Справа № 2-766/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2009 р. Святошинський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді     Бондаренка О.В.

при секретарі     Листопад Т.О.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 10 серпня 2003 року.

Від шлюбу мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб між ним та відповідачкою, оскільки їх подружнє життя не склалося, між ними виникали непорозуміння, мають різні погляди на життя та на сімейні відносини, що призвело до розпаду сім'ї. Тривалий час сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть та мають окремий бюджет. Шлюбні відносини між ними припинені.

В попередньому судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав повністю, просив розірвати шлюб.

Відповідач в попередньому судовому засіданні проти позову не заперечувала та підтвердила той факт, що сім'я фактично повністю розпалася і сторони тривалий час проживають окремо, спільного господарства не ведуть та мають окремий бюджет.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку встановленому ст..174 ЦПК України. Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності законних для того підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Вислухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, а також враховуючи інші обставини життя подружжя, суд вважає, що позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу ст. 112 Сімейного Кодексу України, шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають істотне значення.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що між сторонами склалися негативні стосунки, оскільки сторони між собою не знаходять порозуміння, внаслідок чого між подружжям не підтримуються шлюбно-сімейні стосунки, вони мають окремий бюджет, не ведуть спільного господарства, пів року проживають окремо, практично їх сім'я повністю розпалася і її збереження суперечило б інтересам сторін. Сторони виявили стійке бажання спрямоване на припинення шлюбних відносин та наполягали на розірванні шлюбу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.110, 112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 15, 30, 62, 130, 174, 209, 212-215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 10 серпня 2003 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в виконкомі Селищанської сільської ради Баришівського району Київської обл., актовий запис № 04 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_1 при реєстрації розірвання шлюбу в органах РАГС держмито на користь держави в розмірі 17 гривень, ОСОБА_2 - від витрат звільнити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва.