Справа № 2-378 /2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

                      І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

  21 квітня 2009 р.                               Ренійський районний суд Одеської області

у складі:   -     головуючого судді Дудник В.І.;

-   -     при секретарі Пройка С.В.,

-   -     за участю адвоката ОСОБА_1

та представника позивачки – ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5   про усунення від  права на спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

          Представник відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 – адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги не визнала, заперечувала щодо їх задоволення, пояснювала, що правові підстави для усунення дітей померлого ОСОБА_6 від права на спадкування  відсутні, відповідачі, хоча і мешкають за межами України, завжди піклувалися про батька, цікавилися його долею та справами, періодично надавали матеріальну допомогу (грошовими переказами через знайомих та через банківські установи), отже не можуть бути визнані такими, що ухилялися  від надання допомоги спадкодавцеві.

    Позивачка, її представник на задоволенні позовних вимог наполягали, доводи представника відповідачів не визнали, наполягають на тому, що відповідачі, будучи дітьми нині померлого ОСОБА_6, за його життя, коли він був у безпорадному стані у зв’язку із хворобою, матеріальної допомоги особисто йому (або їй як дружині) не надавали, що стосується грошових переказів, то дійсно, у зв’язку із смертю  ОСОБА_6 було передано 200 доларів США, які було витрачено переважно на поховання чоловіка. Вважають, що заявлені позовні вимоги є законними та обґрунтованими, у зв’язку із чим підлягають задоволенню.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_6 - помер 05.04.2008р.; копія свідоцтва про шлюб ОСОБА_6 з ОСОБА_3; копія домової книги; копія ОСОБА_6 про реєстрацію в Спадковому реєстрі;  копія технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1; копія довідки КП „Ренійське БТІ” від 17.09.2008р.; довідки медичних установ про хворобу ОСОБА_6; довідки Ренійського УПФУ від 31.03.2009р., 02.04.2009р.; відповідь КП „Ренійське БТІ” від 27.03.2009р.;  телеграма ОСОБА_7; довідка від 19.03.2009р. системи грошових переказів „Western Union” про переказ ОСОБА_8 (брату померлого) 200 доларів США; цивільна справа № 2-815/2007р. за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_9 про розірвання шлюбу.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивачка ОСОБА_3 була дружиною нині померлого ОСОБА_6 За життя ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 11.06.1993р. належала квартира АДРЕСА_2. На випадок смерті ОСОБА_6 будь-яким чином не розпорядився належним йому майном, заповіту не залишив, 05.04.2008р. - помер. У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини спадкоємиця за законом (позивачка у справі – дружина померлого) звернулася до нотаріальної контори із заявою про її прийняття. При зверненні до нотаріуса позивачці стало відомо, що діти померлого – відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, як спадкоємці першої черги за законом, також звернулися із заявою про прийняття спадщини. Оскільки ОСОБА_6 перед смертю важко хворів, потребував стороннього догляду та піклування, а діти, як вважає позивачка, ухилялися від надання такої допомоги у будь-якому вигляді, мешкаючи у США, не надсилали грошей на придбання ліків у період хвороби батька, його утримання та ін., вона, як дружина, самостійно здійснювала догляд за ОСОБА_6, забезпечувала його необхідними речами та послугами, після смерті понесла певні витрати на поховання, у зв’язку із чим вважає, що є передбачені законодавством підстави для усунення відповідачів від права на спадкування за законом відносно спадщини.

Заслухавши пояснення позивачки та її представника, підтримуючих позовні вимоги, заперечення представника відповідачів, показання свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, вивчивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог позивачки  слід відмовити.

Відповідно до вимог ст.ст. 1217, 1223 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття та в ін. випадках право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України. За ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Статтею 1224 ЦК України  передбачені випадки, які позбавляють права або передбачають можливість усунення від права на спадкування. Зокрема, ч. 5 вищевказаної статті передбачено, що за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Як пояснювала в судовому засіданні  свідок ОСОБА_12 – сусідка родини нині померлого ОСОБА_6, діти та колишня дружина ОСОБА_6 нині мешкають у США, останній з м. Рені виїхав син померлого – ОСОБА_4 (десь у 1997р.), сам ОСОБА_6 жив та помер в м. Рені. Останні роки життя ОСОБА_6  співмешкав із  ОСОБА_3, яка  мешкала із ним у квартирі та доглядала його у часи хвороби,  перебування на стаціонарному лікуванні. Однак, не глядячи на те, що у батька склалися  стосунки із іншою жінкою, діти  завжди цікавилися долею батька, його справами і, навіть його колишня дружина – ОСОБА_9  дзвонила їй, як сусідці, та справлялася про колишнього чоловіка. Десь у 1998-2000р.р. ОСОБА_6 важко захворів, були якісь проблеми із стравоходом, потрібна була термінова операція і, оскільки через віддаленість місця проживання дітей та неможливістю їх термінового приїзду до м. Рені, рідні ОСОБА_6 за їхнім проханням приїхали та забрали хворого на лікування до Росії, де ОСОБА_6 зробили операцію, яку оплатила ОСОБА_9 Свідок також пояснила, що зі слів ОСОБА_6 їй також стало відомо, що діти йому переказували певні грошові суми. Так, наприклад, у зв’язку із необхідністю, пов’язаною із газообладнанням квартири, діти переказали 400 доларів США, потім ще 200 доларів. Коли у 2008р. ОСОБА_6 лежав у лікарні, то діти, ОСОБА_9, постійно дзвонили їй, цікавилися про нього, а коли ОСОБА_6  помер, в якості допомоги по похованню – переказали через брата померлого – ОСОБА_8 200 доларів США.

Свідки ОСОБА_13, ОСОБА_10 підтвердили той факт, що останні роки життя поруч із ОСОБА_6 знаходилася позивачка, яка і доглядала за ним, провідувала у лікарні, купувала необхідні ліки. ОСОБА_13 пояснила, що позивачка мешкала із ОСОБА_6 з 1992р., після того як від нього поїхав син. Крім того, свідки пояснили, що про надання матеріальної допомоги від дітей вони від ОСОБА_6   ніколи не чули, хоча нині померлий розказував, що спілкувався із своїми дітьми, навіть одного разу просив він них грошей, але ті надати її відмовилися. Також зі слів ОСОБА_6  ОСОБА_10 дізнався про те, що діти завжди наполягали на тому, щоб ОСОБА_6 переїхав  до них жити і, оскільки останній відмовлявся від цього, між ними з цього приводу траплялися суперечки.

Свідок ОСОБА_11 – лікар ОСОБА_6 пояснював, що хворого доставляли до лікарні у січні 2008р., 25.03.2008р. він знов був покладений на стаціонарне лікування. Стан хворого був важкий, за медичними показаннями  для його стану здоров’я була характерна І група інвалідності, однак, інвалідність не оформлювалася. За весь період знаходження ОСОБА_6 у лікарні поруч із ним знаходилася ОСОБА_3, їй видавалися всі рецепти, нею придбалися необхідні ліки, вона піклувалася про хворого аж до його смерті. Стосовно надання будь-якої допомоги від дітей із США свідку нічого невідомо.

Таким чином, аналізуючи показання свідків, суд прийшов до висновку, що взагалі то факт спілкування ОСОБА_6 із дітьми є доказаним, це підтверджено показаннями свідка ОСОБА_12, яка підтримувала тісні стосунки із родиною ОСОБА_6, а також показаннями     ОСОБА_13 та ОСОБА_10, яким зі слів ОСОБА_6 це було відомо. Крім того, суд бере до уваги показання свідка  ОСОБА_12, як правдиві, оскільки вони не протиріччать  письмовим поясненням відповідачів, наданим факсимільним повідомленням зі США, містять точні дані щодо родинних стосунків померлого та щодо переказу грошей через рідних ОСОБА_6

Крім того, суд вважає, що надання дітьми матеріальної допомоги  батькові мало місце, окрім показань свідків, це підтверджено квитанцією з поштового переказу грошей на ім’я ОСОБА_8, які були передані для допомоги у похованні  ОСОБА_3, яка, в принципі, цього факту не заперечувала.

