ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.09                                                                                           Справа№ 1/73

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ВФС-Захід”, м.Львів

до відповідача: ДП „Великолюбінський спиртзавод”, смт. Великий Любінь Городоцький район Львівська область  

про стягнення  заборгованості  в сумі 309900,02 грн.

                                                                                                                                  Суддя  Гулик Г.С.                                                             

                                                                                                                       при секретарі  Брик І.С.

Представники сторін:

Від позивача: Каспаревич В.І. –генеральний директор (дов.№35 від 26.05.2009р. дійсна  до 26.08.2009р.);  

Від відповідача: Нечипор Л.Г. –головний бухгалтер (дов. №150 від 28.05.2009р.).

     Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „ВФС-Захід” звернулось із позовом до ДП „Великолюбінський спиртзавод” про стягнення  заборгованості штрафу в загальній сумі 309900,02 грн.

   Ухвалою суду від 15.05.2009р. порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду на 28.05.2009р.  

     В судовому засіданні 28.05.2009р. позивач позовні вимоги, в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій, підтримав. В частині стягнення з відповідача основного боргу просить суд провадження у справі у цій частині припинити, в зв”язку із погашенням позивачем, після подання позовної заяви, суми основної заборгованості у розмірі 114500,00 грн.

    Представник відповідача в судовому засіданні 28.05.2009р. вимоги позивача щодо штрафних санкцій заперечив, просить суд в їх задоволенні відмовити повністю, відзиву на позов не подав, мотивуючи це тим, що відповідачем представлено суду докази погашення основного боргу, невчасну оплату за договором мотивує економічною кризою в державі.                      

        Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно і об”єктивно з”ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши зібрані та наявні в матеріалах справи докази судом  встановлено наступне.

        08.05.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ВФС-Захід” (Виконавець) та ДП „Великолюбінський спиртзавод” (Замовник) було укладено договір купівлі-продажу обладнання та робіт №КМ-03-08 від 08.05.2008р. Термін дії угоди з 08.05.2008р. до повного його виконання сторонами (п. 7.1 договору).

       Відповідно до п.1.1 зазначеного договору –Виконавець зобов”язувався поставити, тобто передати у власність Замовнику, водоочисне обладнання, здійснити його монтаж та пусконалагоджувальні роботи, а Замовник зобов”язувався прийняти це обладнання та своєчасно здійснити  його оплату  за умовами даного договору.

       На виконання умов договору позивач (Виконавець) поставив відповідачу (Замовнику) обладнання на підставі видаткових накладних:

- №ВФС-000381 від 27.06.2008р. на суму 397000,92 грн. (з ПДВ) (відповідачем отримано обладнання по довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯОЧ №963421 від 07.07.2008р. на ім”я Кметь Ігора Романовича);

-  №ВФС-000381 від 23.07.2008р. на суму 211999,08 грн. (з ПДВ) (відповідачем отримано обладнання по довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯОЧ №963464 від 02.08.2008р. на ім”я Кметь Ігора Романовича).

       Також, на виконання умов договору, позивач (Виконавець) виконав для відповідача (Замовника) монтажні та пусконалагоджувальні роботи, згідно з актом здачі –прийняття робіт (надання послуг) №ВФС-000125 на суму 55000,02 грн. (з ПДВ). З даного акту вбачається, що відповідач прийняв виконані позивачем роботи і сторони претензій одна до одної не мають.

       Всього позивачем поставлено відповідачу обладнання та виконано робіт на суму 664000,02 грн.

       Відповідно до умов п.4.1 договору –Замовник здійснює попередню оплату в розмірі 50% від загальної вартості обладнання, що складає 304500,00 грн. (з ПДВ), після підписання  даного договору на підставі виставлених Виконавцем рахунків.

        Як вбачається з матеріалів справи платіжним дорученням №10495 від 10.06.2008р. на суму 300000,00 грн. (з ПДВ) та платіжним дорученням №10496 від 11.06.2008р. на суму 4500,00 грн. (з ПДВ) відповідач (Замовник) виконав умову договору щодо попередньої оплати на загальну суму 304500,00 грн. (з ПДВ).

        Відповідно до умов п.4.2 договору –наступну  оплату  в розмірі 304500,00 грн. (з ПДВ) Замовник  здійснює протягом  5 днів після поставки обладнання  на місце монтажу. Згідно з п.4.3 договору –оплату  за матеріали, монтаж та пусконалагоджувальні роботи, що складає 55000,02 грн. (з ПДВ), Замовник здійснює на протязі 5 днів після  підписання  акту виконаних робіт.

        Проте як вбачається із матеріалів справи, зокрема, платіжного дорученням №10740 від 23.07.2008р. на суму 50000,00 грн. (з ПДВ), платіжного дорученням №10766 від 30.07.2008р. на суму 50000,00 грн. (з ПДВ), платіжного дорученням №10788 від 04.08.2008р. на суму 30000,00 грн. (з ПДВ), платіжного дорученням №10811 від 12.08.2008р. на суму 50000,00 грн. (з ПДВ), платіжного дорученням №10883 від 03.09.2008р. на суму 15000,00 грн. (з ПДВ), платіжного дорученням №10942 від 10.09.2008р. на суму 20000,00 грн. (з ПДВ), платіжного дорученням №11144 від 20.10.2008р. на суму 10000,00 грн. (з ПДВ), платіжного дорученням №11289 від 21.11.2008р. на суму 20000,00 грн. (з ПДВ), відповідач розрахувався з позивачем не повністю, а лише на суму 245000,00 грн.

