Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

м. Олександрія, вул. Першотравнева, 30, 28000, (05235) 7-29-54

справа 2-2029/10

РІШЕННЯ

ІМІНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2010 року Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Куковенкова С.В.

при секретарі - Стасенко Ю.С., Куліковій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії цивільну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зобов'язання повернути їй трудову книжку, визнання трудового договору між працівником і фізичною особою - підприємцем розірваним з 01.02.10 року та стягнення 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що на підставі трудового договору від 01.07.2009 року, укладеного між ним, директором магазину "Партнер”, фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2, ОСОБА_2 була прийнята на роботу в якості продавця продовольчих товарів в магазин "Партнер" який знаходиться за адресою: м. Олександрія, вул. Першотравнева 55.

В обов'язки ОСОБА_2 входило прийом та продаж товару, повна матеріальна відповідальність за його збереження, робота з електронно - касовим апаратом, що підтверджується трудовим договором б/н від 01.07. 2009 року та заявою ОСОБА_2

ОСОБА_2 працювала в зміні з продавцями ОСОБА_3 та ОСОБА_4

В магазині періодично створюється комісія в складі бухгалтера, продавців та позивача, особисто як голови комісії, яка проводить інвентаризацію товарно - матеріальних цінностей, які знаходяться в продажу, а також дотримання касової дисципліни. За результатами інвентаризації її учасники скріплюють акт інвентаризації своїми підписами в знак згоди з результатами інвентаризації.

01.02.10 року комісією в складі: головуючий Новіков Л.І, бухгалтер ОСОБА_5, продавців ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4І була проведена інвентаризація товарно - матеріальних цінностей, які знаходилися в продажу магазину, а також дотримання касової дисципліни. В ході проведення інвентаризації, яку проводила вищезазначена комісія, виявилась нестача ТМЦ в розмірі 8708 грн. 95 коп., яку продавці ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 підтвердили своїми підписами.

Інвентаризація ТМЦ була проведена за ініціативою продавців ОСОБА_3 та ОСОБА_4І, які повідомили позивача, що в касу магазину не надходять грошові кошти від реалізації ТМЦ в тій сумі, яка повинна бути.

За фактом нестачі ТМЦ Олександрійським МВ УМВС України в Кіровоградській області була здійснена, перевірка, і в порушенні кримінальної справи відмовлено на підставі н. 2 ст. 6 КПК України.

ОСОБА_2 погодилась солідарно виплатити суму нестачі ТМЦ про що 23.03.2010 року написала розписку в якій зобов'язувалась до 08 квітня 2010 року повернути кошти в сумі 2900 грн., але до теперішнього часу вони не повернуті.

Частиною 2 ст. 1166 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Інвентарізація ТМЦ від 01.02.10 року проводилась за участю ОСОБА_2В, результати інвентаризації вона підписала, чим довела свою згоду з сумою нестачі, що є доказом її солідарної відповідальності за скоєну нестачу ТМЦ.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 його повідомлення проігнорувала і не

з'явилась, сума її заборгованості по теперішній час не погашена, позивач змушений звернутися до суду з позовною заявою про відшкодування шкоди, завданої відповідачем.

В попередньому судовому засіданні відповідач звернулася з зустрічним позовом до ОСОБА_1І, у якому зазначає, що 01.07.09 року вона уклала трудовий між працівником і фізичною особою з директором магазину «Партнер» в особі фізичної особи- підприємця ОСОБА_1, згідно з яким була прийнята на роботу продавцем.

01.02.10 року в магазині була проведена інвентаризація товарно-матеріальних цінностей. Після виявлення нестачі в розмірі 8708 грн. 95 коп., позивач ОСОБА_1 звернувся з заявою до Олександрійського відділу внутрішніх справ з проханням порушити кримінальну справу за фактом крадіжки. Було проведене розслідування та винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи по даному факту – за відсутністю складу злочину. З часу проведення інвентаризації вона повідомила відповідача про розірвання з ним трудового договору і попросила повернути трудову книжку. Відповідач на свій розсуд вважає, що саме вона винна в нестачі по проведенню інвентаризації і з цих підстав не повертає їй трудову книжку.

Оскільки вона була направлена до відповідача, з Олександрійського міськрайонного центра зайнятості, вона звернулась до даної установи про працевлаштування. В Олександрійському міськрайонному центрі зайнятості їй відповіли відмовою, оскільки вона не надає трудової книжки і до даного часу стоїть на обліку як працевлаштована. З даних підстав і не маючи трудової книжки, в неї немає можливості влаштуватися на будь- яку роботу. Неодноразове звернення до відповідача з проханням повернути трудову книжку та розірвати трудовий договір результатів не дало.

Зазначає, що у неї на утриманні знаходиться син, ОСОБА_6, який є інвалідом третьої групи, вона утримує його сама, є вдовою і разом з сином вони живуть тільки з її доходу.

З 01.02.10 року вона є безробітною з вини відповідача, з цього втратила душевний спокій, в неї немає можливості утримувати сина, постійно приходиться брати у борг кошти чим принижується її гідність як матері так і людини, росте заборгованість по комунальних платежах, немає можливості купувати ліки для сина.

З цих підстав просить суд зобов’язати відповідача повернути їй трудову книжку, визнати трудовий договір між працівником і фізичною особою - підприємцем розірваним з 01.02.10 року та стягнути з ОСОБА_1І на її користь 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В попередньому судовому засіданні позивач ОСОБА_1І збільшив розмір позовних вимог в частині стягнення 1000 грн. витрат на правову допомогу.

