Справа № 296/9726/14-к

1-кп/296/146/15

У Х В А Л А

Іменем України

06 березня 2015 року.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді: Шахрая М.І.

суддів: Янчук Н.П., Покатілова О.Б..

секретаря Абрамчук Т.О.

за участю прокурора Тещенко М.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

представника потерпілого ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Корольовським районним судом м. Житомира у підготовчому судовому засіданні розглядається кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

Згідно обвинувального акта, на початку березня місяця 2008 року, з метою заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, під виглядом укладання реальної угоди по продажу об'єкту нерухомості, а саме об'єкту незавершеного будівництва - приватного будинку (готовність на 95%) та земельної ділянки площею 904 кв. м., розташованих за адресою: м. Житомир, вул. Академіка Омелянського, 2/8, ОСОБА_1 уклав угоду з ОСОБА_6, відповідно до якої повинен був продати останньому зазначені об'єкти нерухомості за кошти в сумі 500000 доларів США.

При цьому, ОСОБА_1 не повідомив ОСОБА_6 про те, що зазначене майно, відповідно до Договору іпотеки від 10.08.2007 року укладеного між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_7 та зареєстрованого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_8, в реєстрі нотаріальних дій за №123113, передано в заставу як гарантія виплати його дружиною - ОСОБА_7 кредитних коштів в сумі 300000 доларів США та відсотків, відповідно до кредитного договору №09/08/2007/840-1/365 від 09.08.2007 року, по якому, станом на березень 2008 року було сплачено всього 17048,46 доларів США, тобто не мав при цьому будь-якого наміру на виконання взятих на себе перед ОСОБА_6 зобов'язань.

У подальшому, протягом періоду з 09.03.2008 року по 21.05.2010 року п'ятьма платежами ОСОБА_6, виконуючи поставлені перед ним ОСОБА_1 умови, довіряючи тому та вважаючи його дії законними, передав останньому, а той прийняв та надав ОСОБА_6 відповідні розписки про отримання коштів на загальну суму 465 000 доларів США, а саме:

- 09.03.2008 на суму 38000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного Банку України складає 191900 грн.,

- 08.05.2008 на суму 300000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного Банку України складає 1515000 грн.,

- 30.09.2008 на суму 40000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного Банку України складає 194440 грн.,

- 28.04.2009 на суму 42000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного Банку України складає 323400 грн.,

- 21.05.2010 на суму 45000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного Банку України складає 356656 грн.

Отримавши від ОСОБА_6 зазначені кошти в загальній сумі 465000 доларів США, ОСОБА_1, маючи намір на заволодіння зазначеними коштами, будь-яких дій, направлених на погашення кредиту, отриманого його дружиною ОСОБА_7, та зняття застави (іпотеки) з об'єкту незавершеного будівництва - приватного будинку (готовність на 95%) та земельної ділянки площею 904 кв. м., розташованих за адресою: м. Житомир, вул. Академіка Омелянського, 2/8, не вчинив. Маючи першочергове зобов'язання перед ОСОБА_6, та отримавши від останнього кошти у сумі достатній для погашення своїх зобов'язань перед іншими суб'єктами - набувачами права на вказане майно (іпотекодержателем), кредит, отриманий у ВАТ КБ «Надра» протягом періоду з 09.03.2008 року по 21.05.2010 року, не погасив, сплативши лише 84100 доларів США, включаючи відсотки за користування кредитом.

В ході вчинення зазначеного злочину ОСОБА_9 його злочинні дії були виявлені потерпілим ОСОБА_6 та пред'явлено тому претензію про негайне виконання взятих на себе зобов'язань, або повернення отриманих від нього коштів у повному обсязі. При цьому ОСОБА_1, з метою введення в оману потерпілого ОСОБА_6, з метою приховання своїх злочинних дій та надання їм начебто цивільно-правового характеру, запропонував тимчасово переоформити на ОСОБА_6 чи будь-кого з його знайомих інше нерухоме майно, а саме об'єкт незавершеного будівництва - приватний будинок (готовність на 55 %) та земельну ділянку площею 0,05 га, розташовані за адресою: м. Житомир, пров. 1-й Кармелюка, 35-в, які по своїй вартості - 374018 гривень та якостям значно поступаються тому майну, яке він мав надати потерпілому за сплачені ним кошти, запевнивши при цьому, що переоформлення права власності на вказане майно буде гарантією виконання ним взятих перед потерпілим зобов'язань.

ОСОБА_6 в свою чергу повірив у правдивість та дійсність намірів ОСОБА_1 та відповідно до усної домовленості між ними, 28.04.2009 року ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу із ОСОБА_10, відповідно до якого остання начебто придбала об'єкт незавершеного будівництва - приватний будинок (готовність на 55%) та земельну ділянку площею 0,05 га, розташовані за адресою: м. Житомир, пров. 1-й Кармелюка, 35-в.