       Таким чином борг відповідача за поставлене позивачем обладнання становив 59500,00 грн. (304500,00 грн. - 245000,00 грн.).

        02.12.2008р. на адресу відповідача було надіслано вимогу про термінове погашення боргу у розмірі 59500,00 грн. за поставлене позивачем обладнання. Вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та реагування.

        Окрім цього, відповідач не оплатив позивачу вартість виконаних останнім монтажних та пусконалагоджувальних робіт на суму 55000,02 грн.   

        Станом на 13.05.2009р., основний борг відповідача перед позивачем становив 114500,02 грн.

        Також, згідно вимог п.8.2 договору, позивач нарахував відповідачу 195400,00 грн. штрафу. (Розрахунок наявний в матеріалах справи).

         В судовому засіданні 28.05.2009р. представником відповідача було представлено суду докази сплати суми основного боргу на суму 114500,00 грн., згідно платіжного доручення №278 від 28.04.2009р. на суму 14500,00 грн. та платіжного доручення №270 від 27.04.2009р. на суму 100000,00 грн.     

        Отже, станом на 28.05.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем становить лише 195400,00 грн. –штрафу.

         При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов”язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

        Згідно ст.655 ЦК України –за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає  або зобов”язується  передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну  грошову суму.

         Відповідно до  ст.712 ЦК України –за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

        Умовами п.1.1 договору купівлі-продажу обладнання та робіт №КМ-03-08 від 08.05.2008р. визначено, що Виконавець зобов”язувався поставити, тобто передати у власність Замовнику, водоочисне обладнання, здійснити його монтаж та пусконалагоджувальні роботи, а Замовник зобов”язувався прийняти це обладнання та своєчасно здійснити  його оплату за умовами даного договору. Проте відповідач (Замовник) своїх зобов”язань за договором в повній мірі не виконав.

        Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов”язний оплатити товар після  його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Матеріалами справи, зокрема видатковими накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей та актом здачі –прийняття робіт (надання послуг) підтверджено прийняття відповідачем (Змовником) виконання з боку позивача (Виконавця) своїх договірних зобов”язань щодо поставки обладнання та виконання пусконалагоджувальних робіт. Однак в матеріалах справи відсутні докази своєчасного проведення розрахунків з боку відповідача за поставлено йому позивачем обладнання та надані (виконані) пусконалагоджувальні роботи.               

        Відповідно до вимог ст.509 ЦК України –зобов”язанням є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися  від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.  Зобов”язання виникають з підстав,  встановлених  статтею 11 цього Кодексу. Зобов”язання має ґрунтуватися  на засадах  добросовісності, розумності та справедливості.        

       Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає  виконанню  у цей строк (термін).

        Згідно із ч.7 ст.193 ГК України – не допускається одностороння відмова від виконання зобов”язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов”язання другої сторони за іншим договором  не було виконано  належним чином.

       Відповідно до вимог ст.610 ЦК України –порушенням зобов”язання є його невиконання  або виконання з порушенням умов, визначених  змістом зобов”язання. Статтею 611 ЦК України передбачені наслідки  порушення  зобов”язання.

       Згідно із ст.525 ЦК України –одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.  

       Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов”язковим для  виконання сторонами.

        Відповідно до умов п.8.2 договору купівлі-продажу обладнання та робіт №КМ-03-08 від 08.05.2008р. визначено, що в разі безпідставної відмови від остаточного розрахунку після підписання акту виконаних робіт Замовник відшкодовує Виконавцю збитки у вигляді штрафу за протермінування  платеж до 10 днів у розмірі 20% від несплаченої суми, за кожних наступних 20 днів –30% від несплаченої суми.

        Виходячи із того, що згідно із ст.625 ЦК України –боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов”язання, в той же час, суд приймаючи до уваги обставини, які склалися в економіці, вважає, що розмір штрафу 195400,00 грн., нарахований позивачем, надмірно великий порівняно із збитками позивача (кредитора) від несвоєчасної плати 114500,02, тому враховуючи вимоги п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України та ч.1 ст.233 Господарського кодексу України, суд прийшов до висновку про зменшення відповідачу розміру штрафу на 50 % до суми 97700,00 коп.       

        В судовому засіданні 28.05.2009р., за згодою сторін, проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 29.05.2009р.

        Виходячи із змісту наведених норм, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог у сумі 97700 грн. 00 коп. –штрафу. Щодо суми основного боргу у розмірі 114500 грн. 02 коп. суд вирішив провадження у справі в цій частині припинити. В задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення штрафу у розмірі 97700 грн. 00 коп. суд вирішив відмовити.

        Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача судові витрати понесені позивачем повністю покладаються на відповідача.

        На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 629, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 233 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст. 3, 12, 44, 47-1, 49, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,  суд, -

                                                                           ВИРІШИВ:

1.  Позов задоволити частково.

2. Стягнути з ДП „Великолюбінський спиртзавод” (81555, Львівська область, Городоцький район, смт.Великий Любінь, вул.Львівська, 176, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00374700) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ВФС-Захід” (місцезнаходження: 79013, м.Львів, вул.Глибока, буд.18, кв.9; фактична адреса: 79058, м.Львів, вул.Хімічна, 4, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20771703) 97700 грн. 00 коп. –штрафу; 3099 грн. 00 коп. державного мита; 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.  В частині стягнення основного боргу провадження у справі в цій частині припинити.

4.  В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5.  Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

         Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів до Львівського апеляційного господарського суду.

         Рішення набирає законної сили  в порядку і в строки передбачені ст. 85 ГПК України.  

Суддя                                                                                             Гулик Г.С.