ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
від "14" березня 2007 р. по справі № 3/21-38
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Волвест”, м. Луцьк
до відповідача: Горохівського міського споживчого товариства, м. Горохів
про стягнення 3581 грн. 77 коп. заборгованості, пені, суми інфляційних та процентів річних
Голова господарського суду Волинської області
Кравчук В.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Косюр Н.В. –представник (дов. від 23.02.2007р.)
від відповідача: не з’явились
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача було роз’яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні на підставі ст. 22 ГПК України учасникам судового процесу було роз’яснено їх права та обов’язки. Заяв та клопотань на розгляд господарського суду не поступило.
Суть спору: позивач –товариство з обмеженою відповідальністю фірма „Волвест”, м. Луцьк звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача –Горохівського міського споживчого товариства, м. Горохів 3581,77 грн., в тому числі 2790,67 грн. заборгованості по оплаті відпущених у відповідності до укладеного між сторонами договору за №03/04В-2 від 15.02.2005р. товарно-матеріальних цінностей, 233,95 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань та прострочку платежів, 424,12 грн. суми інфляційних та 133,03 грн. процентів річних, нарахованих у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України.
Ухвалою господарського суду від 27.02.2007р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні.
До проведення судового засідання позивач клопотанням від 06.03.2007р. пред’явлені до відповідача позовні вимоги уточнив та просить суд у зв’язку з погашенням заборгованості в сумі 500 грн. ще до звернення до суду з позовом провадження у справі в цій частині вимог припинити та стягнути з Горохівського міського споживчого товариства борг в розмірі 2290,67 грн., уточнену суму пені 509,19 грн., інфляційні 424,12 грн. та річні в розмірі 133,03 грн.
В судовому засіданні представник позивача пред’явлені до відповідача позовні вимоги (в частині стягнення пені, інфляційних нарахувань та процентів річних) підтримав повністю, клопотанням від 14.03.2007р. у зв’язку з повним погашенням заборгованості просить суд в цій частині вимог провадження у справі припинити.
На день та час судового розгляду справи відповідачем всупереч вимогам ухвали про порушення провадження у справі не було представлено відзиву на позовну заяву, доводів та заперечень з приводу пред’явленого позову, письмових пояснень та інших витребуваних документів, компетентного представника в судове засідання Горохівське міське споживче товариство не направило, хоча про день та час розгляду справи в суді було повідомлене належним чином –зазначену ухвалу суду було направлено на адресу Горохівського МСТ (м. Горохів, вул. Сокальська, 2а) рекомендованою кореспонденцією, остання до господарського суду без вручення адресату не повернулась.
Враховуючи викладене розгляд справи здійснюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у останній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-
ВСТАНОВИВ:
15 лютого 2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю фірма „Волвест”, м. Луцьк та Горохівським міським споживчим товариством, м. Горохів було укладено договір поставки за №03/04В2 у відповідності до котрого позивачем було взято на себе зобов’язання щодо відпуску відповідачу товарно-матеріальних цінностей в обумовленому між сторонами асортименті.
На виконання умов зазначеного договору позивачем в червні місяці 2005 року було відпущено Горохівському міському споживчому товариству товарно-матеріальні цінності (харчові продукти) в асортименті загальною вартістю 9669,66 грн.
Відпуск товариством з обмеженою відповідальністю фірма „Волвест” товару у визначеному обсязі Горохівському МСТ, а також одержання відповідачем харчових продуктів у позивача підтверджується долученою останнім до матеріалів справи копією та представленою додатково в судовому засіданні оригіналом накладної №1188 від 30.06.2005р. (а.с. 21).
Згідно умов договору №03/04В2 від 15.02.2005р., продавець (позивач) зобов’язувався передавати у власність покупця (відповідача) товар в кількості, асортименті та за ціною продажу, визначених у накладних на кожну партію товару, а покупець зобов’язувався приймати та оплачувати товар за ціною, вказаною у накладних та в порядку, визначеному договором. Розрахунки за угодою повинні були здійснюватись в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів покупцем на розрахунковий рахунок продавця або шляхом внесення готівкових коштів в касу продавця на протязі до тридцяти календарних днів з моменту отримання товарної партії.
Проте, відповідач взяті на себе згідно договору від 15.02.2005р. №03/04-В2 зобов’язання, зокрема, в частині проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті відпущеного останнім товару (у строки, порядку та розмірах, визначених угодою) не виконав, вартість отриманого товару в повному обсязі не оплатив. Горохівським міським споживчим товариством було проведено з ТзОВ Фірма „Волвест” розрахунків лише на суму 6878,99 грн.
У зв’язку з викладеним у відповідача виникла заборгованість, котра згідно даних позивача на момент подання позовної заяви до суду склала 2790,67 грн.
Як було з’ясовано в судовому засіданні (клопотання позивача від 06.03.2007р. та банківська виписка від 19.01.2007р.) на момент звернення до господарського суду з відповідним позовом реальна сума заборгованості Горохівського МСТ становила 2290,67 грн.
Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Згідно із статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму
В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір поставки предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов’язання. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, відпуск позивачем на виконання умов останнього відповідачу товарно-матеріальних цінностей, отримання їх Горохівським міським споживчим товариством та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, господарський суд прийшов до висновку про те, що на момент пред’явлення позову до суду позов в частині стягнення 2290,67 грн. основної заборгованості був підставним.
Однак, враховуючи повне погашення відповідачем зазначеної суми боргу (банківська виписка від 07.03.2007р. –а.с. 24) суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в цій частині вимог на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України у зв’язку з відсутністю предмету спору.
Крім того, відповідачу у відповідності до п. 7.1 договору №03/04В2 від 15.02.2005р., Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст.ст. 230, 231, 232 Господарського кодексу України та ст.ст. 549, 550 Цивільного кодексу України за прострочку здійснення належних розрахунків по оплаті поставлених товарів було нараховано пеню, котра у відповідності до представлених господарському суду розрахунків склала 233,95 грн. Згідно уточнених у відповідності до клопотання від 06.03.2007р. позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 509,19 грн., нараховану за період прострочки платежів з 31.07.2005р. по 27.01.2006р.
Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення суми пені в розмірі 509,19 грн. суд вважає, що останні підлягають до повного задоволення. Відповідачем у справі не було використано передбачене чинним законодавством право щодо заперечення на позов в цій частині вимог у зв’язку з пропуском позивачем передбачених законом строків позовної давності, а остання у відповідності до ст. 269 Цивільного кодексу України може бути застосована судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення.
Крім того, у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з представленими господарському суду розрахунками, відповідачу відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано 424,12 грн. суми індексу інфляції (за період прострочки платежів з 01.09.2005р. по 31.12.2006р., а також 133,03 грн. суми процентів річних, нарахованих за період з 01.08.2005р. по 31.01.2007р.
Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення суми втрат, пов’язаних з інфляцією, та процентів річних, суд вважає, що останні підставні, нараховані у відповідності та з дотриманням вимог чинного законодавства і підлягають до задоволення в повному об’ємі.
Разом з тим, враховуючи, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, пов’язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому у відповідності до ст. 49 ГПК України за рахунок Горохівського міського споживчого товариства (в пропорційному відношенні від величини підставних позовних вимог).
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 599, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, п. 11 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Горохівського міського споживчого товариства (м. Горохів, вул. Сокальська, 2а, р/р 26002009772 в КБ „Західінкомбанк”, МФО 303484, код 01787781) на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Волвест” (юридична адреса: Луцький район, с. Зміїнець, вул. Березова, 22, фактична адреса: м. Луцьк, вул. Карбишева, 1, р/р 26007034288500 в АКІБ „Укрсиббанк” м. Харків, МФО 351005, код 30089575) 509,19 грн. пені, 424,12 грн. суми інфляційних нарахувань, 133,03 грн. процентів річних, а всього 1066,34 грн., 95,60 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 110,60 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
3. В решті позовних вимог провадження у справі припинити.
Голова господарського суду
Волинської області В.О. Кравчук