Однак у подальшому, ОСОБА_1 так свої зобов'язання до даного часу перед ОСОБА_6 не виконав, нерухоме майно, а саме об'єкт незавершеного будівництва - приватний будинок (готовність на 95 %) та земельну ділянку площею 904 кв. м, розташовані за адресою: м. Житомир, вул. Академіка Омелянського, 2/8, на потерпілого не переоформив, кошти в сумі 465000 доларів США останньому не повернув.

Натомість ОСОБА_1 отримавши від ОСОБА_6 грошові кошти у сумі, достатній для погашення кредиту та відсотків по ньому, разом із ОСОБА_7 звернулись до Богунського районного суду м. Житомира з позовом до ВАТ КБ «Надра» про визнання недійсним кредитного договору №09/08/2007/840-1/365 від 09.08.2007, договору іпотеки від 10.08.2007 року, а також визнання недійсним договору поруки 09/08/2007/840-1/365/1 від 09.08.2007 року, що свідчать про те, що ОСОБА_1 не мав наміру виконувати взяті на себе перед ОСОБА_11 зобов'язання.

За результатами розгляду позовної заяви 14.05.2010 року судом було прийнято рішення про задоволення позову ОСОБА_1 та ОСОБА_7, яке в подальшому було скасовано 14.07.2011 року Апеляційним судом Житомирської області за апеляційною скаргою ВАТ КБ «Надра» та в задоволенні їх позову відмовлено.

Таким чином, ОСОБА_9, з 09.03.2008 року по 21.05.2010 року, отримавши від ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 465000 доларів США в якості оплати останнім придбання об'єкту незавершеного будівництва - приватного будинку (готовність на 95 %) та земельної ділянки площею 904 кв. м, розташованих за адресою: м. Житомир, вул. Академіка Омелянського, 2/8, зазначене майно на нього не переоформив та не виконав будь-яких дій, направлених на виконання взятих на себе перед ОСОБА_6 зобов'язань, тобто шляхом обману та зловживання довірою, заволодів його майном на загальну суму 465000 доларів США, що, відповідно до офіційно встановлених курсів гривні України до долару США Національного банку України, становить 2581396 гривень, що є особливо великим розміром.

Крім цього, продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою, в особливо великих розмірах, в середині листопада 2009 року, достовірно знаючи, що з 28.04.2009 року об'єкт незавершеного будівництва - приватний будинок (готовність на 55 %) та земельна ділянка площею 0,05 га, розташовані за адресою: м. Житомир, пров. 1-й Кармелюка, 35-в зареєстровані на ОСОБА_10, та до повного виконання взятих ним перед ОСОБА_6 зобов'язань, він не має будь - якого права власності чи права розпорядження на вказане нерухоме майно, а також достовірно знаючи, що він не має будь-якого права власності чи права розпорядження на земельну ділянку по пров. 1-му Кармелюка, 35 в м. Житомирі, заздалегідь маючи намір на подальше невиконання взятих на себе зобов'язань та повторне заволодіння шляхом обману та зловживання довірою чужим майном - грошовими коштами в особливо-великому розмірі, видаючи зазначене нерухоме майно за свою приватну власність, уклав усний договір з громадянином ОСОБА_2 про продаж нерухомого майна, а саме об'єкта незавершеного будівництва - приватного будинку (готовність на 55 %) та земельної ділянки площею 0,05 га, розташовані за адресою: м. Житомир, пров. 1-й Кармелюка, 35-в, а також земельної ділянки площею 0,05 га, розташованої за адресою: м. Житомир, пров. 1-й Кармелюка, 35.

26.11.2009 року, вважаючи дії ОСОБА_1 дійсними та законними, маючи дійсний намір на придбання об'єкту незавершеного будівництва - приватного будинку (готовність на 55 %) та земельних ділянок площею по 0,05 га, розташованих за адресою: м. Житомир, пров. 1-й Кармелюка, 35-В та 35, ОСОБА_2 передав в якості авансу, а ОСОБА_1 прийняв та надав ОСОБА_2 відповідну розписку про отримання грошових коштів в сумі 160000 доларів США, а також зобов'язався продати ОСОБА_2 вказане нерухоме майно до 01.02.2010 року, про що також зазначив у розписці.