В ході судового розгляду справи позивач за первісним позовом там його представники підтримали свої позовні вимоги в повному обсязі та не визнали зустрічні, відповідач ОСОБА_6 О,В. та її представник позовні вимоги не визнали та підтримали зустрічні позовні вимоги з наведених вище підстав.

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, заслухавши пояснення свідків ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4І, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що первісні позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а у задоволенні зустрічних слід відмовити у повному обсязі.

Судом встановлено, що на підставі трудового договору від 01.07.09 року, укладеного між позивачем, директором магазину ''Партнер”, фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2, ОСОБА_2 була прийнята на роботу в якості продавця продовольчих товарів в магазин "Партнер”, який знаходиться за адресою: м. Олександрія, вул. Першотравнева 55.

В обов'язки ОСОБА_2 входило прийом та продаж товару, повна матеріальна відповідальність за його збереження, робота з електронно - касовим апаратом, що підтверджується трудовим договором б/н від 01.07, 2009 року та заявою ОСОБА_2

року комісією в складі: головуючий Новіков Л.І, бухгалтер ОСОБА_5, продавців ОСОБА_2 О,В., ОСОБА_3, ОСОБА_4І була, проведена інвентаризація товарно - матеріальних цінностей, які знаходилися в продажу магазину, а також дотримання касової дисципліни. В ході проведення інвентаризації, яку проводила вищезазначена комісія, виявилась нестача ТМЦ в розмірі 8708 грн. 95 коп., яку продавці ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 підтвердили своїми підписами.

Після проведення інвентаризації 01.02.10 року ОСОБА_2 на роботу не вийшла, ОСОБА_1І з приводу нестачі ТМЦ звернувся з заявою до Олександрійського МВ УМВС України в Кіровоградській області,

За його заявою Олександрійським МВ УМВС України в Кіровоградській області була здійснена перевірка, в порушенні кримінальної справи відмовлено на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.

В ході проведення перевірки ОСОБА_1 зустрічався з ОСОБА_2, вона погодилася солідарно виплатити суму нестачі ТМЦ про що 23.03.10 року написала розписку, в якій зобов'язувалась до 08 квітня 2010 року повернути кошти в сумі 2900 грн., але до теперішнього часу вони не повернуті.

ОСОБА_1І та ОСОБА_2 спілкувалися по питанню її звільнення з роботи, при цьому ОСОБА_1І пояснював, що вони повинні разом піти до Олександрійського центру зайнятості для зняття її з реєстрації, але ОСОБА_2 надіслала йому поштою заяву про звільнення, датовану 29.04.10 року, на його телефонні дзвінки не відповідала. У заяві про звільнення не зазначені підстави, з яких вона бажає звільнитися та відсутні документи, які б підтверджували поважність причин її неявки на роботу з 01.02.10 року по 29.04.10 року.

На адресу ОСОБА_2 позивач ОСОБА_1І надіслав рекомендовані листи з повідомленнями про вручення, з запрошенням її з’явитися до магазину за вирішенням питання про її звільнення, однак відповідач не з’являлася.

Інструкцією «Про порядок ведення трудових книжок працівників» № 259/34/5 від 08.06.01 року передбачено, що у випадку відсутності працівника на роботі у день його звільнення власник або уповноважений ним орган надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Позивачем ОСОБА_1І таке повідомлення поштою було направлено, але воно не було отримане відповідачем, що підтверджується довідкою «Укрпошти» від 15.06.10 року.

Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_1І як працедавця відсутні ознаки порушень чинного законодавства при звільненні відповідача. ОСОБА_2 з роботи і не отримання відповідачем трудової книжки є наслідком саме її поведінки. Тому, законні підстави для задоволення її позовних вимог відсутні.

Частина 3 статті 22 ЦК України передбачає, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим не майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка. її завдана

Частиною 2 ст. 1166 ЦК України передбачено, що особа, яка завдана шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Інвентаризація ТМЦ від 01.02.10 року у магазині «Партнер» проводилась за участю відповідача ОСОБА_2В,, результати інвентаризації вона підписана.

Інші продавці, ОСОБА_3 та ОСОБА_4І, як вони пояснили в ході судового розгляду справи, підтвердили факт виявлення нестачі саме в цьому розмірі та відшкодували добровільно ОСОБА_1І свою частину нестачі в повному обсязі, по 2900 грн. кожна.

Згідно з ч. 1 ст. 134, ст. 135 КЗпП України, працівники несуть повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну з їх вини підприємству, якщо між сторонами укладено письмовий договір про взяття працівником на себе повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих йому на зберігання або для інших цілей.

Тому, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 2900 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Підлягають задоволенню і збільшені вимоги позивача в частині стягнення з ОСОБА_2В, витрат на надання правової допомоги спеціалістом в галузі права Ковальовим А,І, оскільки ці вимоги передбачені п. 3 ч. 2 ст. 79, ч. 1 ст. 84, ч. 1 ст. 88 ЦПК України.

Розмір витрат на правову допомогу не перевищує граничні розміри компенсації витрат на правову допомогу, які встановлені відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ і порядок їх компенсації за

рахунок держави».

Керуючись ст. ст. 10, 11, 88. 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 22,- 23, 1166, 1192, 1193 ЦК України, ст. ст. 130, 131, 134, 136 - 138 КЗпП України, Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ і порядок їх компенсації за рахунок держави», суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 2900 (дві тисячі дев'ятсот) грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 1000 (одну тисячу) грн. в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу та 171 (сто сімдесят одну) грн. в рахунок відшкодування судових витрат у справі, а всього - 4071 (чотири тисячі сімдесят одну) грн.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий