Врадіївський районний суд Миколаївської області

смт. Врадіївка, вул. Маяковського, 103, 56301, (05135) 9-14-38

Справа №2-а-159/2011 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.11 року Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Висоцького М.Т., при секретарі судового засідання Євтушок Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Врадіївка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Первомайської роти ДПС УДАЇ УМВС в Миколаївській області ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови серії ВА1 № 093482 по справі про адміністративне правопорушення за протоколом серії BE 1 № 101890 від 13.03.2011 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн. за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП,-

встановив:

мотивуючи свої позовні вимоги, позивач вказує, що 13 березня 2011 року він дійсно керував автомобілем марки «MITSUBISHI COLT» державний знак BE 4924АІ і рухався позаду інших автомобілів по автодорозі Р-06 сполученням Ульянова-Миколаїв відповідно до показів приладів його автомобіля зі швидкістю в межах 50 км/год, що можуть підтвердити його пасажири ОСОБА_3 та ОСОБА_4

У постанові від 13.03.2011 року про притягнення його до адмінвідповідальності за ч.І ст. 122 КУпАП та накладення на нього штрафу у розмірі 255 грн. винесеної відповідачем вказано, що він рухався зі швидкістю 74 км/год., яка за даними оскаржуваної постанови замірювалася вимірювальним приладом «Беркут», що не підтверджується відповідними доказами і спростовується його пасажирами ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Він вважає, що оскаржувана постанова є необгрунтованою і не законною, не відповідає дійсним обставинам справи і вимогам чинного законодавства, а тому просить її скасувати.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтвердив викладені в позовній заяві наведені факти та заявлені ним вимоги.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вказали, що при складанні протоколу свідків не було і підтвердили, що позивач ОСОБА_1 рухався зі швидкістю до 50 км/год вслід за іншими автомобілями, які рухалися з більшою швидкістю.

Відповідач інспектор ДПС Первомайської роти ДПС ОСОБА_2 належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, але в судове засідання не з»явився і не надав до суду заперечення на позов та докази про правомірність вчинених ним дій щодо притягнення позивача до адмінвідповідальності.

3»ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив слідуючі факти.

З установчої частини складеного відповідачем відносно позивача протоколу про адміністративне правопорушення вбачається ( дослівно), що

швидкістю 74 км/год на дільниці дороги де встановлено дорожній знак дод 1 ПДР. 3,29 дод.1 ПДР ( 50 км/год) та табличка 7,21 дод.1 ПДР ( 3 км) ;ї проводяться дорожні роботи прилад «Беркут» № 0801/24 повірка до 31.05.2011 р.»„ дії якого кваліфіковано по ч.І ст. 122 КУпАП.

По суті порушення позивач власноручно написав в протоколі пояснення в якому вказав, що він з протоколом не згоден так, як рухався зі швидкістю 50 км на годину і в його автомашині знаходилися свідки ОСОБА_3 і ОСОБА_3? Я.В., яким відповідач не дозволив розписатися в протоколі.

За даними протоколу інші докази до протоколу не долучалися і при складанні протоколу свідків не було.

Згідно з постановою серії ВЕ 1 № 093482 в справі про адміністративне правопорушення від 13.03.2011 року, винесеною відповідачем, позивача на підставі вказаного протоколу визнано винним у вчинення зазначеного в протоколі правопорушення, за яке на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн.

Проаналізувавши встановлені судом факти та дослідивши надані позивачем та добуті в судовому засіданні докази, суд дійшов слідуючого висновку.

Проводячи провадження в справі про адміністративне правопорушення-, про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідач в порушення вимог ст..ст. 245, 251, 252, 256, 275, 279 та 280 КУпАП, не ' забезпечив всебічне і повне з»ясування обставин справи та не вирішив її згідно з п.1.6 Розпорядження МВС України «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото-кінозйомки, відеозапису».

Незважаючи на заперечення позивачем своєї вини у вчиненні вказаного в установчій частині протоколу правопорушення, відповідач не встановив та не долучив до справи докази, які б підтверджували його вину.

Висновок про винуватість ОСОБА_1 грунтується виключно лише на даних складеного самим же відповідачем протоколу, який сам пособі не може бути доказом вини позивача, оскільки не відповідає вимогам ст.. 256 КУпАП так, як повністю не відображає суть правопорушення, а внесені в ньому відомості про наявність правопорушення, не підтверджуються свідками та іншими доказами, що викликає сумніви в їх достовірності.

Відповідно до вимог ст..ст. 245, 252, 280 КУпАП формулювання суті правопорушення повинно бути чітким з розумілим і конкретним із зазначенням місця, часу, способу його вчинення і мотивів, а висновки щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і конкретних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів.

У супереч цим вимогам, висновки винесеної відповідачем оскаржуваної постанови про винуватість позивача були зроблені без належного дослідження всіх даних, які могли б суттєво вплинути на правильність рішення.

Встановлені судом факти вказують на відсутність будь-яких доказів вини позивача.

Доводи позивача про те, що він не скоював вказане правопорушенню

підтверджуються як поясненнями еамого позивача так і поясненням ОСОБА_3 та ОСОБА_5

Згідно п.1.6 Розпорядження МВС України «Про організацію роботи підрозділів ДПС з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото- кінозйомки відеозапису» не допускається складання адмінпротоколів відносно водіїв транспортних засобів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР.

Наведені судом факти вказують на те, що відповідач проігнорував вказані вище вимоги КУпАП та вказівку даного розпорядження.

Як зазначено в ст.. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.. 71 КАСУ, кожна із сторони повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб»єктів владних повноважень обов»язок, щодо доказування правомірності свого рішення, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Однак відповідач в судове засідання не з»явився і не скористався правом довести правомірність свого рішення та не надав суду відповідні докази.

Враховуючи викладене, обставини справи, суд вважає постанову інспектора ДПС ОСОБА_6 від 13.03.2011 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністривної відповідальності по ст.. 122 ч.І КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. не обґрунтованою, а висновок про винуватість цієї особи не доведеним, що є підставою для її скасування як незаконної.

За таких обставин дії інспектора ДПС ОСОБА_2олодимира Івановича слід визнати неправомірними.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 86, 159-163, 176 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Первомайської роти

ДПС УДАЇ УМВС в Миколаївської області ОСОБА_2 про

визнання протиправною та скасування постанови серії BEI № 093482 по справі

про адміністративне правопорушення за протоколом серії BEI № 101890 -

задовольнити повністю.

Скасувати постанову інспектора Первомайської роти ДПС УДАЇ УМВС

ОСОБА_6 серії ВЕ 1 № 093482 від 13.03.2011 року про

накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст..

122 ч.І КУпАП у виді штрафу в розмірі 255 грн.

Рішення є остаточним і оскарженю не підлягає.

Суддя