Після чого ОСОБА_1, не маючи наміру на подальше виконання взятих на себе перед ОСОБА_2 зобов'язань, станом на 01.02.2010 року будь-яких дій, направлених на переоформлення на останнього об'єкту незавершеного будівництва - приватного будинку (готовність на 55%) та земельної ділянки площею 0,05 га, розташованих за адресою: м. Житомир, пров. 1-й Кармелюка, 35-В та земельної ділянки площею 0,05 га, розташованої за адресою: м. Житомир, пров. 1-й Кармелюка, 35, не вчинив, а також отриманих від ОСОБА_2 грошових коштів в якості авансу останньому не повернув. До того ж, ОСОБА_1 22.12.2009 року ще позичив у борг у ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 15000 доларів США, які також обіцяв повернути в строк до 01.02.2010 року, про що зазначив в розписці від 22.12.2009 року, яку надав ОСОБА_2, однак в зазначений строк отримані у борг від ОСОБА_2 грошові кошти ОСОБА_1 останньому також не повернув.

В подальшому, в ході вчинення вказаного злочину злочинні дії ОСОБА_1 були виявлені потерпілим ОСОБА_2 та останнім було пред'явлено претензію про негайне повернення отриманих від нього грошових коштів у повному обсязі на загальну суму 175000 доларів США, а саме грошових коштів у сумі 160000 доларів США, які були надані ОСОБА_2 в якості авансу за придбання нерухомого майна, та грошових коштів в сумі 15000 доларів США, які були надані ОСОБА_2 в борг.

Однак ОСОБА_1, з метою введення в оману потерпілого ОСОБА_2, та з метою приховання своїх злочинних дій, не маючи будь-якого наміру повертати отримані від ОСОБА_2М грошові кошти в повному обсязі на суму 175000 доларів США, при цьому створюючи видимість виконання взятих на себе зобов'язань перед ОСОБА_2, запропонував останньому придбати будинок та земельну ділянку за адресою: м. Житомир, пров. Річковий, 12, які належали знайомим ОСОБА_1, при цьому ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_2, що частково сплатить за останнього в рахунок придбання вказаного нерухомого майна грошові кошти в сумі 20000 доларів США, а також сплатить грошові кошти за проведення в подальшому будівельних робіт в будинку по пров. Річковому, 12, якщо ОСОБА_2 погодиться придбати нерухоме майно за вищевказаною адресою.

ОСОБА_2 в свою чергу, розуміючи, що таким чином зможе повернути хоча б якусь частину своїх грошових коштів, наданих ним ОСОБА_1 в якості авансу за придбання нерухомого майна, погодився на пропозицію останнього, після чого 21.05.2010 року було укладено договір дарування, відповідно до якого дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_12 придбала 1\2 приватного будинку за адресою: м. Житомир, пров. Річковий, 12, за який ОСОБА_1 було сплачено грошові кошти в сумі 20000 доларів США, про що зазначив ОСОБА_2 в розписці від 18.11.2010 року, яку надав ОСОБА_1 Також ОСОБА_1 були проведені частково будівельні роботи у вказаному будинку та витрачені на будівельний матеріал грошові кошти, вартість яких в подальшому була оцінена ОСОБА_2 на суму 19905 доларів США, про що зазначив ОСОБА_2 в розписці від 19.11.2010 року, яку надав ОСОБА_1

В подальшому, незважаючи на неодноразові звернення ОСОБА_2 про повернення йому грошових коштів, які він надав ОСОБА_1 26.11.2009 року в якості авансу за придбання нерухомого майна, ОСОБА_1 в свою чергу, решту грошових коштів останньому так і не повернув, в результаті чого ОСОБА_2 звернувся з позовом до Корольовського районного суду м. Житомира щодо примусового стягнення з ОСОБА_1 отриманих останнім грошових коштів в якості авансу за придбання нерухомого майна.

25.11.2010 року Корольовським районним судом м. Житомира було винесено рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів на загальну суму 1502569 гривень.

Разом з тим, ОСОБА_1, усвідомлюючи, що примусове рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 25.11.2010 року не буде виконано в повному обсязі щодо стягнення з нього на користь ОСОБА_2 грошових коштів на суму 1502569 гривень через відсутність у нього належного та ліквідного майна, продовжуючи вводити в оману потерпілого ОСОБА_2, та не маючи наміру повертати отримані від ОСОБА_2М грошові кошти в повному обсязі, з метою приховання своїх злочинних дій та надання їм начебто цивільно-правового характеру, періодично віддавав ОСОБА_2 грошові кошти у незначних сумах, тим самим продовжуючи створювати видимість виконання взятих на себе зобов'язань перед ОСОБА_2, повернувши на даний час ОСОБА_2 відповідно до розписок про отримання коштів на загальну суму 16900 доларів США та 4000 гривень, а саме:

- 20.07.2011 на суму 500 гривень;

- 24.01.2012 на суму 15000 доларів США;

- 17.01.2013 на суму 3500 гривень;

- 31.01.2013 на суму 200 доларів США;

- 09.02.2013 на суму 200 доларів США;

- 23.03.2013 на суму 300 доларів США;

- 11.04.2013 на суму 200 доларів США;

- 09.07.2013 на суму 1000 доларів США.

Таким чином, ОСОБА_1, отримавши 26.11.2009 року від ОСОБА_13 грошові кошти в сумі 160000 доларів США в якості сплати останнім авансу за придбання нерухомого майна, а саме: об'єкту незавершеного будівництва - приватного будинку (готовність на 55%) та земельної ділянки площею 0,05 га, розташованих за адресою: м. Житомир, пров. 1-й Кармелюка, 35-В та земельної ділянки площею 0,05 га, розташованої за адресою: м. Житомир, пров. 1-й Кармелюка, 35, зазначене майно на нього не переоформив, будь-яких дій, направлених на виконання взятих на себе перед ОСОБА_2 зобов'язань, не виконав, тобто шляхом обману та зловживання довірою, повторно заволодів його майном на загальну суму 160000 доларів США, що відповідно до офіційно встановлених курсів гривні України до долару США Національного банку України станом на 26.11.2009 року становить 1277600 гривень, що є особливо великим розміром.

Крім того, продовжуючи свої злочинні дії, направлені на повторне заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою, в особливо великих розмірах, заздалегідь не маючи наміру реально виконувати взяті на себе зобов'язання, 02.03.2010 року ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 40000 доларів США в якості авансу за купівлю автомобіля, який ОСОБА_14 зобов'язався передати у власність ОСОБА_2 до 05.05.2010 року, про що зазначив у розписці. Однак, станом на 05.05.2010 року будь-яких дій, направлених для придбання та передачу автомобіля для ОСОБА_13, ОСОБА_1 не виконав, та отриманих в якості авансу за купівлю автомобіля грошових коштів в сумі 40000 доларів США останньому не повернув, а продовжував вводити в оману потерпілого ОСОБА_2, вигадуючи різні причини затримки у придбанні автомобіля, тим самим ОСОБА_1, шляхом обману та зловживання довірою, повторно заволодів майном, що належить ОСОБА_2, на суму 40000 доларів США, що

відповідно до офіційно встановлених курсів гривні України до долару США Національного банку України станом на 02.03.2010 року становить 319600 гривень.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про призначення провадження до судового розгляду. Потерпілі підтримали клопотання прокурора. Захисник обвинуваченого та обвинувачений заявив про повернення акту прокурору у зв’язку з його невідповідністю вимогам КПК України.

Суд вислухав сторін, вивчив обвинувальний акт і приходить до наступного.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України підставою для повернення обвинувального акта прокурору з підготовчого судового засідання є встановлення невідповідності вказаного процесуального рішення вимогам ст. 291 КПК України.

Згідно ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого ( прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого ( прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім’я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом’якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта ( у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); дату та місце його складання та затвердження.

В обвинувальному акті від 02.10.2014 року не зазначено повну правову кваліфікацію кримінального правопорушення .

Правова кваліфікація злочину та формулювання обвинувачення повинні описувати склад злочину, інкримінований особі. Склад злочину включає об’єктивну сторону злочину.

Об’єктивна сторона злочину — це сукупність ознак, які визначають зовнішню сторону злочину і характеризують суспільно-небезпечне діяння (дію або бездіяльність), його шкідливі наслідки та причинний зв’язок між діянням та наслідками, який обумовив настання останніх, а також місце, час, обстановку, спосіб, знаряддя та засоби вчинення злочину. Також статтею 91 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

В акті від 02.10.2014 року відносно ОСОБА_1 не вказано де ( місце: місто, вулиця, будинок), коли ( дата, час) укладались угоди тобто не зазначено час та місце скоєння злочину.

Вказаний недолік позбавляє суд визначити підсудність кримінального провадження. В процесі судового розгляду даний недолік усунути неможливо.

Статтею 32 КПК України визначено , що кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

В обвинувальному акті необхідно зазначити місце де були укладені угоди тобто визначити місце скоєння злочину.

У разі неможливості встановлення місця укладення угод в обвинувальному акті повинно бути указано, що місце укладення угод встановити неможливо.

Це необхідно для визначення підсудності справи.

Згідно ст.412 ч.2 п.6 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню у разі порушення правила підсудності.

Оскільки згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, то суд не має можливості призначити даний обвинувальний акт до судового розгляду.

Таким чином у відповідності до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України даний обвинувальний акт необхідно повернути прокурору для усунення виявлених недоліків, оскільки він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314, 369-372 КПК України, ¬

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 190 КК України

разом з додатками, - повернути до прокуратури Житомирської області внаслідок невідповідності обвинувального акта вимогам КПК України.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляції через Корольовський районний суд міста Житомира до Апеляційного суду Житомирської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя М. І. Шахрай

Судді Н.П.Янчук

ОСОБА_15