Справа № 2-1245/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2011 року.                                                            м. Суми.

Зарічний районний суд м. Суми у складі : головуючого - судді Бойка В.Б.,

                     при секретарі –Москаленко Т.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, 3-тя особа : 1-ша Сумська державна нотаріально контора Сумської області

про визначення додаткового строку для прийняття спадщини ,

В С Т А Н О В И В :

позивач свої вимоги мотивує тим, що 25.03.2010 року помер його дідусь –ОСОБА_7, який зробив заповіт щодо свого майна на користь позивача. Позивач у встановлений законом шестимісячний строк не звернувся до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, пропуск строку подання заяви мотивує тим, що не знав про існування заповіту, лише в кінці вересня 2010 року його було знайдено дружиною померлого ( бабусею позивача ) - ОСОБА_3 Після цього позивач звернувся до нотаріальної контори, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину було відмовлено. Просить ухвалити рішення, яким визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_8 та її представник з позовом не погодилися, зазначають, що, на їх думку, відсутні підстави для надання позивачу додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки він повинен був знати про наміри спадкодавця стосовно свого майна та про наявність заповіту.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 позов визнали, вказали, що позивачу дійсно не було відомо про існування заповіту, лише в кінці вересня 2010 року його було знайдено бабусею позивача - ОСОБА_3

Представник 3-ї особи в судове засідання не з»явився, про час розгляду справи повідомлявся, надав заяву про слухання справи у його відсутність.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 25.03.2010 року помер дідусь позивача - ОСОБА_7 ( а.с. 5-6, 8 ).

Останній зробив заповіт щодо свого майна на користь позивача, що підтверджується копією даного правочину ( а.с. 10 ).

Позивач у встановлений законом шестимісячний строк не звернувся до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки не знав про існування заповіту на його користь.

Вказані обставини підтверджені в судовому засідання показаннями позивача, а також відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Із їх показань, зокрема, вбачається, що лише в кінці вересня 2010 року заповіт було знайдено дружиною померлого ( бабусею позивача ) - ОСОБА_3

В подальшому, позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину було відмовлено.

За відсутності заповіту, позивач не мав би права на спадщину з огляду на черговість спадкування за законом, наявність спадкоємців 1-ї черги ( ч. 2 ст. 1258 та ст. 1261 ЦК України ).

Вирішуючи питання про поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, суд виходить з того, що вищенаведені обставини об'єктивно перешкоджали позивачу вчинити дії, спрямовані на прийняття спадщини. Таким чином, причини пропуску встановлених законодавством строків суд визнає поважними.

          Суд критично відноситься до заперечень відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_8 проти позову, при цьому суд виходить з наступного.

Згідно зі ст.ст. 10-11, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Вказані відповідачі не надали достатніх та беззаперечних доказів того, що позивач знав про наміри спадкодавця стосовно свого майна та про наявність заповіту. Такі твердження відповідачів та свідків з їх боку є лише припущенням, на яких доказування у цивільній справі ґрунтуватися не може.

Прямих доказів того, що позивач був обізнаний зі змістом заповіту відповідачами не надано. Показання свідків в значній мірі є неконкретними з огляду на предмет спору та носять загальний характер.

Із копії паспорта позивача вбачається, що він зареєстрований за іншою адресою, ніж спадкодавець ( а.с. 5 ).

Заповіт складався в час, коли позивач був ще неповнолітнім, доказів того, що ОСОБА_7 обговорював з неповнолітнім онуком свої наміри в справі немає ( а.с. 6, 10 ).

На підставі викладеного, відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, суд вважає за можливе визначити позивачу додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини, а саме тривалістю у один місяць з дня набрання рішенням суду законної сили.

          Керуючись ст.ст. 1261,1272 ЦК України, ст.ст. 10-11, 57-60, 212-215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

          Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті дідуся –ОСОБА_7, який помер 25.03.2010 року в м. Суми, тривалістю у один місяць з дня набрання рішенням суду законної сили.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ                               В.Б. БОЙКО