року у задоволенні клопотання було відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду та постановити нову, якою задовольнити його заяви, визнати незаконними дії та бездіяльність УПФУ в у Дніпровському районі м. Києва при виконанні постанов Вищого адміністративного суду України від 28 травня 2014 року у справі № 2604/12214/12, зобов'язати УПФУ в у Дніпровському районі м. Києва при виконанні зазначених постанов зробити достовірний розрахунок виплат, виплатити позивачу належні кошти, подати до суду звіт про виконання цих постанов та накласти на керівника УПФУ штраф за невиконання зазначених постанов ВАСУ у розмірі 30 мінімальних заробітних плат.

У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про задоволення його заяв про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 28.05.2014 р. Вищим адміністративним судом України було ухвалено дві постанови № К/800/5136/13 та № К/800/5182/13, якими скасовано постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 14 серпня 2012 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2013 року у справі №2604/12214/12 та прийнято нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2

ОСОБА_2 неодноразово звертався до суду із заявами про встановлення контролю за виконанням зазначених постанов ВАСУ.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 15 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року, було частково задоволено заяву ОСОБА_2 про встановлення контролю за виконанням судового рішення, визнано протиправною бездіяльність УПФУ в Дніпровському районі м. Києва при виконанні постанов Вищого адміністративного суду України від 28 травня 2014 року № К/800/5136/13 та № К/800/5182/13 та зобов'язано УПФУ в Дніпровському районі м. Києва подати до Дніпровського районного суду м. Києва подати звіт про їх виконання у строк до 01.02.2015 р.

Такий звіт УПФУ в Дніпровському районі м. Києва подало суду 10.07.2015 р.

Судова колегія встановила, що постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що постанови Вищого адміністративного суду України від 28 травня 2014 року № К/800/5136/13 та № К/800/5182/13 виконані УПФУ в Дніпровському районі м. Києва в повному обсязі, дії УПФУ щодо невиконання або неналежного виконання вказаних рішень ВАСУ у межах даного клопотання позивачем не оскаржуються, на час вирішення даного клопотання ОСОБА_2 звіт про виконання зазначених судових рішень вже подано суду, а тому відсутні підстави для його задоволення.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та перевіривши оскаржуване рішення суду колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та нормами Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України ).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч. 1, 2 ст. 267 КАС України закріплено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат.

Отже, законодавством регламентовано повноваження адміністративних судів встановлювати судовий контроль за виконанням рішення суду, яке не виконано відповідним суб'єктом владних повноважень, та застосовувати до відповідальної особи відповідні штрафні санкції.

Виходячи з викладених правових норм та перевіряючи правильність рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги колегія суддів встановила, що ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, в якому, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог, просив визнати неправомірними дій УПФУ в Дніпровському районі м. Києва щодо призначення пенсії з 04.01.2006 р. відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язання УПФУ в Дніпровському районі м. Києва призначити пенсію по інвалідності з 04.01.2006р. відповідно до ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме: основну пенсію у розмірі 16 мінімальних пенсій за віком на момент відшкодування з наступним перерахунком; додаткову пенсію у розмірі 150% мінімальної пенсії за віком на момент відшкодування з наступним перерахунком; зобов'язати УПФУ в Дніпровському районі м. Києва призначити надбавку учасникам війни у розмірі 100% мінімальної пенсії за віком починаючи з 04.01.2006 року з наступним перерахунком.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 14 серпня 2012 року зазначений адміністративний позов ОСОБА_2 було задоволено частково у частині позовних вимог за період з 13.02.2008 р.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2013 року рішення суду першої інстанції було змінено шляхом зазначення кінцевої дати, до якої позовні вимог підлягають задоволенню, до 22.07.2011 р.

28 травня 2014 року за результатами розгляду касаційних скарг позивача і відповідача на зазначені постанови судів першої та апеляційної інстанцій Вищим адміністративним судом України ( далі - ВАСУ ) було ухвалено постанови, якими оскаржувані судові рішення скасовано та постановлено нове рішення у цій справі про:

- визнання протиправними дій УПФУ в Дніпровському районі м. Києва щодо відмови у призначенні ОСОБА_2 пенсії та доплат, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов'язання відповідача призначити, провести перерахунок і виплату ОСОБА_2 пенсії та доплати до пенсії, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з розрахунку не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка повинна становити 75% від мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожитокового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 11.08.2007 р. по 31.12.2008 р. та з 22.05.2008 р. по 22.07.2011 р., з урахуванням фактично виплачених сум пенсії;

- зобов'язання відповідача призначити, провести перерахунок і виплату ОСОБА_2 доплати до пенсії, відповідно до абз. 4 п. 20 ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які витратили працездатність з 11.08.2007 р., з урахуванням фактично виплачених сум доплати.

