Справа №1-144/09
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 травня 2009 року Знам”янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
в складі : головуючого судді Попової Н.І.
при секретарі Зеленській Т.В
з участю прокурора Устянцева С.В.
адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Знам”янка кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця міста АДРЕСА_1 і зареєстрованого в цьому місті по АДРЕСА_1 , українця, громодянина України, безпартійного, освіта середня-технічна, співмешкає, не працюючого проживаючого в АДРЕСА_2 раніше судимого: 1)6.03.1974 року Синельниковським райсудом Дніпропетровської області, за ч. 2 ст.81 КК України (1960р) на 2 роки позбавлення волі умовно з іспитовим строком на 2 роки; 2)19.07.1974 року Синельниковським райсудом Дніпропетровської області за ч.2 ст.81, ст.43 КК України (1960р.) 5 років позбавлення волі. 3)1.09.1975 року Жовтоводським міськсудом Дніпропетровської області за ч.3 ст.206, ст.43 КК України (1960р.) на 7 років 8 місяців 7 днів позбавлення волі. Звільнився 7.05.1983 року по відбуттю строку покарання; 4) 11.04.1985 р. Синельниковським міськсудом Дніпропетровської області за ч.2 ст.187 КК України (1960р.) на 1 рік позбавлення волі. Звільнений 11.04.1985 року по відбутю строку покарання; 5) 4.03.1988 року Синельниковським міськсудом Дніпропетровської області за ч.2 ст.206 КК України (1960р.) на 2 роки 6 міс.позбавлення волі 8.04.1988 р. Дніпропетровським облсудом вирок змінено на ч.2 ст.106 КК України та призначено покарання у виді 1 року виправних робіт з утриманням 20% в доход держави; 6) 3.04.1989 р. Синельниковським міськсудом Дніпропетровської області за ч.3 ст.140, ст.17, 83 ч.2, ч.1 ст.194 КК України, ст.42, 43 КК України (1960р.) на 6 років позбавлення волі. Звільнився в листопаді 1994 року по відбутю строку покарання; 7) 26.04.1995 р. Синельниковським міськсудом Дніпропетровської області за ч.2 ст.140 КК України (1960р.) на 2 роки позбавлення волі. Звільнився 25.01.1997 роки по відбутю строку покарання; 8) 14.09.1999 р.Синельниковським міськсудом Дніпропетровської області за ч 2 ст. 140 КК України (1960 р.), ч.2 ст.81, ст.42 КК України на 4 роки 6 міс. позбавлення волі. Звільнився 16.08.2003 р. по відбутю строку покарання; 9) 14.10.2005 р.Синельниковським міськрайсудом Дніпропетровської області за ч.3 ст. 185, ст.304, ст.70 КК України на 3 роки 6 міс. позбавлення волі. Постановою Самарського райсуду м. Дніпропетровська від 31.01.2007 року умовно-достроково звільнений на 8 міс. 29 дн. за ч.3 ст. 186 КК України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця міста АДРЕСА_1 , українця, громодянина України, безпартіного, освіта 9 класів, не одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_3 , раніше не судимого за ч.3 ст. 186 КК України, -
В С Т А Н О В И В : Підсудні ОСОБА_2 і ОСОБА_3 скоїли відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством , яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у житло, а ОСОБА_2 і повторно, за наступних обставин. З лютого 2009 року, близько 20 год. підсудні ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння і невстановлена досудовим слідством особа , відносно якої матеріали виділено в окреме провадження, за попередньою змовою групою осіб, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, ініціатором якого був ОСОБА_3 , поєднаного з проникненням у житло та застосуванням насильства, яке не є небеспечним для життя чи здоров'я потерпілої і реалізуючи його, прийшли за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_5 , де діючи спільно, умисно і цілеспрямовано, з метою корисливих спонукань та з метою власної наживи, ОСОБА_2 корпусом свого тіла надавив на двері веранди, які відчинились. Проникнувши до веранди ОСОБА_3 постукав до вказаної квартири і шляхом обману, видавши себе за іншу особу, ввійшов в довіру власниці квартири ОСОБА_4 , внаслідок чого та відчинила вхідні двері. Після чого, ОСОБА_2 скориставшись тим, що двері відчинені, першим проник до квартири, де в коридорі повалив ОСОБА_4 на підлогу не спричиняючи їй при цьому тілесних ушкоджень, чим подолав можливий опір з боку потерпілої і забеспечивши цим безперешкодне проникнення до квартири ОСОБА_3 та невстановленої особи. В свою чергу ОСОБА_3 наніс 2-3 удари ногою потерпілій, після чого спільно з ОСОБА_2 пройшли до кімнати, де почали шукати гроші. В момент того, як ОСОБА_3 і ОСОБА_2 знаходились в кімнаті, невстановлена досудовим слідством особа, знаходячись біля потерпілої ОСОБА_4 з метою недопущення її виходу з квартири та виклику допомоги, що могло перешкодити доведенню їх злочинного умислу до кінця, тримав її за шию і наніс їй 5-6 ударів кулаком руки в область спини, які завдали потерпілій фізичного болю, але не спричинили тілесних ухкоджень. При цьому невстановлена досудовим слідством особа вимогала від ОСОБА_4 віддати їм свої гроші. Остаточно подалавши таким чином можливий опір потерпілої ОСОБА_4 та її волю, остання віддала ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і невстановленій досудовим слідством особі гаманець, який не представляв для неї матеріальної цінності, з грошима в сумі 3300 грн., а також вказані особи відкрито викрали гаманець, який не представляв цінності для потерпілої з грошима в сумі 79 грн., мобільний телефон “Нокія 3310” вартістю 120 грн., з сім картою оператора “Діджус” вартістю 25 грн., зарядний пристрій до телефону вартістю 7 грн., скляний бутль ємкістю 6 л вартістю 10 грн. з алкогольними напоями кустарного виробництва, що не мають матеріальної цінності та 2 поліетиленові пляшки з залишками алкогольних напоїв, що також не мають матеріальної цінності для потерпілої. Після скоєння злочину підсудні ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та невстановлена досудовим слідством особа з місця скоєння злочину зникли, викраденим майном розпорядились на власний розсуд, чим завдали потерпілій ОСОБА_4 шкоду на загальну суму 3541грн. Будучи допитаними у судовому засідані підсудні ОСОБА_2 і ОСОБА_3 винними себе в інкримінованому їм діянні визнали повниістю і пояснили суду, що 3 лютого 2009 року вони разом та не з незнайомою їм особою розпивали спиртні напої за місцем проживання ОСОБА_2 Так як у них не було грошей, щоб придбити спиртне, ОСОБА_3 сказав, що він знає де можна взяти гроші і спіртне і запропонував їм підти до ОСОБА_4 , яка проживає в м. Знам'янка, щоб забрати у неї гроші. Вони погодились і на таксі приїхали в м. Знам'янка, де пішком підійшли до будинку, де проживала потерпіла. ОСОБА_2 корпусом свого тіла надавив на двері веранди, вони відчинились і вони втрьох зайшли до веранди. Після чого ОСОБА_3 постукав у вхідні двері і на запитання хазяйки “хто там”, він відповів “Світлана”. Двері відчинились і ОСОБА_2 першим проник до квартири. Опинившись в кімнаті, він крикнув потерпілій, щоб вона лягла на підлогу і та сразу лягла на підлогу. Потім до квартири зайшли ОСОБА_3 і невідома особа. Коли ОСОБА_3 зайшов до квартири, він 2-3 рази вдарив потерпілу ногою в область спини. ОСОБА_2 і ОСОБА_3 пішли в іншу кімнату шукати гроші, а невстановлена особа залишилась з потерпілою. Потім, коли вони не змогли знайти гроші, до кімнати зайшли потерпіла і невідома особа, де ОСОБА_4 передала їм гаманець, в якому були гроші в сумі 3300 грн. Після чого вони забрали бутль з горілкою, дві поліетиленові пляшки з залишками спиртного, гаманець з грошима у сумі 79 грн. і мобільний телефон. Викраденими вони розпорядились на власний розсуд, а саме грошима розділились порівну, мобільний телефон викинули, а спиртні напої розпили. Завдану шкоду потерпілій вони відшкодували. Суд, на підставі ч.3 ст.299 КПК України з урахуванням думки учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються і дійшов до висновку, що підсудні ОСОБА_2 і ОСОБА_3 винні в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України за ознаками відкрите викрадення майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небеспесним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у житло, а ОСОБА_2 і повторно. Призначаючи підсудним покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного кожним із них, що вони вчинили умисний, закінчений тяжкий злочин, що ініціатором скоєння злочину являвся підсудний ОСОБА_3 Суд враховує особи підсудних, що ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, що ОСОБА_2 після звільнення з місць позбавлення волі умовно-достраково на путь виправлення не став і скоїв тяжкий злочин, що обоє вони не займаються суспільно-корисною працею, позитивно характеризуються за місцем проживання. Пом'якшуючими вину обоїх підсудних обставинами суд вважає те, що вони щиросердесно розкаюються у скоєному ними, що відшкодували завдану потерпілі шкоду, що від скоєного ними не настало особливо тяжких наслідків, а для підсудного ОСОБА_3 і те, що злочин він вчинив будучи неповнолітнім. Обтяжуючими вину обох підсудних обставинами суд вважає те, що злочин вони вчинили в стані алкогольного сп'яніння та відносно потерпілого похолого віку. З урахуванням тяжкості скоєного підсудними, їх особи, наявності пом'якшуючих їх вину обставин, суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_2 можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, а відносно підсудного ОСОБА_3 можливо звільнити його від відбування покарання, застосувавши до нього вимоги ст.75 КК України. По справі маються судові витрати в сумі 300 грн.48 коп.за проведення судово-криміналістичної експертизи, які необхідно стягнути з підсудних по 150 грн. 24 коп. з кожного на користь НДЕКЦ УМВС України в Кіровоградській області. Керуючись ст.323-324 КПК України суд, -
З А С У Д И В :
Визнати винними і призначити покарання : - ОСОБА_2 за ч.3 ст.186 КК України на чотирі роки шість мясіців позбавлення волі, залишивши його під вартою, рахуючи строк вібування покарання з 12 лютого 2009 року. -МЕРЕУЦУ ПЕТРА ІВАНОВИЧА за ч.3 ст.186 КК України на чотирі роки позбавлення волі. На підстві ст. 75, 76 КК України ОСОБА_3 від призначеного покарання у виді чотирьох років позбавлення волі звільнити, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить новий злочин і виконає покладені на нього обов'язки : 1) повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; 2) періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи. Стягнути з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з кожного по 150 грн. 24 коп. за проведення судово-кримінлістичної експертизи на користь НДЕКЦ УМВС України в Кіровоградській області. Речові докази по справі (а.с.96), які передані на зберігання потерпілій, залишити їй у власність. Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 тримання під вартою відмінити, звільнивши його з-під варти в залі суду.
Вирок може бути оскаржено протягом 15- ти діб до апеляційного суду Кіровоградської області.
Суддя Знам'янського міськрайонного суду Н.І.ПОПОВА