Безинтервала                                                                                                                                           Справа    № 2-а- 44   /2009

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

28.01.2009  р.                                                                                                                 смт.  Веселе

Веселівський   районний  суд  Запорізької  області  в  складі:

головуючого  судді:                             Кравцова  С.О.

при  секретарі:                                       Сергієвої  З.І.

за  участю:

позивача:                                               ОСОБА_1

представника відповідача :                  ОСОБА_2

      розглянувши  у  попередньому судовому  засіданні  адміністративну  справу  за  позовом  ОСОБА_1     д о  Управління  пенсійного    Фонду  України  в  Веселівському  районі  Запорізької  області,  про  поновлення  пропущеного  строку  для  звернення  до   суду  та  стягнення  недоплаченої  щомісячної  державної  соціальної  допомоги  «Дітям  війни»  за  2006 – 2008 р.р.  та  її  подальшої  щомісячної  виплати

                                                                      В С Т А Н О В И В:

      ОСОБА_1  звернувся   до  суду  з  позовом,   про  відновлення  пропущеного  строку  для  звернення  до   суду  за  захистом  порушених  прав  за  період   з   01.01.2006 р. до 31.12.2007   р.,   нарахування   Управлінням  Пенсійного  фонду  України  в  Веселівському  районі  Запорізької  області    недоплачену  щомісячну  державну  соціальну  допомогу   за 2006 -2008 роки  у сумі   3742  гривня 50 копійок.

    Просить  визнати  бездіяльність  Управління  Пенсійного  фонду   України  в  Веселівському  районі  Запорізької  області   та  зобов’язати  вчинити  дії,  щодо   нарахування  заборгованості  за  весь  період.

      У  судове  засідання   з’явились   позивач  та  представник  відповідача.

      В  судовому  засіданні   позивач  підтримав заявлені  вимоги  у  повному  обсязі.

      В  обґрунтування  свого  позову    зазначив ,  що   він однак  відповідач   ігнорує    Рішення  Конституційного  Суду  України   від  09.07.2007  року,  яким  визнано   неконституційними  норми  Закону  України  «Про  державний  бюджет  України  на  2007  рік»,  що  зупинили  дію  ст. 6  Закону  України  «Про    соціальний  захист  дітей  війни»  щодо  перерахування  пенсій,  довічного  грошового  утримання  чи  державної  соціальної  допомоги,  і  не  здійснює  до  цього  часу  перерахунок  та  виплату  заборгованості.

      Просить  суд  поновити  йому пропущений  строк  для  звернення  до  суду  за  захистом  порушених  її  прав,  свобод  та  інтересів    за  період  з  01.01.2006  року  до 31.12.2007 р ік,  зобов’язати    відповідача зробити  нарахування    на   його  користь   недоплачену  як  дитині  війни  щомісячну  державну  соціальну  допомогу   за 2006 – 2008 роки   у  сумі   3742  гривня 50 копійок.

        Відповідач  проти  задоволення  позову  заперечував.  Вважає  причину  пропуску  строку  не поважною.    Статтею  99  Кодексу  адміністративного  судочинства  України  передбачено,  що  для  звернення  до  суду  за  захистом  прав,  свобод  та  інтересів  особи  встановлений  річний  строк,  який  обчислюється  з  дня,  коли  особа  дізналася  про  порушення  своїх  прав,  посилаючись  на   Закон  України  « Про  соціальний  захист   дітей  війни»  відповідач  зазначив,  що  фінансування  ст. 6  Закону  проводиться  з  державного  бюджету  України,  а  не  з  бюджету  Пенсійного  фонду  України.  з  09.07.2007  року,  тобто  з  моменту  відновлення  дії  ст. 6 даного  Закону  до  01.01.2008  року  законодавством  не  було  визначено  механізму  розрахунку  підвищення  пенсії  «дітям  війни»,  передбаченого  ст. 6  Закону.  Зокрема,  із  змісту  ст. 6  вказаного  Закону  не  вбачається,  яким  саме  органом,  за  рахунок   яких  коштів  і  джерел  здійснюється  призначення  і  виплата  пенсії.  Тому,  представник  відповідача  вважає,  що  відсутні  підстави  щодо  зобов’язання   відповідача  провести    перерахування  пенсії  і  забезпечити  її  виплату.  Також  представник  відповідача  зазначила,  що  згідно  ст. 14  Закону  України  «Про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального  захисту»,  учасникам  війни  пенсії  за  віком  або  щомісячне  грошове  утримання  чи  державна  соціальна  допомога,  що  виплачується  замість  пенсії  підвищується  на  10%  від  прожиткового  мінімуму  для  осіб,  які  втратили  працездатність,  і  складає  48,20  грн.,  тому  дітям  війни  з  01  січня  2008  року  виплачується  щомісячно  підвищення  до  пенсії.

Таким  чином  вважає,  що   у  задоволенні  вимог  має  бути  відмовлено.

      Суд,  заслухавши  пояснення  учасників  процесу,  вивчивши  і   дослідивши  матеріали  справи,

прийшов  до  такого:  

      Судом  встановлено,  що ОСОБА_1 м ає  статус  «дитина  війни»   та  отримує  пенсію  за  віком  і  має  право  користуватися  пільгами  відповідно  до  Закону  України  «Про  соціальний  захист  дітей  війни»,  що    підтверджується   посвідченням :   № 110413.

    Суд вважає , що клопотання позивача підлягає задоволенню частково , тобто поновлення пропущеного строку необхідно задовольнити з моменту коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Як пояснив позивач, про порушення своїх прав йому стало відомо з дня прийняття Конституційним судом України Рішення від 09.07.2007 року яким визнана такою, що не відповідає Конституції (є неконституційною), та втратила чинність з 09.07.2007 року ст. 71 Закону України «Про соціальний захист «Дітей війни» на 2007 рік». У грудні 2008 року позивач звернувся із заявою до Управління Пенсійного фонду України в Веселівському районі Запорізької області про здійснення перерахунку та виплати щомісячної доплати до пенсії як «дитині війни».

Відповідно до ст. 100 КАС України «Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову».

      Суд визнає причину пропущення строку для звернення до суду поважною, так як позивач маючи значний вік, страждає на ряд захворювань, має незначний прожитковий мінімум, щоб замовляти передплату періодичних видань. Все це в певній мірі на давало можливості позивачу прослідкувати за прийняттям законів  Верховною Радою та Кабінетом Міністрів України.

        А тому приведені фактичні данні позивачем про причини пропущення строку звернення до суду мають значення для вирішення справи і приймаються судом.

    З матеріалів справи вбачається , що УПФ України в Веселівському районі Запорізької області у період 2007-2008 р.р. не вчиняло будь-яких дій , пов'язаних з перерахунком пенсії позивача   відповідно до вищенаведених положень Закону та не проводило виплат позивачу надбавки до пенсії , що свідчить про бездіяльність відповідача стосовно надання  ОСОБА_1 підтримки.

    Право позивача на оскарження рішень, дій та бездіяльності відповідача безпосередньо до суду , тобто без попереднього звернення позивача з заявами чи скаргами до відповідача , передбачено ст.10 вказаного Закону та ст. 4 , ст.6 , п.1 ч.1 ст.17 КАС України .

    Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав , свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі , у межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України.

        Відповідно  до  ст. 6   Закону  України  «Про  соціальний  захист  дітей  війни»  дітям   війни  пенсії   або  щомісячне   довічне  грошове  утримання  чи  державна  соціальна  допомога,  що  виплачується   замість  пенсії,  підвищується  на  30  відсотків  мінімальної  пенсії  за  віком.  Дію  зазначеної  норми  на  2007  рік  було  зупинено  Законом   України  «Про  Державний  бюджет  України  на  2007  рік»,  положення  якого,  в  цій  частині,  були  визнані  такими,  що  не  відповідають  Конституції  України,  Рішенням  Конституційного  Суду  України  від  09.07.2007  року  у  справі  за   конституційним  поданням  народних  депутатів  України  щодо  відповідності  Конституції  України  (конституційності)  положень  статей  29,  36  ч.2  ст. 56,  ч.2  ст. 6,  ч.1  ст. 66, п.7,9,12,13,14,23,29,30,39,41,43,44,45,46  ст. 71,  статей  98,101,103,111  Закону  України  «Про  Державний  бюджет  України  на  2007  рік».  Положення  статей,  які  визнані  неконституційними,  втрачають  чинність  з  дня  ухвалення  Конституційним  Судом  України  цього  Рішення.

    Згідно зі статтею 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні .Конституція не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону , в тому числі залежно від предмета правового регулювання . Немає також закону України , який би регулював питання подолання колізії норм законів , що мають однакову юридичну силу.

    Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив :  Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними правовими актами однакової сили , які за змістом суперечать один одному . Звичайною є практика , коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те , що з прийняття нового акта , якщо інше не передбачене самим актом , автоматично скасовується однопредметний акт , який діяв у часі раніше.

    Таким чином , оскільки з прийняттям Конституційним судом України рішення № 6 -рп від 09.07.2007 р. та рішення від 22.05.2008 р. № 28/2008 ( № 10-рп/2008 ) положення Закону про Державний бюджет на 2007 р. та 2008 р., що призупиняли дію ст.6 Закону України  Про соціальний захист дітей війни   визнані неконституційними , відповідно під час вирішення спору необхідно застосувати положення Закону з урахуванням його дії в часі за принципом пріоритету тієї норми , яка стала діяти пізніше , тобто ст.6 Закону України  Про соціальний захист дітей війни .

    За змістом частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до врахування усіма судами України при вирішенні спорів , а тому суд вважає про необхідність захисту прав позивачки  шляхом зобов'язання органів пенсійного фонду в Веселівському районі Запорізької області здійснити нарахування позивачу надбавки до пенсії , передбаченої ст. 6 Закону № 2195-IV від 18.11.2004 р. починаючи з 09.07.2007 р. та кінця бюджетного року.    

    Відповідно з п.2 Рішення Конституційного Суду України № 15-рп /2000 від 14.12.2000 р., в якому міститься роз'яснення , що закони та інші правові акти або окремі положення , визнані рішеннями Конституційного суду України неконституційними , не підлягають застосуванню як такі , що відповідно до частини другої статті 152 Конституції України втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

    Положеннями ч.2 ст. 70 Закону України  Про Конституційний Суд України  щодо порядку виконання рішень , висновків Конституційного суду України треба розуміти як право Конституційного Суду України у разі необхідності визначити у своєму рішенні , висновку порядок і строки його виконання та покласти обов'язок на відповідні державні органи забезпечити це виконання. При цьому незалежно від того, чи визначено в рішенні , висновку Конституційного Суду України порядок його виконання , відповідні державні органи зобов'язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України . Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України , остаточним і не може бути оскарженим.

      Таким  чином,  відповідач,  як  суб’єкт  владних  повноважень  був  зобов’язаний   здійснити  перерахунок  доплати  до  пенсії  позивачу  відповідно  до  ст.  6  Закону  України  «Про  соціальний  статус  дітей  війни»  з  дня  прийняття  Конституційним  Судом  України  зазначеного  рішення.  Бездіяльність  відповідача,  що  обґрунтована  ним  відсутністю  законодавчого  врегулювання  порядку  обчислення  видів  державної  соціальної  підтримки  дітей  війни, є, на  думку  суду,  незаконною,  оскільки  порушує  права  позивача,  передбачені  ст.  46  Конституції  України  та  ст.  6  Закону  України  «Про  соціальний  статус  дітей  війни».

      Приймаючи  рішення,  суд  вважає  за  необхідне  застосувати  ч.2 ст.11  КАС  України  і  зобов’язати  відповідача,  як  суб’єкта  владних  повноважень  здійснити  перерахунок  доплати  до  пенсії ОСОБА_1І .

        На  підставі Закону  України  «Про  соціальний  захист  дітей  війни»,  Рішення  Конституційного  Суду  України  від  09.07.2007  року,  керуючись  ст. ст. 8-12, 69, 71, 158-164  Кодексу  адміністративного  судочинства  України,  суд,

                                                                    П О С Т А  Н О В И В :

        ОСОБА_3 Івановича   задовольнити частково.

      Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Веселівському районі Запорізької області з перерахунку та виплати доплати до пенсії   ОСОБА_1   , відповідно до ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» за період  з 09.07.2007 рок у до 31.12.2007 року включно та ст. 22.05.2008 року  до 11.12.2008  року включно.

      Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Веселівському районі Запорізької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1   і з урахуванням її підвищення у розмірі , передбаченому ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни»  починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно  та з  22 травня 2008 року по 11   грудня 2008 року.

     Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Веселівському районі Запорізької області виплатити ОСОБА_1  підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни « за період з 09 липня 2007 року по 31   грудня 2007 року включно та з 22 травня 2008 року по 11 грудня  2008 року включно.

    В задоволенні позову ОСОБА_1     щодо протиправності бездіяльності Управлівння Пенсійного фонду України в Веселівському районі Запорізької області з перерахунку та виплати підвищення до пенсії ОСОБА_1   до  ст. 6 Закону України « Про соціальний  захист дітей війни « за період з 2006 року та зобов'язання перерахувати підвищення до пенсії та виплати за 2006 рік , а також щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Веселівському районі Запорізької області виплачувати підвищення до пенсії на майбутнє - відмовити .

      Постанова  суду  може  бути  оскаржена  в  апеляційному  порядку  до  Дніпропетровського    апеляційного  адміністративного   суду  через  Веселівський  районний  суд   Запорізької  області  шляхом   подачі  протягом  10  днів  заяви  про   апеляційне  оскарження  і  поданням  після  цього  протягом  20  днів  апеляційної  скарги,  або  в  порядку  ст. 186  КАС  України,  без  попереднього  подання  заяви  про  апеляційне  оскарження ,  якщо  скарга  подається   у  строк,  встановлений  для   подання  заяви  про  апеляційне  оскарження.

        Постанова  суду   набирає  законної  сили   після  закінчення  строку  подання  заяви  про  апеляційне  оскарження,  якщо  таку  заяву  не  було  подано.  У  разі  подання  апеляційної  скарги  судове  рішення,  якщо  його  не  скасовано,  набирає  законної  сили  після  закінчення   апеляційного  розгляду  справи.

Суддя:                                                                                                 С.О.  Кравцов