На виконання зазначених судових рішень 12.06.2014 р. ВАСУ позивачу були видані виконавчі листи № 2а-2604/12214/12 / Т. 4 а.с. 50, 51 /.

18.06.2014 р. ОСОБА_2 звернувся до ВАСУ в порядку ст. 267 КАС України з клопотанням про зобов'язання УПФУ в Дніпровському районі м. Києва подати звіт про виконання постанов ВАСУ від 28 травня 2014 року.

Ухвалою ВАСУ від 26 червня 2014 року зазначене клопотання ОСОБА_2 було задоволено та зобов'язано УПФУ в Дніпровському районі м. Києва подати до Дніпровського районного суду м. Києва звіт про виконання постанови ВАСУ від 28 травня 2014 року у строк до 01.09.2014 р. / Т. 4 а.с. 54-55 /.

26.08.2014 р. УПФУ в Дніпровському районі м. Києва до Дніпровського районного суду м. Києва було подано звіт про виконання зазначеної постанови ВАСУ, в якому зазначено про здійснення призначення і перерахунку ОСОБА_2 пенсії та відповідних доплат у розмірах, визначених судом, та про те, що виплата цих коштів буде здійснена при наявності фінансових ресурсів / Т. 4 а.с. 89-90 /.

29.08.2014 р. ОСОБА_2 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з новим клопотанням про прийняття до розгляду його заяв від 08.08.2014 р. та від 12.08.2014 р. про контроль за виконанням рішення у справі № 2604/12214/12 шляхом їх розподілу та задоволення прохань до суду, викладених у цих заявах /Т. 4 а.с. 91 /.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 04 вересня 2014 року зазначене клопотання було повернуто ОСОБА_2 з тих підстав, що постанови щодо яких заявник просить суд встановити контроль за виконанням, були ухвалені ВАСУ, а тому, у відповідності до ч. 1 ст. 267 КАС України, саме ВАСУ і є судом, який уповноважений зобов'язати відповідача подати звіт про їх виконання / Т.4 а.с. 92-93 /.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року було скасовано зазначене рішення суду першої інстанції та направлено справу для продовження розгляду до Дніпровського районного суду м. Києва з тих підстав, що ВАСУ своєю ухвалою від 26 червня 2014 року зобов'язав УПФУ подати звіт про виконання судових рішень саме до суду першої інстанції, а отже, й подальші заяви ОСОБА_2 повинні розглядатися цим судом.

09.12.2014 р. ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про уточнення заяви про контроль за виконанням судового рішення, в якій просив визнати протиправною бездіяльність УПФУ при виконання постанов ВАСУ та встановити новий строк для подання відповідного звіту про їх виконання до 20.12.2014 р. і накласти на керівника УПФУ штраф за невиконання рішень суду у розмірі 30 мінімальних заробітних плат / Т.4 а.с. 138-139 /.

15.01.2015 р. ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року, було розглянуто зазначену заяву ОСОБА_2, частково її задоволено, визнано протиправною бездіяльність УПФУ в Дніпровському районі м. Києва при виконанні постанов ВАСУ від 25 травня 2014 року у справі № 2604/12214/12 та зобов'язано УПФУ в Дніпровському районі м. Києва подати до Дніпровського районного суду м. Києва звіт про їх виконання у строк до 01.02.2015 р. / Т. 4 а.с. 161-163 /.

27.03.2015 р. ОСОБА_2 знову звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із клопотанням про встановлення судового контролю за виконанням постанов ВАСУ від 25 травня 2014 року у справі № 2604/12214/12, в якій просив суд зобов'язати УПФУ в у Дніпровському районі м. Києва подати звіт про виконання постанов Вищого адміністративного суду України від 28 травня 2014 року у справі № 2604/12214/12 та накласти на керівника управління Пенсійного фонду України в у Дніпровському районі м. Києва штраф у розмірі 30 мінімальних заробітних плат / Т. 4 а.с. 191 /.

У вказаному клопотанні заявник посилається на норми ч.1, 2 ст. 267 КАС України, та мотивує свої вимоги тим, що УПФУ не подано звіт про виконання постанов ВАСУ від 25 травня 2014 року у справі № 2604/12214/12 у строки, установлені Дніпровським районним судом м. Києва в ухвалі від 15 січня 2015 року.

13.07.2015 р. УПФУ в у Дніпровському районі м. Києва подало до Дніпровського районного суду звіт про повне виконання постанов ВАСУ від 25 травня 2014 року у справі № 2604/12214/12 /Т. 4 а.с. 206-208 / та надало відповідні розпорядження, з яких вбачається, що ОСОБА_2 дійсно за періоди, вказані в постановах ВАСУ від 25 травня 2014 року, здійснено відповідний перерахунок пенсії і доплат до пенсії та проведено їх виплату / Т. 4 а.с. 209-234 /.

Крім того, колегія суддів встановила й те, що у матеріалах справи наявна постанова про закінчення виконавчого провадження від 16.10.2014 р. у зв'язку з повним виконанням постанови ВАСУ за виконавчим листом від 12.06.2014 р. №2а-2604/12214/12 про зобов'язання УПФУ в Дніпровському районі м. Києва призначити, провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 доплати до пенсії, відповідно до абз. 4 п. 20 ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які витратили працездатність з 11.08.2007 р. , з урахуванням фактично виплачених сум доплати/ Т. 4 а.с. 106-107 /.

Таким чином, колегія суддів звертає увагу на те, що станом на день розгляду судом першої інстанції клопотання ОСОБА_2 від 27.03.2015 р. про встановлення судового контролю за виконанням постанов ВАСУ від 25 травня 2014 року у справі № 2604/12214/12 зазначені судові рішення вже були виконані УПФУ в Дніпровському районі м. Києва в повному обсязі, що підтверджується зазначеним вище звітом УПФУ з доданими до нього розпорядженнями і постановою про закінчення виконавчого провадження від 16.10.2014 р., а отже, достатні та необхідні правові підстави для встановлення судового контролю в порядку ч. 1, 2 ст. 267 КАС України у суду відсутні.

При цьому, апеляційний суд приймає до уваги доводи апелянта про те, що УПФУ в Дніпровському районі м. Києва несвоєчасно подало звіт про виконання зазначених постанов ВАСУ, однак, за умови повного виконання судового рішення, зазначені обставини не створюють правових підстав для застосування до УПФУ ч. 1, 2 ст. 267 КАС України, як про таке просить апелянт.

Твердження апелянта про те, що УПФУ не виконало в повному обсязі постанови ВАСУ від 25 травня 2014 року, колегія суддів вважає необґрунтованими, голослівними і такими, що спростовуються матеріалами даної справи, про що зазначено вище.

Вимоги апелянта щодо визнання незаконними дій та бездіяльності УПФУ при виконання вказаних постанов ВАСУ, зобов'язання УПФУ зробити достовірний розрахунок виплат позивачу, виплатити позивачу ці кошти, апеляційний суд вважає такими, що не можуть бути задоволенні, оскільки вони не заявлялись апелянтом в суді першої інстанції при зверненні із клопотанням від 27.03.2015 р., за результатами розгляду якого судом першої інстанції було постановлено оскаржувану ухвалу, а отже, у відповідності до вимог ст. 195 КАС України, не підлягають вирішенню судом апеляційної інстанції у межах даного апеляційного провадження.

При цьому, апеляційний суд відзначає, що оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції було розглянуто та вирішено клопотання позивача від 27.03.2015р. / Т. 4 а.с. 191 /, за результатами розгляду всіх інших клопотань та заяв позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, зокрема й від 13.08.2014 р. та від 09.12.2014 р., були постановлені інші судові рішення, які не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції у межах даного апеляційного провадження, та як вбачається з матеріалів цієї справи, вже оскаржувались сторонами та переглядались судами в апеляційному порядку.

Посилання представника апелянта на те, що ОСОБА_2 управлінням Пенсійного фонду України не надавалась інформація про те, скільки коштів виплачується іншим пенсіонерам, що на думку апелянта та його представника є дискримінацією, колегія суддів вважає необґрунтованими, безпідставними і такими, що не можуть бути прийняті до уваги.

Таким чином, дослідивши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення даної заяви ОСОБА_2 та приходить до висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи, а рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення, а ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 03 вересня 2015 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 03 вересня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Карпушова О.В.

Кобаль М.І.