Справа № 2а-1577/09

                                                             П О С Т А Н О В А

         і м е н е м У к р а ї н и

27 травня 2009 року                                                                                   місто Шахтарськ

Шахтарський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Вірченко О. М.

при секретарі Грузновій О. М.

за участю представника відповідача ОСОБА_1,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, визнання дій неправомірними та зобов’язання  зробити перерахунок та виплатити державну соціальну допомогу «Дітям війни»,

ВСТАНОВИВ:

16.04.2009р. ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить поновити пропущений строк для звернення до адміністративного суду та стягнути недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що відповідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії підвищуються щомісячно на 30% мінімальної пенсії за віком, але їй така надбавка не виплачувалась. Просила стягнути на її користь  щомісячну державну соціальну  допомогу до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2006р. по 31.12.2007р. в розмірі 2733 грн. 30 коп. та поновити строк звернення до суду, у попередньому судовому засіданні позивач доповнив позов вимогами: визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати УПФУ в м. Шахтарську нарахувати та виплатити їй щорічну державну соціальну допомогу, як дитині війни, за 2006-2008р.р.

Позивачка до судового засідання не з’явилася, про дату та час слухання справи повідомлена належним чином. Надала заяву про розгляд справи без її участі.

          Відповідач в судовому засіданні посилався на те, що порядок надання пільг, передбачених ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», Кабінетом Міністрів України 2006р. не було розроблено. Законом України «Про державний бюджет України на 2007рік» дія ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» призупинена, законодавче не було врегульоване питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком дітям війни. Відповідно до вказаного Закону підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету  України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. ЗУ «Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. внесено зміни до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», зокрема ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.  Вимоги позивачки щодо підвищення пенсії вважає незаконними, просив суд відмовити у задоволенні позову.

          У запереченнях проти позову відповідач наполягає на застосування строку звернення до адміністративного суду, оскільки пенсія нараховувалася та виплачувалася щомісячно позивачу був відомий її розмір.          

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому  задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка є громадянкою України, має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням.

 Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що набрав чинності 01 січня 2006р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове  утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується  замість пенсії, підвищується на 30% МПВ.

   Дію статті 6 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005р. № 3235-V «Про державний бюджет України на 2006р.» Зупинення дії нормативного акту не має право на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії у 2006р.

   Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.  

      Поряд з цим, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед інших, положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

    Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України «Про    Державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

    Таким чином, за період з 1 січня 2006р. по 31 грудня 2007р., за який заявлено позовні вимоги, положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % МПВ були чинними лише з 09 липня 2007р. (день ухвалення рішення Конституційним судом України) до 31 грудня 2007р.

     Відповідно до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007рік» та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у 2007р. діяли наступні розміри МПВ: з 1 квітня – 410,06 грн., з 1 жовтня – 415,11 грн.

    Тобто, за період  з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. позивач має право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 710,91 грн. (410,06 грн. х 30%/31 х 23 дні + 410,06 грн. х 2 х 30% + 415,11 грн. х 3 х 30%).

    Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

    Згідно із ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

    Позивачка разом із клопотанням про поновлення пропущеного строку звернення до суду не навела поважних причин його пропуску, зазначивши лише, що є причиною пропущення вказаного строку є необізнаність у правових питаннях, а про порушення своїх прав позивачка дізналася  в липні після висвітлення зазначених подій у пресі у зв’язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним судом України 09.07.2007р. Суд вважає, що необізнаність в діючому законодавстві не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, так як відповідно до ст. 57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов’язків громадян обов’язково підлягають оприлюдненню.

У зв’язку з тим, що позивачкою пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення пенсії як дитині війни за 2007 рік, а відповідач наполягає на застосуванні вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про підвищення пенсії,  як дитині війни, за період з 09.07.2007р. до 02.12.2007р. (дата подання позову на штемпелі конверту  02.12.2008р.). Таким чином, суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії за період з 02.12.2007р. по 31.12.2007р. в розмірі 120 грн. 51 коп. (415,1 грн. х 30%/31 х 30 днів).

Відмовляючи  в задоволенні позову з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги ст. 46 Закону України    «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минули час без обмеження.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціального захищеність шляхом надання пільг та державної соціальної підтримки.

Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватися як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням  Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008р., положення п. 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.  

Таким чином, вимоги позивачки щодо зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитині війни» у 2008р. підлягає задоволенню з 22 травня 2008р.

Враховуючи, що позивачу, починаючи з 01.01.2008р. сплачується підвищення до пенсії в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 22.05.20008р. по 31.12.2008р. відповідач повинен донарахувати  позивачу 715 грн. 23 коп.  (481 грн. х 30%/31х 10% - 481 грн. х 10%/31х10 дн. + 481 грн.х30% - 481 грн. х 10% + 482 грн. х 3 х 30% - 482 грн. х  3 х10% + 498 грн. х 3х 30% - 498 грн. х 3х10%).    

 Таким чином, за заявлений період суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача нарахувати та сплатити позивачу підвищення до пенсії в розмірі 835 грн. 74 коп.        

       Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, |

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонд України в м. Шахтарську Донецької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям - війни» - задовольнити частково.

Визнати дії Управляння ПФУ в м. Шахтарську Донецької області по не нарахуванню та виплаті щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_2, як дитині війни, за період з 02.12.2007р. по 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 року по 31.12.2008р., виходячи з розміру 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську здійснити ОСОБА_2 нарахування  та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 02.12.2007р. по 31.12.2007р. та з  22.05.2008 року по 31.12.2008р., в розмірі  835 грн. 74 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                              О. М. Вірченко