копія

Справа №2-а-805/09

Постанова

Іменем України

30 березня 2009 року                                                                                  місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста ОСОБА_1

в складі: головуючого – судді                           Артюх К.В.

                при секретарі                                       Горбік Т.А.

з участю позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті ОСОБА_1 ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинення дій, суд, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом і просить визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті ОСОБА_1 ради неправомірними, стягнути з відповідача різницю недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі – 6912,51 грн. в період з квітня 2007 року по жовтень 2008 року, зобов’язати відповідача нарахувати і виплачувати щомісячно допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім»ям з дітьми»  та Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», з наступним перерахунком у разі підвищення прожиткового мінімуму на доньку позивача – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, стягнути з відповідача судові витрати які були сплачені при подачі даного позову до суду.

 В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті ОСОБА_1 ради неправомірними, стягнути з відповідача різницю недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі – 6912,51 грн. в період з квітня 2007 року по жовтень 2008 року, зобов’язати відповідача нарахувати і виплачувати щомісячно допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім»ям з дітьми»  та Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», з наступним перерахунком у разі підвищення прожиткового мінімуму на доньку позивача – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, стягнути з відповідача судові витрати які були сплачені при подачі даного позову до суду.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити, надала письмові заперечення.

Вислухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні і не оспорюється сторонами, позивач є матір’ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.10) та у відповідності до статті  42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Згідно до статті 43  Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18.01.1991 року № 2240-ІІІ допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2007 року № 32 «Питання виплати застрахованим особам допомоги  при народженні дитини  та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 січня призначається, а в ІІ-VI кварталах і виплачується органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб.

Судом встановлено, що позивач перебувала на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради та отримувала  допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як застрахована особа з  01 квітня 2007 року по жовтень 2008 року. В 2007 році допомога призначалася відповідно до Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов’язкового  державного соціального страхування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 року № 13, зокрема пунктом 9  допомога призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб,  та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 23% зазначеного прожиткового мінімуму.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом у таких розмірах: абзацом 3 ч.2 ст.56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає розмір, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб,  та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення абзацу третього частини другої статті 56 та пункту 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, які визнані неконституційними, і що передбачено у самому рішенні.

Положення абзацу третього частини другої статті 56 та пункту 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня прийняття Конституційним Судом України відповідного рішення, тобто з 09.07.2007 року.

Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Розмір державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначений ч.1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року), відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Судом встановлено, що Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 офіційно оприлюднене в Офіційному віснику України, 2007, № 52, 27.07.2007 року.

Таким чином, позивач повинна була дізнатися, про право на отримання допомоги у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з моменту оприлюднення зазначеного рішення Конституційного Суду України, тобто з 27.07.2007 року.

З даним адміністративним позовом ОСОБА_2 звернулась 03.02.2009 року. Суд відповідно до вимог ст.ст. 99, 100 КАС України застосовує річний строк звернення з адміністративним позовом до адміністративного суду, оскільки на цьому наполягає представник відповідача, позивач заявивши про поновлення процесуального строку не зазначила поважність причин пропуску строку та не надала доказів на підтвердження, тому вимоги про визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті ОСОБА_1 ради по призначенню, нарахуванню і виплаті суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку неправомірними, стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною за період з квітня 2007 року по грудень 2007 року в розмірі 2984, 51 грн.  задоволенню не підлягають.

Щодо вимог позивача про зобов’язання Головне управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації призначити відповідно до ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» № 2111-ХІ від 21.11.1992 року допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею  трирічного віку, згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», який дорівнює прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років, тобто з 1 січня – 526 грн., з 1 квітня – 538 грн., з 1 липня – 540 грн., з 1 жовтня 557 грн., щомісячно з наступним перерахунком у разі підвищення прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років на дочку ОСОБА_4, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 46 Конституції України, г ромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

    Закон України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” відповідно до Конституції України встановлює  гарантований  державою  рівень  матеріальної підтримки сімей з  дітьми  шляхом  надання  державної  грошової  допомоги  з урахуванням  складу сім'ї,  її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям  з  дітьми  у загальній системі соціального захисту населення.

    Частиною 1 статті 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, в редакції Закону N 107-VI від 28.12.2007, визначено, що допомога  по  догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним  доходом  сім'ї  в  розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Враховуючи, що позивач перебуваючи на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті ОСОБА_1 ради, даних про середньомісячний сукупний дохід своєї сім'ї не надавала, тому відповідач правомірно у відповідності до вимог ч.1 ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” проводило виплату допомоги по догляду за дитиною до досягненням нею трьох річного віку в мінімальному розмірі 130 грн..

В задоволенні позовних вимог до відповідача про визнання неправомірними дій по нарахуванню, призначенню і виплаті позивачу суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, слід відмовити, оскільки вина відповідача по нарахуванню, призначенню і виплаті позивачу сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в судовому засіданні не знайшла свого підтвердження.

Відповідно до приписів ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного  судочинства  є  захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав  та інтересів  юридичних осіб  у  сфері  публічно-правових  відносин  від  порушень  з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування,  їхніх посадових  і службових осіб,  інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій  на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Також, право звернення до адміністративного суду визначено ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до вимог якої до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи  чи  інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Отже, необхідною умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом є обов’язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи у сфері публічно-правових відносин. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у адміністративного суду немає правових підстав для задоволення позову.

При цьому суд зазначає, що оскільки правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист  порушених прав, свобод чи інтересів, то право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає порушене право, а не те, яке може бути порушене в майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 100, 158-163, 167 Кодексу Адміністративного Судочинства України,  Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», Конституцією України, суд, -

П о с т а н о в и в  :

    В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті ОСОБА_1 ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинення дій, відмовити.

    Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду  через Новозаводський  районний суд міста ОСОБА_1, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови, протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі  та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів, після  подання  заяви про апеляційне оскарження  постанови. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Новозаводського

районного суду міста ОСОБА_1 Артюх