ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2007 р. | № 10/331 |
Вищий господарський суду України в складі колегії
суддів: | Грейц К.В. –головуючого, Бакуліної С.В., Глос О.І., |
розглянувши касаційну скаргу | ЗАТ Науково-виробниче об’єднання “Чернігівеліткартопля” |
на постанову | від 05.12.2006 |
Київського апеляційного господарського суду |
у справі господарського суду Чернігівської області № 10/331 |
за позовом | Прокурора м. Чернігова в інтересах держави в особі Української державної інноваційної компанії в особі Чернігівського регіонального відділення |
до | ЗАТ Науково-виробничого об’єднання “Чернігівеліткартопля” |
про | стягнення 705912,31 грн. |
за участю представників сторін:
позивача не з’явились
відповідача Годун І.В., Скосиря Ю.М.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Арбітражного суду Чернігівської області від 23.11.2000 у справі № 10/331 (суддя С.А.Пашкіна) позовні вимоги задоволені, стягнуто з ЗАТ НВО “Чернігівеліткартопля” на користь Української державної інноваційної компанії 625900 грн. заборгованості за інноваційним договором №20 від 20.06.1997 та 136497,64 грн. пені.
Постановою №01-07/28-10/331-2001 Заступника голови арбітражного суду Чернігівської області Шестак В.І. від 22.02.2001 в порядку нагляду змінено спосіб виконання рішення суду від 23.11.2000 у справі № 10/331 шляхом звернення стягнення на майно ЗАТ НВО “Чернігівеліткартопля” на суму 762466,64 грн. та видано відповідний наказ № 10/331 від 22.02.2001.
27.02.2001 ВДВС Чернігівського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання зазначеного наказу.
У зв'язку із зверненням ЗАТ НВО “Чернігівеліткартопля” з позовом до Господарського суду Чернігівської області про визнання недійсним інноваційного договору № 20 від 20.06.1997, заборгованість і пеню по якому стягнуто за рішенням Арбітражного суду Чернігівської області від 23.11.2000 у даній справі, Господарським судом Чернігівської області ухвалою від 31.07.2002 у справі № 10/378 вжито заходів до забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчих документів, в тому числі і по наказу № 10/331 від 22.02.2001.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області у справі № 10/378 від 26.01.2004 ЗАТ НВО “Чернігівеліткартопля” відмовлено у задоволенні позовних вимог та скасовано заходи забезпечення позову, в зв’язку з чим постановою ВДВС Чернігівського районного управління юстиції від 11.02.2004 поновлено виконавче провадження по виконанню наказу № 10/331, однак, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.07.2004 у цій справі зазначену постанову державного виконавця визнано недійсною, отже, рішення суду від 23.11.2000 залишилось не виконаним.
02.10.2006 ЗАТ НВО “Чернігівеліткартопля” звернулось до господарського суду першої інстанції із заявою про відстрочку терміном на 5 місяців та розстрочку строком на 5 років виконання рішення від 23.11.2000 на підставі ст. 121 ГПК України.
Ухвалою господарського суду першої інстанції від 12.10.2006 (суддя Лавриненко Л.М.) зазначену заяву задоволено частково, відстрочено виконання рішення Арбітражного суду Чернігівської області від 23.11.2000 у справі № 10/331 на 4 місяці до 12.02.2007 та розстрочене його виконання в частині стягнення 625900 грн. боргу та 109302,53 грн. пені строком на 30 місяців, з оплатою суми заборгованості рівномірно по місяцях - 24506,75 грн. щомісячно.
Ухвала мотивована складним фінансовим станом, наявністю значної кредиторської заборгованості ЗАТ НВО “Чернігівеліткартопля”, яке є сільськогосподарським підприємством, в зв’язку з чим стягнення всієї суми заборгованості одночасно призведе до банкрутства підприємства, втрати роботи сільськими мешканцями, наявного у боржника майна недостатньо для погашення всієї суми заборгованості перед позивачем, чим ускладнюється виконання рішення суду.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду (у складі головуючого судді Губенко Н.М., суддів Барицької Т.Л.., Ропій Л.М.), здійснюючи апеляційну перевірку в зв’язку зі скаргою Української державної інноваційної компанії в особі Чернігівського регіонального відділення, постановою від 05.12.2006 ухвалу у справі змінила, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції:
“Заяву ЗАТ НВО “Чернігівеліткартопля” про відстрочку та розстрочку виконання рішення задовольнити частково.
Розстрочити виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.11.2000 у справі № 10/331 в частині стягнення 625900 грн. боргу та 109302,53 грн. пені строком на 12 місяців, з оплатою суми заборгованості рівномірно у розмірі - 61226,88 грн. щомісячно.
Відмовити ЗАТ НВО “Чернігівеліткартопля” у відстрочці виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.11.2000 у справі № 10/331”.
Постанова мотивована тим, що отримані на підставі інноваційного договору № 20 від 20.06.1997 кошти відповідач мав повернути ще в 2000 році, з дня прийняття рішення арбітражним судом Чернігівської області пройшов досить тривалий період часу, у зв'язку з чим апеляційний господарський суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення Арбітражного суду Чернігівської області від 23.11.2000 у справі №10/331 лише строком на 12 місяців.
Крім того, стаття 121 ГПК України не передбачає можливості одночасного застосування відстрочки та розстрочки виконання рішення.
ЗАТ НВО “Чернігівеліткартопля” з постановою суду апеляційної інстанції не згодне, в поданій касаційній скарзі просить її скасувати, ухвалу господарського суду Чернігівської області від 10.10.2006 у справі залишити без змін, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції ст. 121 ГПК України, неврахування ним дійсно скрутного фінансового становища сільськогосподарських підприємств в Україні, збиткових результатів фінансово-господарської діяльності товариства протягом 2003 – 2005 років.
Представники позивача своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції не скористались.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників скаржника, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Отже, зазначена норма передбачає можливість надання судом відстрочки або розстрочки виконання рішення лише у виняткових випадках, тобто за наявності таких об’єктивних обставин, які унеможливлюють виконання рішення у встановлений строк.
Оцінюючи наведені ЗАТ НВО “Чернігівеліткартопля” обставини, що ускладнюють виконання судового рішення, суд першої інстанції знайшов підстави для задоволення його заяви про надання розстрочки виконання рішення, з чим частково погодився і суд апеляційної інстанції, разом з тим, в частині відстрочення виконання рішення останній виходив з того, що норма ст. 121 ГПК України не передбачає можливості одночасного застосування відстрочки та розстрочки виконання рішення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком та вважає за необхідне зазначити, що невиконання відповідачем рішення суду протягом тривалого часу суперечить принципам обов’язковості його виконання, встановленим статтею 115 ГПК України.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач не скористався наданим йому правом на реструктуризацію боргу, встановленим Положенням про порядок реструктуризації заборгованості за договорами про надання інноваційних позик, кредитів та договорами лізингу, затвердженим постановою правління УДІК №357 від 01.02.2006, запропонованим позивачем листом від 06.03.2006 № 49.
При таких обставинах колегія суддів констатує, що сукупний аналіз наведених обставин, приписів чинного законодавства, що регулюють інститут розстрочення та відстрочення виконання судового рішення, дає підстави дійти висновку, що колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, приймаючи спірну постанову у справі, не припустилась порушення або не правильного застосування норм чинного процесуального законодавства, а, отже, підстави для її скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2006 у справі № 10/331 господарського суду Чернігівської області залишити без змін.
Касаційну скаргу ЗАТ Науково-виробниче об’єднання “Чернігівеліткартопля” залишити без задоволення.
Головуючий суддя Грейц К.В.
С у д д і Бакуліна С.В.
Глос О.І.