Як виходить із роз’яснень, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008р. „Про судову практику у справах про спадкування”, правило абз. 2 ч.3 ст. 1224 ЦК України, що передбачає усунення від права спадкування за законом дітей, які ухилялись від виконання обов’язку щодо утримання  спадкодавця, діє, якщо ця обставина встановлена судом. При цьому, слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов’язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості  для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов’язку. Непред’явлення спадкодавцем, який мав право на утримання, позову про стягнення аліментів до особи, яка претендує на спадщину, не є достатньою підставою для відмови у позові про усунення від права на спадкування.

Правила ч. 5 ст. 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема і тих, які відповідно до СК України не були зобов’язані утримувати спадкодавця.

Безпорадним слід зрозуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Виходячи із наведеного, аналізуючи досліджені у ході судового розгляду докази, показання свідків, встановлені судом обставини справи,  суд зазначає, що основний факт, вирішальний для задоволення позовних вимог позивача щодо усунення відповідачів  від права на спадкування – свідоме ухилення  від виконання  відповідачами своїх обов’язків щодо надання батькові, що знаходився у безпорадному стані, допомоги,  за наявності такої можливості – не доведений  позивачем та підтвердження у ході розгляду справи не знайшов.

Як вказано вище, непред’явлення спадкодавцем, який мав право на утримання, позову про стягнення аліментів до особи, яка претендує на спадщину, не є достатньою підставою для відмови у позові  про усунення  від права на спадкування. Суд і не бере це за підставу  для відмови у позові, та зазначає, що ОСОБА_6 і не звертався до дітей з такими вимогами, оскільки, вочевидь, не вбачав  у цьому потреби.  ОСОБА_6 спілкувався із дітьми, періодично (як вказано вище) надавалась допомога, покійний був достатньо забезпеченим матеріально, отримував пенсію, працював та отримував заробітну плату і не потребував сторонньої матеріальної допомоги. Оскільки ОСОБА_6 працював, то у випадках тимчасової непрацездатності, хвороби, йому оформлювались оплачувані лікарняні, на лікарняному він перебував і у останній період життя, коли знаходився на стаціонарному лікуванні та помер.

Як виходить із свідчень  лікаря ОСОБА_11 та медичної документації, то хоча ОСОБА_6 у останній період життя й часто хворів та знаходився на стаціонарному лікуванні, однак, саме у стані, коли він був безпорадним і став потребувати постійного стороннього догляду, допомоги та піклування, він знаходився фактично приблизно два тижні до смерті і, внаслідок швидкоплинного характеру цього останнього періоду хвороби та віддаленості проживання його дітей ( у США), ні сам ОСОБА_6, ні позивачка не встигли особисто повідомити дітей про ці обставини, оскільки ті дізналися про це зі слів інших рідних, сусідів та ін., не мовлячи про те, щоб  звернутися із проханням про надання грошей.

На підставі ст. ст. 10, 11 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, Суд розглядає цивільні справи на підставі доказів сторін та інших осіб.

У зв’язку із вищенаведеним, аналізуючи наявні та надані суду докази, суд прийняв рішення про відмову у задоволені позовних вимог від усунення відповідачів від права на спадкування.

    Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213    ЦПК України, ст.ст. 1217, 1223, 1261, 1224   ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили  після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана протягом двадцяти днів після  подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Строк оскарження рішення в Апеляційний суд Одеської області  через Ренійський районний суд Одеської області: 10 днів - з дня проголошення рішення, 20 днів – після подання заяви про апеляційне оскарження.

                                          Суддя: підпис

            Копія вірна: суддя